Рішення № 136007130, 27.04.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2023/25

Провадження № 2/493/158/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хлібна Нива» до Приватного підприємства «Левчик», ОСОБА_1 , про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації та припинення права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

13.11.2025 року ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» звернулося до Приватного підприємства (ПП) «Левчик», ОСОБА_1 , про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації та припинення права оренди земельної ділянки.

Ухвалою судді від 06.11.2025 року задоволена заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалами судді від 01.12.2025 року відкрите провадження у справі, постановлено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого судового засідання, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року підготовче провадження у цивільній справі закрите, справа призначена до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 159.35.2007 р. між ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надала, а позивач прийняв в платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, строком на 15 років.

20.12.2007 року зазначений вище договір був зареєстрований у Балтському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040751400595.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081, у спадщину прийняла в ОСОБА_1 . 14.12.2013 року приватним нотаріусом Котовського районного нотаріального округу Сухарчук Т.Г. було видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15.06.2023 року визнане право оренди вказаної земельної ділянки ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» на підставі договору оренди землі від 15.03.2007 року та додаткової угоди № ТВВ/ЛС-1 від 19.12.2022 року зі строком дії 24 роки.

Однак в період дії договору оренди землі від 15.03.2007 року та додаткової угоди № ТВВ/ЛС-1 від 19.12.2022 року укладених між ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» та ОСОБА_1 , 25.09.2025 року державним реєстратором Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Козирєвою А.О. проведена державна реєстрація договору оренди землі від 16.09.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Левчик».

Наявність у Державному реєстрі речових прав запису про право оренди земельної ділянки щодо вище вказаної земельної ділянки у ПП «Левчик» робить неможливим виконання рішення суду від 15.06.2023 року у справі № 493/1515/22.

Дії ОСОБА_1 , яка погодилась на поновлення договору оренди землі від 15.03.2007 року з ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», з укладення іншого договору та передання орендованої земельної ділянки у користування ПП «Левчик» є недобросовісними.

Разом з тим оскільки оскаржуваний договір укладений в період дії договору оренди землі з ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», позивач просить визнати договір оренди землі від 16.09.2025 року недійсним, скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 16.09.2025 року, припинити право оренди земельної ділянки відповідача та стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач ПП «Левчик» жодного разу в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток на 19.12.2025 року, на 14.01.2026 року, на 04.02.2026 року, на 23.02.2026 року, на 17.03.2026 року, на 07.04.2026 року та на 27.04.2026 року, згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошта, довідки про доставку електронних документів в електронний кабінет, оголошення про виклик на 04.02.2026 року, на 23.02.2026 року, на 17.03.2026 року, на 07.04.2026 року та на 27.04.2026 року, розміщені на офіційному веб-сайті судової влади України. ПП «Левчик» був обізнаний про наявність на розгляді суду цивільної справи, про що свідчить зазначена вище інформація, відзиву на позов не подано.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, які були призначені на 19.12.2026 року та на 14.01.2026 року не з`явилася. 08.01.2026 року на адресу суду повернулися конверти з ухвалою про відкриття провадження та призначення справи до підготовчого судного засідання, разом з копією позовної заяви з додатками до неї, а також судовою повісткою про її виклик до суду нв 14.01.2026 року. Крім того, ОСОБА_1 не з`явилася в судові засідання призначені на 04.02.2026 року, на 23.02.2026 року, на 17.03.2026 року, на 07.04.2026 року та на 27.04.2026 року, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток та відомості з офіційного сайту Укрпошта, а також на офіційному веб-сайті судової влади України були розміщені оголошення про її виклик до суду на 04.02.2026 року, на 23.02.2026 року, на 17.03.2026 року, на 07.04.2026 року та на 27.04.2026 року. ОСОБА_1 була обізнана про наявність на розгляді суду цивільної справи, про що свідчить зазначена вище інформація, відзиву на позов не подано.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд за вказаних вище обставин застосував заочний розгляд справи.

Суд, ознайомившись зі змістом позовних вимог, оцінивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов такого висновку.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15.06.2023 року задоволений позов ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» до ОСОБА_1 , ПП «Левчик» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та про визнання відсутнім права оренди. Додаткова угода № ТВВ/ЛС-1 від 19.12.2022 року визнана укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» та ОСОБА_1 до договору оренди землі № Б/Н від 15.03.2007 року, який укладений на 15 років щодо земельної ділянки площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081; визнане відсутнім право оренди Приватного підприємства «Левчик» щодо земельної ділянки площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081; та зазначено, що рішення суду є підставою для припинення права оренди Приватного підприємства «Левчик» земельної ділянки площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081.

Згідно Додаткової угоди від 19.12.2022 року № ТВВ/ЛС-1 до договору оренди землі від 15.03.2007 року цей договір поновлений на новий строк, а саме на 24 роки.

Постановою Одеського апеляційного суду від 04.12.2023 року рішення Балтського районного суду Одеської області від 15.06.2023 року залишено без змін.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081, належної ОСОБА_1 , 25.09.2025 року державним реєстратором Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Козирєвою А.О. здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки за ПП «Левчик» на підставі договору оренди землі від 16.09.2025 року укладеним між ПП «Левчик» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (ст. 10 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 цього Кодексу).

При вирішенні справи суд має з`ясувати, у зв`язку із чим між сторонами виник спір та якими обставинами кожна із сторін конфлікту доводить обґрунтованість своєї позиції.

У справі, що розглядається, звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та припинення права оренди, позивач посилався на те, що спірний договір оренди від 16.09.2025 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» в період чинності попереднього договору оренди укладеного між ОСОБА_1 та позивачем, на підставі оспорюваного договору ПП «Левчик» набуло право користування земельною ділянкою, що суперечить вимогам законодавства та порушує право законного орендаря ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_1 як власника земельної ділянки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст. 203 ЦК України: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Земельна ділянка площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081, належна ОСОБА_1 , перебуває в оренді ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» на підставі Додаткової угоди від 19.12.2022 року № ТВВ/ЛС-1 до договору оренди землі від 15.03.2007 року, строком на 24 роки, що встановлено рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15.06.2023 року у справі № 493/1515/22.

З підстав, передбачених ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», цей договір не припинений.

16.09.2025 року між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» укладений Договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_1 передала ПП «Левчик» право оренди земельної ділянки площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081 строком на 15 років.

Разом з тим земельна ділянка площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081, належна ОСОБА_1 не могла бути передана нею ПП «Левчик» на праві оренди, так як станом на дату укладення Договору, а саме, 16.09.2025 року, перебувала в оренді ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива».

Положеннями ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імперативно встановлено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Верховний Суд неодноразово виснував про те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права як позивача так і орендаря.

Такий правовий висновок висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц (провадження № 14-411цс19), від 09 жовтня 2019 року в справі № 387/1095/17 (провадження № 14-414цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19), від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19); постановах Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 394/1030/19 (провадження № 61-8430св21), від 05 січня 2023 року у справі № 342/1026/21 (провадження № 61-6886св22), від 20 лютого 2023 року у справі № 342/1025/21 (провадження № 61-6885св22).

Внаслідок укладення оскаржуваного договору ПП «Левчик» отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки, яким володіє орендар ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» на підставі договору, укладеного раніше і діючого на момент укладення оскаржуваного договору.

Наявність у Державному реєстрі речових прав запису про право оренди земельної ділянки щодо вищевказаної земельної ділянки у ПП «Левчик» робить неможливим виконання рішення суду від 15.06.2023 року у справі № 493/1515/22.

Тобто дії ОСОБА_1 , яка погодилась на поновлення договору оренди землі від 15.03.2007 року з ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», з укладення іншого договору та передання орендованої земельної ділянки у користування ПП «Левчик» є недобросовісними.

Одна і та сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктами оренди за двома різними договорами, укладеними з різними користувачами.

Близького за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 року справі № 634/355/19 (провадження № 61-11629св20).

Укладання між відповідачами договору оренди землі № б/н від 16.09.2025 року, щодо земельної ділянки, площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081 є незаконним, тому судом визнається недійсним, оскільки на момент його укладання та до теперішнього часу зазначена земельна ділянка перебуває в оренді у позивача на підставі діючого договору оренди землі від 15.03.2007 рокута згідно Додаткової угоди від 19.12.2022 року № ТВВ/ЛС-1 до договору оренди землі від 15.03.2007 року цей договір поновлений на новий строк, а саме на 24 роки, який рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15.06.2023 року визнаний укладеним та достроково не розірваний і не припинений відповідно до вимог діючого законодавства.

Крім того, суд наголошує на тому, що згідно ст. 129-1 Конституції України рішення суду від 15.06.2023 року у справі 493/1515/22, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому виконанню.

Отже, враховуючи те, що право позивача порушено, тому воно підлягає захисту, а договір оренди між відповідачами визнанню недійсним, державна реєстрація спірного договору оренди - скасуванню та припиненню права оренди ПП «Левчик» належної ОСОБА_1 земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідачів належить стягнути у рівних частинах на користь позивача судовий збір у розмірі 7570,00 грн., а саме: за подання до суду позовної заяви в сумі 6056,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1514,00 грн., які позивач просить стягнути на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 24, 26, 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 81, 89, 141, 158, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хлібна Нива» до Приватного підприємства «Левчик», ОСОБА_1 , про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації та припинення права оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 16.09.2025 року укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Левчик» щодо земельної ділянки площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081.

Скасувати державну реєстрацію права оренди землі Приватного підприємства «Левчик» (код ЄДРПОУ 39248813) щодо земельної ділянки площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081, проведену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі № б/н від 16.09.2025 року (запис про інше речове право 61633645 від 22.09.2025 року, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Козирєвої Анастасії Олегівни Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, індексний номер 81020395 від 25.09.2025 року) та припинити право оренди земельної ділянки Приватного підприємства «Левчик» (код ЄДРПОУ 39248813) на земельну ділянку площею 2,78 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0081.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та Приватного підприємства «Левчик» (код ЄДРПОУ 39248813, місце знаходження: с. Оленівка Подільського району Одеської області) судовий збір у розмірі 7570,00 грн.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 06.11.2025 року, залишити в силі до набрання рішенням суду законної сили, а потім скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складене 27.04.2026 року.

СУДДЯ