Рішення № 136005194, 27.04.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/91/26

2/134/237/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 квітня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Плотиці В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: орган опіки та піклування Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області,

встановив:

19 січня 2026 року адвокат Плотиця В.В., який діє в інтересах та від імені позивачки ОСОБА_1 звернувся через систему «Електронний суд» до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: орган опіки та піклування Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, із урахуванням заміни третьої особи, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити ОСОБА_1 піклувальником зазначених неповнолітніх дітей.

В обґрунтування зазначених позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною сестрою ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 »), ІНФОРМАЦІЯ_4 (як встановлено судом 1989 року народження) року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . За життя остання взяла шлюб з ОСОБА_2 , однак вже через місяць після реєстрації шлюбу подружжя фактично припинило шлюбні відносини та проживало своє життя окремо. ОСОБА_5 народила двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких, в силу ч. 1 ст. 122 СК України було записано відповідача, оскільки ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з останнім. На момент смерті ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . До складу сім`ї входили її діти, яких мати утримувала та виховувала самостійно, без сторонньої допомоги. За весь час від народження дітей та по теперішній час ОСОБА_2 не приймав участі у забезпеченні та утриманні дітей, не вживав заходів для спілкування з ними, не займався їх вихованням та розвитком, не цікавився їхнім здоров`ям. Після смерті ОСОБА_5 , її рідна сестра ОСОБА_1 виявила бажання забрати до себе на проживання неповнолітніх дітей своєї покійної сестри, оскільки батько від їх народження не брав участі у їхньому вихованні та утриманні. В свою чергу діти також виявили бажання проживати із своєю тіткою та повідомили, що ОСОБА_2 вони не знають та ніколи не бачили. Наказом служби у справах дітей Городківської сільської ради неповнолітніх дітей було тимчасово влаштовано в сім`ю рідної тітки - ОСОБА_1 . Відповідач, який записаний в актовому запиті про народження дітей, після смерті ОСОБА_5 не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться їх життям. Дітьми повністю займається їх тітка, позивачка по справі ОСОБА_1 .

Позивачка та її чоловік, проживають у власному будинку, мають земельні ділянки та постійний дохід. ОСОБА_1 відповідає всім вимогам, щоб бути піклувальником для своїх племінників. Тому просить суд задовільнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою судді від 20.01.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.

21.01.2026 року представником позивача усунуто недоліки.

Ухвалою судді від 26.01.2025 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року замінено первісну заінтересовану особу - службу у справах дітей Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області на належну заінтересовану особу - орган опіки та піклування Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

07 квітня 2026 року ухвалою суду закрито провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка в судовому засідання свої позовні вимоги підтримала та зазначила, що піклується про своїх племінників. Відповідач не є біологічним батьком дітей її сестри, з дитинства він не цікавився ними та не утримував, він був записаний батьком дітей в актовому записі про народження, оскільки її сестра із відповідачем не оформили розлучення. Сестра дітей виховувала та утримувала сама, оскільки біологічний батько дітей теж не піклувався про них. У неї своїх дітей не має. Її чоловік не проти того щоб діти проживали разом з ними. У них є всі умови для проживання дітей, матеріально вони можуть їх утримувати.

Представник позивача підтримав позовні вимоги позивачки та зазначив, що до позовної заяви додані усі докази для задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про слухання справи у його відсутності та зазначив, що діти народилися задовго після того як вони розійшлися із ОСОБА_5 . Він ніколи не вважав їх своїми дітьми, та не вважає і на разі. Він не бере участь у їх вихованні та не заперечує щодо задоволення позову в повному обсязі.

Від представника заінтересованої особи - служби у справах дітей Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області надійшла до суду заява 02.04.2026 року через систему «Електронний суд» про те, що надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не представляється за можливим, оскільки останній на території Городківської громади не проживає. Як вбачається із довідки старости Джугастрянського старостинського округу ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає понад 14 років. На військову службу був призваний не за місцем прописки.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено:

10.08.2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб, про що виконавчим комітетом Джугастрянської сільської ради Крижопільського району Вінницької області зроблений відповідний актовий запис № 03, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видано повторно 13 червня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.06.2008 року - ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.08.2011 року - ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_4 , батьками якої записані - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Бохоники Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видано 06.08.2025 року Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районні Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Факт родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_5 , а також дітьми (племінницями позивачки): ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується відомостями, які містяться в: свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 від 20.02.1986 року, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_9 народилася ОСОБА_8 , батьками якої записані - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 20.07.2013 року ОСОБА_8 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_11 »; свідоцтві про народження серії НОМЕР_7 від 04.08.1989 року, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_10 народилася ОСОБА_12 , батьками якої записані - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видано повторно 13.06.2008 року ОСОБА_12 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_13 »; свідоцтвах про народження НОМЕР_2 від 13.06.2008 року та серії НОМЕР_3 від 17.08.2011 року, які зазначені вище.

Відповідно до Наказу № 22 від 15.08.2025 року начальника служби у справах дітей Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області - тимчасово влаштовано неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які залишились без батьківського піклування, в сім`ю рідної тітки ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 , строком на шість місяців, з 15.08.2025 року по 14.02.2026 року. Даний наказ виданий на підставі акту обстеження умов проживання від 08.08.2025 року та свідоцтва про смерть ОСОБА_5 .

Як вбачається із заяв ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які були сусідами ОСОБА_5 , остання виховувала доньок сама, батько у вихованні та житті дітей участі не брав.

Відповідно до заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні зазначили, що бажають проживати зі своєю тіткою ОСОБА_1 ; з батьком - ОСОБА_2 , не бажають проживати, оскільки вони його не знають і ніколи не бачили.

Із характеристики, яка видана КЗ «Юзвинський ліцей Якушинецької сільської ради Вінницької області» вбачається, що ОСОБА_4 навчається в ліцеї з вересня 2025 року. Виховується тіткою, батько не бере участь у навчанні та вихованні дитини, дана інформація підтверджується і довідкою № 203 від 03.10.2025 року КЗ «Юзвинський ліцей Якушинецької сільської ради Вінницької області».

Довідкою № 01-13/2025 від 02.09.2025 року відділу освіти, культури, спорту та туризму Городківської сільської ради підтверджений той факт, що батько ОСОБА_16 не приймав участі у вихованні дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які були ученицями Городківського ліцею № 1, а саме не відвідував батьківські збори, не цікавився життям дітей в школі.

Згідно інформаційної довідки № 401 від 07.08.2025 року, яка видана старостою Вільшанського старостинського округу Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (як встановлено судом 1989 року народження) року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована та проживала, разом із своїми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 протягом останніх шести років. До моменту смерті, мати самостійно, без сторонньої допомоги утримувала та виховувала своїх неповнолітніх дітей. Інформація про склад сім`я померлої ОСОБА_5 підтверджується і довідкою № 406 від 08.08.2025 року, яка видана спеціалістом ЦНАП Вільшанського старостинського округу Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області

Зазначені докази, які досліджені в судовому засіданні підтверджують, що фактично з народження дітей їхнім вихованням, утриманням, лікуванням, освітою весь час займалася мати ОСОБА_5 , яка надавала дітям належне виховання та забезпечувала навчання, приймала активну участь у їхньому житті.

Як вбачається із заяви органу опіки та піклування Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який зареєстрований по АДРЕСА_3 , не представляється можливим надати, оскільки останній за місцем своєї реєстрації не проживає понад 14 років та на даний час призваний на військову службу.

Як вбачається із заяви відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечує, оскільки ніколи не займався вихованням дітей, батьком яких він записаний, так як він не вважає їх своїми дітьми, оскільки з матір`ю дітей не проживав задовго до їх народження.

Як вбачається із Акту обстеження умов проживання по АДРЕСА_2 , в даному будинку проживають: ОСОБА_17 - чоловік, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_3 - племінниця, ОСОБА_4 - племінниця. В родинні стосунки доброзичливі. Чоловік не проти щоб племінниці дружини проживали разом із ними в будинку з подальшим взяттям під опіку. В будинку є окрема кімната облаштована для проживання дітей. Родина забезпечена усіма необхідними продуктами харчування, утримує підсобне господарство.

Згідно довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 2488 від 15.10.2025 року, яка видана КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» у ОСОБА_1 відсутні протипоказання для виконання опіки та піклування.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю (3 група інвалідності), що підтверджується довідкою № 1815 від 08.10.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, довідкою форми ОК-7.

Як вбачається із Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 36006837, 26005908, 36007741 від 07.04.2015 року ОСОБА_17 належить відповідно: земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0520683306:03:002:0107, за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_4 ; житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4 із загальною площею 48,5 кв.м.; земельна ділянка площею 0,2559 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0520683306:03:002:0108, за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Норми Сімейного кодексу України встановлюють обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 1 ст. 150, ч. 1, 4 ст.155 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст.151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Згідно із ч.1, 4 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

П.2 ч.1 ст.164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо він, вона, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З огляду на роз`яснення, які містяться в абз.2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 165 СК України вказується, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, такі наслідки передбачені, зокрема, ст. 166 СК України.

З огляду на вищезазначене, суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 , який записаний батьком дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їх народження не проживає спільно із ними, будь-яким чином участі у їх вихованні та розвитку не приймає, не виявив такого наміру в ході судового розгляду даного спору. Що визнано самим відповідачем у заяві, поданої до суду, в якій останній зазначив, що не вважав і не вважає дітей своїми рідними, участі у вихованні не брав.

Діти після смерті матері виявили бажання і проживають із своєю тіткою ОСОБА_1 . Як встановлено судом, чоловік останньої не проти такого проживання, що виразив у заяві від 15.08.2025 року.

Відповідачу не чинилося жодних перешкод щодо побачення з дітьми та їх виховання, що вказує на винну поведінку останнього, його свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, оскільки він не вважав, їх своїми рідними дітьми, а батьком був записаний в силу ч. 1 ст. 122 СК України, діти ніколи не бачили ОСОБА_2 та не вважали його батьком, суд враховує, що відповідач не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав, визнання ним позовних вимог, та враховує те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, але з урахуванням обставин цієї справи, не вбачає підстав для застосування до відповідача попередження щодо необхідності змінити ставлення до виховання дітей, та прийшов до висновку про застосування крайнього заходу впливу на особу, який не виконує батьківських обов`язків - позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слід зазначити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (частини перша, четверта статті 169 СК України).

Разом з тим, щодо позовних вимог в частині встановлення піклування над неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивачкою, суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо встановлення опіки та піклування відносно дітей регулюються наступним чином.

В силу ст. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно із ст. 56 ЦК України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 59 ЦК України).

Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 60 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», з відповідними змінами та доповненнями, діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ст. 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Пунктом 42 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 визначено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом. Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Отже, призначення піклувальника в даному випадку здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється піклування.

Всупереч вищезазначеним вимогам закону до позовної заяви не додано доказів того, що позивачка зверталась з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

З наведеного вбачається, що встановлення опіки та піклування вирішується судом, коли під час розгляду інших спорів виявляється, що їх наслідком є залишення дітей без батьківського піклування, і лише за поданням органу опіки та піклування.

Таким чином, зважаючи на те, що на час розгляду в суду відсутнє подання органу опіки та піклування про встановлення піклування над неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а системний аналіз вищевказаних норм вказує на те, що вирішення питань, які стосуються встановлення піклування над неповнолітньою особою є дискреційними повноваженнями органу опіки та піклування, суд зазначає, що вимога про встановлення піклування та призначення піклувальником є передчасною.

За таких обставин, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, а саме позбавити відповідача батьківських прав.

Разом з тим, суд зазначає, що в довідках, які видані Вільшанським старостинським округом Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області рік народження ОСОБА_5 зазначений - 1983, однак як встановлено судом із свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть останньої, свідоцтва про шлюб роком народження ОСОБА_5 є 1989 рік.

Керуючись ст. 19, 150, 152, 164, 165, 180, 191 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: орган опіки та піклування Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області- задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 .

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору:

Орган опіки та піклування Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області: вул. Благовіщенська, буд. 51, с. Городківка Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04328789.

Суддя