Рішення № 136007505, 14.04.2026, Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий - суддя Ференц Р.І.,

секретар судового засідання Баранишин Д.В.,

Справа № 458/211/26

Провадження №2-о/458/14/2026

за участі сторін цивільного провадження:

заявник - ОСОБА_1 ;

заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повноважний представник Страхоцька О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка Самбірського району Львівської області в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів заінтересованою особою по справі цивільну справу в порядку окремого провадження з повідомленням (викликом) сторін за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.03.2026 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» в Турківський районний суд Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій заявник просить встановити факт належності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , правовстановлюючих документів, а саме: довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року та довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 року, видані Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписані керівником і головним бухгалтером, виданої на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.

Предметом заяви є встановлення факту встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заінтересованими особами згідно поданої заяви є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступає місце проживання заявника.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Турківський район Львівської області та утворено Самбірський район (з адміністративним центром у місті Самбір) у складі територій Бісковицької сільської, Боринської селищної, Добромильської міської, Новокалинівської міської, Ралівської сільської, Рудківської міської, Самбірської міської, Старосамбірської міської, Стрілківської сільської, Турківської міської, Хирівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який неодноразово продовжувався і діє на цей час.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заява подана особою, яка згідно вимог ст. 47 ЦПК України наділена цивільною процесуальною дієздатністю.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У зв`язку з вище вказаним, справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки ст. ст. 23,27 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб.

СТИСЛИЙ ВИКЛДАД ПОЗИЦІЇ СТОРІН ПО СПРАВІ:

Позиція особи, яка подала заяву.

Заявник у своїй заяві зазначає, що він звернувся до Пенсійного фонду України стосовно перерахунку пенсії, при детальному ознайомленні у його документах виявили розбіжність в написанні по батькові у довідці про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року та довідці про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 року, виданої керівником відкритого акціонерного товариства «ГАЛЛАК» та підписану головним бухгалтером, а саме у них не вірно зазначено моє по батькові, замість « ОСОБА_2 » вказано « ОСОБА_3 ». Вказана помилка запису по батькові у довідках про заробіток для обчислення пенсії позбавляє заякниаа здійснити перерахунок пенсії та використати інший коефіцієнт, виправити вказані помилки в адміністративному порядку немає можливості, адже підприємство ліквідоване. А віднайти документи у архіві не виявилося можливим, оскільки підприємство не здало жодної документації до архіву, тому вважає, єдиним правовим засобом поновлення його порушеного права є встановлення судом факту належності заякнику довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 прибув, заяву підтримує, просить задовольнити таку заяву, додатково пояснив, що при видачі довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписана керівником ОСОБА_4 і головним бухгалтером ОСОБА_5 та довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписана керівником ОСОБА_4 і головним бухгалтером ОСОБА_5 було допущено помилку в правильності написання по батькові, оскільки він не « ОСОБА_3 », як вказано в довідках, а « ОСОБА_2 », про що підтверджують його особисті правовстановлюючі документи.

Позиція заінтересованої особи.

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в судове засідання прибв в особі повноважного представника ОСОБА_6 , яка підтримала подну заяву, додатково пояснила, що з поданих документів заявником - довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» не вдачається, що саме заявник працював на даному підприємстві.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що вони разом працювали у Відкритому акціонерному товаристві «ГАЛЛАК» з ОСОБА_1 , їм відомо що ОСОБА_1 видали довідки, в яких помилково вказано його ім`я по батькові як « ОСОБА_3 », вони його знають як « ОСОБА_2 ».

Заяви (клопотання) учасників справи.

10.03.2026 року через канцелярію Турківського районного суду Львівської області від заявника надійшла заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

20.03.2026 року через канцелярію Турківського районного суду Львівської області від заявника надійшло клопотання про виклик свідків.

19.03.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» від заінтересованої особи надійшли пояснення.

02.04.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» від заінтересованої особи надійшло клопотання про розгляд справи режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представника заінтересованої особи.

Інших клопотань і заяв на адресу суду не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у цивільній справі, призначено у справі судові засідання.

Судові засідання про справі призначалися 20.03.2026 року, 27.03.2026 року, 30.03.2026 року, 14.04.2026 року.

В судове засідання сторони не прибули, про час, дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином судовими повістками, надісланими в Електронний кабінет Електронного суду позивача та за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненні пенсійного віку звернувся із заявою до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України 13.02.2026 року із заявою про призначення(перерахунок) пенсії за віком. Вид перерахунку - зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 року.

На підставі Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії № 913280133563 від 20.02.2026 року, оскільки за результами розгляду документів, доданих до заяви: довідки про заробітну плату від 24.09.2005 №97 та №97/1, видані ВАТ "ГАЛЛАК", не підтверджені такими документами його стаж, оскільки не вбачається, що такі документи йому належать.

При детальному ознайомленні у документах ОСОБА_1 виявили розбіжність в написанні по батькові у довідці про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року та довідці про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 року, виданої керівником Відкритого акціонерного товариства «ГАЛЛАК» та підписану головним бухгалтером, а саме у них не вірно зазначено по батькові, замість « ОСОБА_2 » вказано « ОСОБА_3 ».

Внаслідок такої помилки в довідці про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписана керівником ОСОБА_4 і головним бухгалтером ОСОБА_5 та довідці про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписана керівником ОСОБА_4 і головним бухгалтером ОСОБА_5 у заявника, де вказано по юатькові « ОСОБА_3 », на даний час виникла невідповідність між документом, що посвідчує його особу, паспортом, трудовою книжкою, свідоцтвами про народження та обруження.

У зв`язку із чим виникла необхідність встановити факт належності заявнику правовстановлюючого документу, а саме довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписана керівником ОСОБА_4 і головним бухгалтером ОСОБА_5 та довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписана керівником ОСОБА_4 і головним бухгалтером ОСОБА_5 .

Внести виправлення в довідки про заробіток (дохід) на даний час в поза судовий спосіб є неможливим.

Факт належності ОСОБА_1 довідок про доходи підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 виданий 26 листопада 1997 року Турківським РВ УМВС України в Львівській області, ідентифікаційним кодом фізичної особи - платника податків, посвідченням серія НОМЕР_3 від 25.01.2018 року, реєстраційний №31; трудовою книжкою НОМЕР_4 (дублікат); інформацією з пенсійного фонду, в яких зазначено по батькові заявника як « ОСОБА_2 ».

Через неможливість реалізувати своє право, заявник звернувся в суд про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Встановивши дійсні обставини справи, дослідивши докази заявника на обґрунтування заявлених вимог, суд, виходить з наступних мотивів та норм права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Заява подана у відповідності до вимог ст. 4 ЦПК України, оскільки кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів і відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Така заява подана у відповідності до вимог ст. .19 ЦПК України оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин і цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку окремого провадження.

Згідно вимог ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження як вид непозовного цивільного судочинства, де розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно вимог ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

В абзаці 1 пункту 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"вказано, що при розгляді справи про встановлення відповідно до пункту 6 статті 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застереже ні або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці чи довідці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії та перерахунку її, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи довідках.

Заявник не несе відповідальності за заповнення довідки про заробіток (дохід) для обчислення пенсії, оскільки записи до заповнення довідки про заробіток (дохід) для обчислення пенсії, вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто працівником, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу та заробітку за спірний період

Недоліки щодо заповнення трудової книжки чи довідок не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та заробітку.

Пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058)та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення 63 років за наявності страхового стажу від 24 року.

У разі відсутності страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 65 років за наявності страхового стажу від 15 років.

Згідно статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до законодавства, що діяло раніше, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка (ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом.

Згідно статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється- територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону.

Згідно п. 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993року № 637 (далі-Порядок № 637) за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно- комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, на підставі документів, визначених Порядком № 637, зокрема, трудової кпкжки.

Відповідно до п. 26 Порядку № 637 у разі виявлення розбіжностей в написанні прізвища, імені та по батькові в наданих заявником документах, належність цих документів заявникові встановлюється в судовому порядку.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (Порядок 22-1), для підтвердження страхового стажу до 01 січня 2004 подаються документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок 637), за періоди роботи починаючи з 01 січня 2004 - за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України 13.02.2026 із заявою (встановленого взірця) про призначення(перерахунок) пенсії за віком. Вид перерахунку - зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000.

З 1 квітня 2021 року впроваджено нову технологію екстериторіального призначення/перерахунку пенсії та ухвалено постанову правління Пенсійного фонду України "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України" від 16.12.2020 № 25-1, згідно з якою внесено, зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) (Порядок № 22-1) відповідно до Закону № 1058 та Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 4.2 Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Формування електронної пенсійної справи проводиться автоматично за принципом екстериторіальності.

Відповідно до пункту 4.10. Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місце знаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

На підставі Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії № 913280133563 від 20.02.2026 року, оскільки за результами розгляду документів, доданих до заяви: довідки про заробітну плату від 24.09.2005 №97 та №97/1, видані ВАТ "ГАЛЛАК", не підтверджені такими документами його стаж, оскільки не вбачається, що такі документи йому належать.

Суд вважає, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав заявник у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Досліджені судом письмові докази не дають підстав для розумного сумніву у належності заявнику спірного наказу, а також з огляду на наведене, судом може бути встановлено факт перебування у трудових відносинах, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Зібрані у справі докази, письмові документи та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту належності наказу довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК», оскільки встановлення цього факту необхідне заявнику для оформлення і призначення пенсії та останній позбавлений можливості підтвердити вказане в інший спосіб.

Встановлення цього факту не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявнику юридичні наслідки, вказані ним обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04), що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів» судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У рішенні Конституційного суду України № 12-рп/2013 зазначено, що звернення до суду пов`язане з необхідністю сплати судового збору, що впливає на можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Зазначене відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 року № R (81) 7, якою визначено: «у тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (пп. 12 п. D).

Питання повернення судового збору регламентовано ст. 7 Законом України «Про судовий збір», де передбачено п`ять підстав для повернення сплаченого судового збору: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення суми судового збору у більшому розмірі, ніж було потрібно; 2) повернення заяви або скарги стороні за заявою (клопотанням) заявника; 3) відмова суду у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду; 5) закриття (припинення) провадження у справі в усіх інстанціях.

Відповідно до процесуального кодексу, при винесенні рішення суддя повинен в обов`язковому порядку розподілити судові витрати між сторонами процесу. До судових витрат входить і судовий збір.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно долученої до заяви №2.564374877.1 від 02.03.2026 року вбачається, що заявником у відділенні АТ «Приватбанк» м. Дрогобич було оплачено судовий збір у сумі 665,60 грн за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (3 328 грн) та підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою автоматизованою системою документообігу суду.

В поданій заяві заявник не просить стягнути судові витрати.

Вимогами п. 7 ст. 294 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, зважаючи на вимоги процесуального закону, суд вирішив не відшкодовувати заявнику судові витрати.

Приймаючи до уваги вище вказане, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5,10,12,19,23,27,28,258,259,268,272,273, 293,294,315,316,319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97 від 24.09.2005 року виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписана керівником ОСОБА_4 і головним бухгалтером ОСОБА_5 та довідки про заробіток (дохід) обчислення пенсії № 97/1 від 24.09.2005 виданої Відкритим акціонерним товариством «ГАЛЛАК» та підписана керівником ОСОБА_4 і головним бухгалтером ОСОБА_5 .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://tk.lv.court.gov.ua/

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 ;

місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_1 .

Заінтересована особа : Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області;

юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до ЄДРЮОФОПГФ: 79016 вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885.

Повне судове рішення складено 20.04.2026 року.

Суддя Р.І.Ференц