Рішення № 136006677, 17.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/12504/25

Провадження №: 2/336/1376/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 рокум. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року, через підсистему «Електронний суд», представник ТОВ «Споживчий центр» Чехун Ю.В. звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №18.12.2024-100002558 від 18 грудня 2024 року в розмірі 11295 гривень 00 копійок, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 18 грудня 2024 року укладено кредитний договір (оферти) №18.12.2024-100002558.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4500 гривень на строк, вказаний у заявці. Відповідно до умов договору заявка є невід`ємною частиною. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору №18.12.2024-100002558 від 18 грудня 2024 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту 18 грудня 2024 року; 2. Сума кредиту 4500 гривень 00 копійок; 3. Строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту 06 травня 2025 року; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати та/або строку договору, установлених договором; 6. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 7. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмір 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 8. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 5% від суми кредиту та дорівнює 6225 гривень 00 копійок. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів; 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 225 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включно послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит; 10. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір; 11. Протягом строку дії договору тарифи та комісія за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг; 12. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,99% (денна процентна ставка) = (6255/4500)/140х100%; 13. Проценти (економічна сутність плата за користування кредитом) розраховується шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді; 17. Неустойка 67 гривень 50 копійок, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, натомість відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 11295 гривень 00 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок заборгованість по тілу кредиту; 4095 гривень 00 копійок проценти; 450 гривень 00 копійок додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); 2250 гривень 00 копійок неустойка.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою. Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та понесені ним судові витрати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 січня 2026 року було відкрито провадження по справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до частини п`ятої статті 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», позивач самостійно направив відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення та надав суду докази їх надсилання.

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання було надіслано ухвалу суду про відкриття провадження у справі.

23 січня 2026 року, у встановлений судом строк, від представника відповідача адвоката Іванісова В.С. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором - це відображення односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідної суми та не може бути доказом розміру грошових вимог до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише конкретизує наявність недоказаного розміру всієї суми заборгованості. Жодними належними та допустимими доказами не підтверджується надання позивачем грошових коштів позичальнику. Кредитний договір не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме відповідачем, оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулося за відсутності (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача. Позивачем не надано суду доказів, що саме відповідач погодив всі істотні умови вказаного кредитного договору. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази перерахування кредитних коштів позичальнику відповідно до вимог ст.ст.526, 1054, 1088 ЦК України. Також матеріали справи не містять реквізити повного карткового рахунку позичальника. Щодо стягнення комісії з відповідача вказує, що позивач неповноважний стягувати її з позичальника за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник, а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідає економічним потребам самого банку. Нарахування позивачем комісії призводить до істотного дисбалансу між договірними правами та обов`язками сторін та суперечать засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Крім того, позивачем неправомірно нараховано неустойку, оскільки відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня), нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

27 січня 2026 року, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд», на адресу надійшла відповідь на відзив від представника позивача ТОВ «Споживчий центр», в якому він просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вказує, що спірний кредитний договір між сторонами було укладено в електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Відповідач підписав документи, що складають кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано йому у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений. Відтак між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору). Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується листом ТОВ «УПР». Будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв. Щодо комісії вказує, що вона пов`язана з наданням послуги, а саме перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, що ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші», уникнувши додаткових витрат. Відповідно до заявки кредитного договору зазначено: «Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включно послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит». Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу комісії не включно послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягнення вказаного платежу з відповідача. Щодо неустойки зазначив, що за договорами, укладеними з 24 січня 2024 року, у відповідності до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язання. Кредитний договір з відповідачем був укладений 18 грудня 2024 року, тобто після набуття чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульоване загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отриманні кредиту (позики), в той час як Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, з відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, тобто у кредит були отримані гроші для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, а тому в цьому випадку мають застосуватись саме норми Закону України «Про споживче кредитування». Зважаючи на викладене, неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання є правомірною та підлягає стягненню.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у їх заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 18 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е277 підписав Пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) №18.12.2024-100002558 (а.с.15-21).

Відповідно до п.2.1 зазначеної Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п.2.2 вказаної Пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1 дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; 2.2.2 заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 2.2.3 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до п.3.1 зазначеної Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ії) встановлена (і) договором).

Згідно п.3.2 вказаної Пропозиції, кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Відповідно до п.3.3 зазначеної Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; вид фінансової послуги надання коштів та банківських металів у кредит; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно п.4.1 вказаної Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .

Відповідно до п.4.4 зазначеної Пропозиції, сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання позичальнику кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісія (ї) (у випадку її встановлення договором) нараховується у порядку, встановленому договором. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит. У разі дострокового повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового повергнення кредиту комісія за надання (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована, але не сплачена позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення кредиту. У разі дострокового повернення кредиту комісія за обслуговування (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована (включаючи нараховану комісію за всі чергові періоди, передуючі дню дострокового повернення, та за поточний черговий період, у якому відбувається дострокове повернення), але не сплачена позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення кредиту. За домовленістю сторін при сплаті у рівному та/або більшому та/або меншому розмірі чергового платежу раніше дати платежу, зазначеної у графіку платежів (дострокова сплата), позичальник звільняється від обов`язку сплатити відповідний черговий платіж (або його сплачену частину) у дату, зазначену у графіку платежів. При цьому достроково сплачений платіж з суми кредиту у складі цього раніше сплаченого чергового платежу (якщо він наявний у складі цього чергового платежу) зараховується у день його фактичної сплати, а достроково сплачені проценти та комісію (ії) (якщо комісія (ії) встановлена (і) договором) (або їх частину) у складі цього раніше сплаченого чергового платежу позичальник доручає кредитодавцю зарахувати в рахунок виконання зобов`язань зі сплати процентів та комісії (ій) (або їх частини) в дату платежу, вказану у графіку платежів, а за наявності залишку коштів в дострокове повернення кредиту.

Згідно п.7.6 вказаної Пропозиції, у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором, кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

Відповідно до п.9.1 зазначеної Пропозиції, у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії (ій) (якщо комісія (ії) встановлена (і) договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії(ій) (якщо комісія(ії) встановлена(і) договором) до позичальника може бути застосована неустойка, згідно п.7.6 кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідно до ст.625 ЦК України, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно п.10.1 вказаної Пропозиції, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

Також, 18 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е277 підписав Заявку кредитного договору №18.12.2024-100002558 (кредитної лінії) (а.с.18-19).

У вказаній заявці зазначено, що кредитодавцем є ТОВ «Споживчий центр», позичальником ОСОБА_1 , реквізити належного позивальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-75ХХ-ХХХХ-1784. Відповідно до умов кредитного договору № 18.12.2024-100002558 від 18 грудня 2024 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту 18/12/2024; 2. Сума кредиту 4500 гривень 00 копійок; 3. Строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту 06/05/2025; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором; 6. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 7. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмір 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 8. Комісія, пов`язана з наданням кредиту (економічна сутність плата за надання кредиту) 5% від суми кредиту та дорівнює 225 гривень 00 копійок. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів; 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 225 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включно послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит; 10. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір; 11. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг; 12. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,99% (денна процентна ставка) = (6255/4500)/140х100%; 13. Проценти (економічна сутність плата за користування кредитом) розраховується шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Крім того, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 18 грудня 2024 року підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е277 Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №18.12.2024-100002558 (кредитної лінії), Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , яке є Додатком до кредитного договору №18.12.2024-100002558 (кредитної лінії) від 18 грудня 2024 року (а.с.19-21).

Відповідно до листа №1-2312 від 23 грудня 2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення», який адресований ТОВ «Споживчий центр», ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серії ФК №342 від 02 жовтня 2012 року) та отримало Ліцензію Національного банку України №3 від 11 листопада 2013 року. Між їхніми підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 18.12.2024 22:41:30 на суму 4500 гривень, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 599492844, призначення платежу: видача за договором кредиту № 18.12.2024-100002558 (а.с.22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Споживчий центр» доведено належними та допустимими доказами факт укладення між ним та відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору на умовах, що визначені у ньому, а також отримання відповідачем на підставі вказаного договору кредитних коштів в сумі 4500 гривень 00 копійок.

Оскільки вищевказані положення кредитного договору недійсними не визнавалися та факт його не укладення не встановлювався, внаслідок чого в силу приписів ст.6, 627 ЦК України, підписавши зазначений кредитний договір, а також додатки до нього, відповідач ОСОБА_1 погодився із запропонованими позивачем ТОВ «Споживчий центр» умовами кредитування, у тому числі з розміром процентів, які нараховуються за користування кредитними коштами, розміром комісій, строком їх нарахування, строком повернення та з наслідками невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №18.12.2024-100002558 від 18 грудня 2024 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за даним кредитним договором складає 11295 гривень 00 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок основний борг; 4095 гривень 00 копійок проценти, які нараховані за період з 18 грудня 2024 року по 06 травня 2025 року; 450 гривень 00 копійок комісія за обслуговування; 2250 гривень 00 копійок неустойка (а.с.22а).

Разом з тим, відповідно до ст.4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Так, згідно п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги посилання позивача ТОВ «Споживчий центр» на положення п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», як на такі, що надають йому право здійснювати нарахування неустойки, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язання, під час дії на території України воєнного стану.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що неустойка за прострочення відповідачем ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №18.12.2024-100002558 від 18 грудня 2024 року нарахована у період дії в Україні воєнного стану, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у сумі 2250 гривень 00 копійок за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №18.12.2024-100002558 від 18 грудня 2024 року.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно п.8 Правил про споживчий кредиту, банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10 січня 2024 року, справа № 727/5461/23, провадження № 61-17096св23.

Судом установлено, що умовами кредитного договору №18.12.2024-100002558 від 18 грудня 2024 визначено сплату комісії, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 5% від суми кредиту, що становить 225 гривень 00 копійок (п.8 Заявки кредитного договору №18.12.2024-100002558 (кредитної лінії) від 18 грудня 2024 року) та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 225 гривень 00 копійок у кожному з 3 чергових платежів, наступних за першим черговим періодом (п.9 Заявки кредитного договору №18.12.2024-100002558 (кредитної лінії) від 18 грудня 2024 року).

У кредитному договорі №18.12.2024-100002558 (кредитної лінії) від 18 грудня 2024 року не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням ТОВ «Споживчий центр» відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів, натомість зазначені додаткові та супутні послуги ТОВ «Споживчий центр», які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та, за які ТОВ «Споживчий центр» встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), однак позивачем ТОВ «Споживчий центр» не надано доказів отримання відповідачем послуг, які передбачають сплату комісії за обслуговування кредиту.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Споживчий Центр» не надав доказів надання послуг, за які встановлена плата у виді комісії кредитодавця за наданням кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, суд не знаходиться підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» комісії за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 450 гривень 00 копійок.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором в частині основної суми боргу та відсотків позивачу ТОВ «Споживчий центр», матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №18.12.2024-100002558, який був укладений 18 грудня 2024 року між ним та ТОВ «Споживчий центр», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 8595 гривень 00 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок основний борг, 4095 гривень 00 копійок проценти.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №СЦ00064618 від 25 грудня 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок (а.с.1).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог. Оскільки задоволено 76,09% позову (8595,00 грн. : 11295,00 грн. х 100%), а сплачено 2422,40 грн. судового збору, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1843,20 грн. судових витрат (76,09% х 2422,40 грн. : 100%).

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354-355, 435 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №18.12.2024-100002558 від 18 грудня 2024 року у сумі 8595 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору у сумі 1843 (одна тисяча вісімсот сорок три) гривні 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України, зазначаються наступні відомості:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.А. Галущенко