Ухвала суду № 136005717, 24.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14018/26

Провадження № 1-кс/127/5414/26

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Турка, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 24.04.2026 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020050000256 від 23.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В межах даного кримінального провадження 24.04.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років до восьми років.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 , а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує та, у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, міра покарання передбачає позбавлення волі на строк до 8 років;

- (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) незаконно впливати на свідків, оскільки згідно з ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_7 , матиме можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, залякувати та погрожувати, з метою створення сприятливих для себе умов та спотворення ще не досліджених судом доказів;

- (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) вчинити інші кримінальні правопорушення враховуючи обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.

Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам, не забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов`язків. У зв`язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12026020050000256, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділенням відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020050000256 від 23.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2026 о 12 год. 05 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснювали ремонтні роботи з благоустрою прибудинкової території. В цей час до них підійшли працівники групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 спільно із працівниками Сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які здійснювали заходи щодо оповіщення та доставки військовозобов`язаних осіб для виконання обов`язків військової служби в особливий період та під час перевірки документів виявили, що громадянин ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушив ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не прибув за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП).

Так, на виконання ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою гарантованого доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань мобілізаційними ресурсами, своєчасного та в повному обсязі виконання заходів призову та поставки військовозобов`язаних та техніки національної економіки до військових частин, громадянина ОСОБА_12 було запрошено до службового автомобіля ТЦК та СП марки «Volkswagen», моделі «Transporter T5», д.н.з. НОМЕР_1 , після чого автомобіль направився до ІНФОРМАЦІЯ_4 для притягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Коли автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Transporter T5», д.н.з. НОМЕР_1 , з супроводом працівників сектору реагування патрульної поліції на службовому автомобілі марки «Renault», моделі «Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , рушив з місця у ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , без попередньої змови, виник злочинний умисел направлений на перешкоджання законної діяльності Збройних Сил України під час здійснення ними призову громадян України на військову службу в особливий період.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне перешкоджання діяльності Збройних Сил України в особливий період,, об 12 год. 08 хв. 23.04.2026, ОСОБА_11 рухаючись на автомобілі марки «BMW», моделі «X7», д.н.з. НОМЕР_3 , заблокував рух службового автомобіля ТЦК та СП «Volkswagen Transporter T5», д.н.з. НОМЕР_1 , після чого службовий автомобіль розпочав рух назад. У цей час ОСОБА_7 керуючи екскаватором марки «JCB», д.н.з. НОМЕР_4 , жовтого кольору, перекрив дорогу службовому автомобілю ТЦК та СП шляхом опускання ковша, поблизу буд. 77, Садівничого масиву «Науковий» Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, а ОСОБА_11 , разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебуваючи біля службового автомобіля ТЦК та СП, де шляхом застосування фізичної сили до елементів автомобіля, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 механічним шляхом виламали бокові пасажирські двері, а ОСОБА_11 вирвав ручку передніх пасажирських дверей вище вказаного автомобіля, чим сприяли незаконному відкриттю транспортного засобу, внаслідок чого було створено умови для звільнення ОСОБА_12 , який покинув автомобіль та уникнув доставки до ТЦК та СП.

Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , було зірвано проведення заходів мобілізації щодо ОСОБА_12 , який уникнув виконання свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, що призвело до фактичного перешкоджання діяльності Збройних Сил України в особливий період.

23 квітня 2026 року о 20 год. 17 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24 квітня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто незаконному перешкоджанні діяльності військових формувань в особливий період, вчинене групою осіб без попередньої змови

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з ЄДРД за №12026020050000256 від 23.04.2026; протоколу огляду місця події; протоколів допитів свідків; протоколів огляду предмету; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2026; повідомлення про підозру від 24.04.2026; інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, обґрунтована.

Відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно тримання під вартою.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_7 має зареєстроване та постійне місце проживання, навчається та одночасно працює, одружений, дружина на даний час вагітна, раніше не судимий.

В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки в умовах сьогодення, а саме те, що злочин вчинено під час правового режиму воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд, аналізуючи положення ч. 6 ст. 176 КК України, під час розгляду клопотання, дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших осіб у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання можливості визначення підозрюваному застави та її розмір слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

В той же час, абзацом 8 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Як зазначено вище, відповідно до частини шостої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно тримання під вартою.

Конституційний суд України у рішенні від 19.06.2024 по справі № 3-111/2023(207/23, 315/23) зазначив, що виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Таким чином, вирішення питання про визначення підозрюваному застави або ж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відноситься до повноважень слідчого судді, який приймає відповідне рішення за наслідками розгляду клопотання та встановлення наявності чи відсутності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Отже, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 10:17 год. 21 червня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 червня 2026 року.

Одночасно визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі Вінницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками, у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя