Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2/447/716/26 Справа №447/378/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
24.04.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,
розглянув у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Процесуальні дії у справі.
02.02.2026 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Король В.А. подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №69169-06/2025 від 30.06.2025 у розмірі 21 736,00 грн., з яких: 5 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 616,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10 400,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 520,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту, а також судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (первісним кредитором) та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №69169-06/2025, про надання фінансового кредиту в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, повороту кредиту та сплати процентів за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Для отримання кредиту ОСОБА_1 відвідав сайт Товариства та ознайомився з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту / споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на їх сайті. Приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. 29.10.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29102025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з реєстром боржників від 29.10.2025 до Договору факторингу №29102025 від 29.10.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 736,00 грн., з яких: 5 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 616,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10 400,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 520,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 29.10.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Окрім наведеного, у прохальній частині позовної заяви представник позивача клопотав про проведення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».
03.02.2026 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 05.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу ОСОБА_1 було надіслано позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 39).
Копію ухвали суду від 05.02.2026, відповідач ОСОБА_1 отримав 12.02.2026, що стверджується трекінгом відправлення з сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 76), оскільки повідомлення про вручення не повернулося до суду.
12.02.2026 на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач просить врахувати такий та задоволити позовні вимоги частково, а саме стягнути суму заборгованості за основною сумою боргу - 5 200,00 грн. та відсотками - 5 616,00 грн., комісією - 520,00 грн., проте, відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу (а.с. 46-52).
18.02.2026 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача Гончарук Д.Р. подав відповідь на відзив, у якому просив задоволити позов повністю, а розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 53-71). У відповіді на відзив представник позивача наводив аргументи, на які не посилався відповідач, відтак, суд не вбачає за доцільне брати такі до уваги.
Заперечень на відповідь на відзив не надходило.
Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з?явився (а.с. 75).
Згідно із ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи наявність у матеріалах справи відзиву та відповіді на відзив, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі за відсутності учасників справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд встановив:
Відповідно до копії договору про надання фінансового кредиту №69169-06/2025, 30.06.2025 о 12:40 год. між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 укладено вказаний договір на наступних умовах (а.с. 6-11).
Згідно з умовами договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов?язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (у разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Сторонами у п. 1.2., 1.4.-1.6. Договору визначено такі істотні умови договору.
Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 30.06.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 27.10.2025.
За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0.90 % у день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 520.00 грн., що складає 10.00 % від суми кредиту.
Тип процентної ставки: фіксована.
Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).
Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту.
Денна процентна ставка складає (6 136.00 / 5 200.00) / 120 * 100 % = 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2 572.74 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 11 336.00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 6 136.00 грн. Цей тариф залишається незмінним протягом строку Договору.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_6 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Розділом 2 договору про надання фінансового кредиту №69169-06/2025 від 30.06.2025 регламентовано порядок укладення договору.
Зокрема, у п. 2.1. визначено, що перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу.
Видача кредитів Клієнту-фізичній особі Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://suncredit.com.ua (п. 2.2. договору).
У п. 2.3 договору визначено, що для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту / споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства).
У розділі 3 договору сторонами було узгоджено порядок нарахування платежів і сплати заборгованості за договором.
Так, у п. 3.1. договору зазначено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору.
У п. 6.2. договору вказано, що клієнт підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Клієнта в Розділі «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Клієнту Товариству окремо) належать саме Клієнту та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Клієнт погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані Товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим Договором.
Відповідно до п. 7.6., 7.7. договору, підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на Веб-сайті Товариства.
Клієнт підтверджує, що до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в законодавстві про фінансові послуги та діяльність фінансових компаній та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №69169-06/2025 від 30.06.2025 становить графік платежів за договором, у якому сторонами узгоджено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту (а.с. 10-11).
Договір про споживчий кредит укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено самим договором, додатком до такого.
Згідно з копією паспорту споживчого кредиту - інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, відповідач своїм електронним підписом підтвердив та узгодив основні умови кредитування: тип кредиту - кредит; суму кредиту - 5 200,00 грн.; строк кредитування - 120 днів; мету отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (кредитні кошти надаються шляхом переказу на банківську картку споживача) протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту, шляхом переказу на банківську картку споживача; процентну ставку - 0 .90 % у день, що становить 328.50 % річних; тип процентної ставки - фіксована; платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору - комісія за надання кредиту в розмірі 520.00 грн., що складає 10.00 % від виданого тіла кредиту; загальні витрати за кредитом - 6 136,00 грн.; реальну річну процентну ставку - 2 572,74 %; орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк користування - 11 336,00 грн. (а.с. 12-13).
На підтвердження доводів позивача, представником позивача долучено копію заявки-анкети на отримання фінансового кредиту (а.с. 14).
У вказаній заявці, яка була підписана одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 вказав свої анкетні дані, ПІБ, РНОКПП, серію та номер паспорту, місце реєстрації проживання, адресу електронної пошти, яка збігається із вказаною електронною поштою відповідачем у поданому ним відзиві, вид діяльності, мету отримання кредиту, номер мобільного телефону, номер картки № НОМЕР_7.
Крім цього, у заявці-анкеті міститься інформація про історію кредитування у фінансовій установі «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».
ОСОБА_1 підтвердив, що він перед поданням цієї заявки-анкети отримав від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» інформацію, що визначена у частині першій статті 6, статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також всю необхідну інформацію відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»); ознайомився та погодився з всіма істотними характеристиками послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту, опублікованими на головній сторінці на веб-сайта ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» suncredit.com.ua/, а також перед підписанням Договору ознайомився з паспортом споживчого кредиту та отримав інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття мною обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. - ознайомився з Порядком інформування споживачів щодо послуг споживчого кредитування, які надаються ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», опублікованому на сайті ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» suncredit.com.ua/, та погоджуюсь з порядком інформування згідно умов вказаного Порядку (у тому числі ознайомився з порядком відмови від отримання комерційних електронних повідомлень), та надав згоду ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» на отримання комерційних електронних повідомлень у визначених Позикодавцем обсягах та періодах їх надсилання.
Відповідач підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання коштів у кредит ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», які розміщені на веб-сайті suncredit.com.ua/, приєднується до Договору про спосіб підписання, який розміщений на Сайті, та дав згоду ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» на використання під час підписання будь-яких документів (повідомлення, довідки, заяви, інше), пов`язаних з укладенням та виконанням договору про надання фінансового кредиту, накладенням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом «Про електронну комерцію» або аналога власноручного підпису та печатки (факсимільного відтворення підпису та печатки за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису та печатки), зразок якого розміщений в Договорі про спосіб підписання на Сайті Товариства.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало умови договору про надання фінансового кредиту №69169-06/2025 від 30.06.2025 та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки вказаної відповідачем ОСОБА_1 НОМЕР_6 кошти в розмірі 5 200,00 грн., що підтверджується довідкою, виданою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (а.с. 15).
З інформації, наданої суду АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали від 31.12.2025, вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім?я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 . 11.02.2025 на вказану картку було зараховано 10 000,50 грн. Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером телефону за вказаним картковим рахунком та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_2 (а.с. 52-53).
На підтвердження суми заборгованості позивачем до позову долучено копію розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 16), відповідно до якого ОСОБА_1 не погашав заборгованості за договором.
29.10.2025 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір факторингу №29102025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (клієнта) (ціна продажу) за плату, а клієнту відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом та плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань, та інші платежі, право на одержання яких належить клієнт. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суму грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід?ємною частиною договору (а.с. 17-23).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29102025 від 29.10.2025, заборгованість відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , становить 21 736,00 грн., з яких: 5 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 616,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10 400,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 520,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту (а.с. 24).
Крім того, позивач на підтвердження своїх вимог також подав копії: акту прийому-передачі реєстру боржників від 29.10.2025 за договором факторингу №29102025 від 29102025 (а.с. 22), платіжної інструкції №268 від 31.10.2025 (а.с. 23).
Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до укладеного договору, отримав можливість користуватися позиченими грошовими коштами. Проте, відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, унаслідок чого виникла вказана заборгованість.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушеннями законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів, та зобов`язався виконувати їх умови.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір про надання фінансового кредиту №69169-06/2025 від 30.06.2025 був підписаний з використанням засобу електронного підпису та підпису одноразовим ідентифікатором, а саме аналогом власноручного підпису директора ОСОБА_3 та відображено певну алфавітно-цифрову послідовність, введену позичальником ОСОБА_1 , що чітко вбачається з долучених до позовної заяви доказів.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір про надання фінансового кредиту №69169-06/2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено 30.06.2025.
ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило дійсне право вимоги до боржника, яке йому належало. Таким чином, право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №69169-06/2025, укладеним 30.06.2025 відповідачем із первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Суд, дослідивши подані докази на підтвердження правомірності переходу права вимоги до боржника, встановив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у передбаченому законом порядку та відповідно до укладеного договору факторингу, на виконання якого підписано реєстр передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним із первісним кредитором.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, представник позивача просить стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 520,00 грн. З цього приводу суд зазначає таке.
Статтею 3 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналіз умов договору про надання фінансового кредиту №69169-06/2025 від 30.06.2025 свідчить про те, що комісія за надання кредиту встановлена п. 1.4 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.
Умови договору про сплату позичальником на користь фінансової установи винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які фінансова установа здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною, викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №708/195/19 (провадження №61-1789св19) та 01.04.2020 у справі №583/3343/19 (провадження №61-22778св19), а у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.
З огляду на позицію ВП ВС, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).
Враховуючи наведене, положення договору про надання фінансового кредиту №69169-06/2025 від 30.06.2025 щодо сплати позичальником комісії у розмірі 520,00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту.
Водночас, щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 10 400,00 грн. суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 КК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, позивачем не було враховано вищевказаних положень законодавства, але здійснено розрахунок пені у період воєнного стану. Відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Так, відповідач у відзиві погодився із стягненням з нього заборгованості за сумою кредиту та нарахованими відсотками. Доказів належного виконання зобов`язань за договором не надав.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №69169-06/2025 від 30.06.2025 належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача у розмірі 10 816,00 грн., з яких: 5 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, розмір яких підтверджено наданими позивачем розрахунками та відповідачем не спростовано.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов?язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення частково, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 347,14 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 10 816,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 21 736,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №69169-06/2025 від 30.06.2025 у розмірі 10 816 (десять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 5 200 (п?ять тисяч двісті) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 616 (п?ять тисяч п?ятсот шістнадцять) гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) гривень 14 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 24.04.2026.
Суддя Головатий А.П.
Судове рішення № 136007070, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 24.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 447/378/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: