Рішення № 136003386, 27.04.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2026Справа № 910/1669/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метатрон 999"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 151558,90 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метатрон 999" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (наразі - Акціонерне товариство "Укрнафта") про стягнення 151558,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № 24/ІФ-001/9-НП від 02.01.2025 р. в частині поставки передплаченого товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 148955,20 грн. основного боргу, 1342,68 грн. інфляційних втрат та 1261,02 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 р. відкрито провадження у справі № 910/1669/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 р. прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метатрон 999" про зміну підстав позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, жодних інших доказів (первинних документів, платіжних документів, тощо) існування боргу АТ «Укрнафта» перед ТОВ «Метатрон 999» позивачем не надано.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач отримав передоплату за товар, однак не поставив його на суму 148955,20 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метатрон 999" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № 24/ІФ-001/9-НП, предметом якого, згідно з п. 1.1 договору, є поставка нафтопродуктів, що є власністю постачальника. Під поставкою сторони розуміють передачу нафтопродуктів постачальником для прийняття покупцем за відповідну плату.

Найменування, кількість, ціна і вартість нафтопродуктів, що підлягають поставці, строк їх поставки та умови передачі, порядок і умови оплати, та інші необхідні умови погоджуються сторонами в угодах до даного договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору постачальник зобов`язується передати покупцю у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах даного договору та відповідних угод.

Відповідно до п. 3.1 ціна нафтопродуктів, що плануються до поставки, обумовлюється для кожної партії нафтопродуктів окремо та вказується у відповідних угодах до цього договору.

Умовами п. 4.12 договору визначено, що постачальник здійснює поставку нафтопродуктів окремими партіями у строки (терміни), погоджені сторонами та вказані в угодах. Постачання нафтопродуктів здійснюється на підставі підписаної сторонами відповідної угоди, після отримання від покупця попередньої оплати за нафтопродукти, та за умови відсутності зі сторони покупця простроченої заборгованості за попередні поставки.

Пунктом 4.13 договору встановлено, що датою поставки нафтопродуктів (датою прийняття нафтопродуктів покупцем) є дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та/або акту приймання-передачі нафтопродуктів. Датою передачі постачальником нафтопродуктів для прийняття покупцем є дата відмітки у відповідному товарно-транспортному документі, або дата підписання сторонами видаткової накладної або акту приймання-передачі нафтопродуктів.

Згідно з п. 6.1 договору покупець зобов`язується здійснити повну попередню оплату вартості нафтопродуктів на умовах, визначених в угодах до цього договору.

Відповідно до п.п. 6.7, 6.9.1 договору постачальник здійснює відвантаження нафтопродуктів тільки в обсягах проведеної попередньої оплати згідно з умовами відповідних угод до цього договору. Остаточний розрахунок за фактично поставлені нафтопродукти проводиться на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів та/або видаткових накладних протягом 3-х банківських днів з дати підписання сторонами таких документів, та з урахуванням умов п. 6.9 договору.

За умовами п. 11.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2025 р. (включно), але у будь-якому випадку до повного завершення виконання зобов`язань, що були розпочаті до вказаної дати на підставі укладених угод до даного договору.

02.01.2025 р., 13.01.2025 р., 27.01.2025 р., 28.01.2025 р., 03.02.2025 р., 11.02.2025 р., 21.02.2025 р., 27.02.2025 р., 05.03.2025 р., 14.03.2025 р., 20.03.2025 р., 26.03.2025 р., 06.05.2025 р., 12.05.2025 р. та 19.05.2025 р. сторонами були укладені відповідні угоди до договору поставки нафтопродуктів № 24/ІФ-001/9-НП від 02.01.2025 р.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору у період з 07.01.2025 р. по 09.06.2025 р. позивач перерахував відповідачу попередню оплату у загальному розмірі 29010591,60 грн., а відповідач поставив нафтопродуктів на загальну суму 28861636,40 грн. (копії видаткових накладних №№ 187, 188, 567, 568, 1078, 1171, 1377, 1647, 2048, 2943, 3100, 3494, 4420, 4797, 5298, 5523, 5742, 5957, 6534, 6968, 7267, 7486, 7825, 8221, 8502, 8504, 9219, 9259, 10140, 10677, 11095, 11407, 11498 містяться в матеріалах справи). Різниця між сумою оплати та вартістю фактично поставлених нафтопродуктів складає 148955,20 грн.

Згідно з підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2024 р. по 30.09.2025 р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки нафтопродуктів № 24/ІФ-001/9-НП від 02.01.2025 р. становить 148955,20 грн.

28.10.2025 р. позивач направив відповідачу лист № 1-28/10/25, в якому просив повернути 148955,20 грн., сплачених в якості попередньої оплати за нафтопродукти.

19.01.2026 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про стягнення 148955,20 грн.

Відповідь на лист та претензію отримано не було, грошові кошти не повернуто.

Враховуючи, що відповідач не повернув позивачу попередню оплату за договором поставки нафтопродуктів № 24/ІФ-001/9-НП від 02.01.2025 р. у розмірі 148955,20 грн., позивач і звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів № 24/ІФ-001/9-НП від 02.01.2025 р. в частині поставки передплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим в останнього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 148955,20 грн., що відповідачем не заперечується.

Після отримання 29.10.2025 р. листа позивача № 1-28/10/25 від 28.10.2025 р. відповідач у строк, встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (до 05.11.2025 р.), не повернув позивачу суму невикористаної попередньої оплати.

Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, належними та допустимими доказами не довів факту здійснення поставки позивачеві товару на суму здійсненої останнім попередньої оплати або факту повернення даної суми, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 148955,20 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1342,68 грн. інфляційних втрат та 1261,02 грн. 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи відсутність заперечень та контр-розрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв`язку з чим інфляційні втрати та 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявлених позивачем сумах.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метатрон 999".

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», покладаються на відповідача, виходячи з розміру судового збору, який мав сплатити позивач.

Щодо тверджень позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, що підлягають нарахуванню на суму основного боргу у розмірі 148955,20 грн. за період з 17.02.2026 р. по дату фактичного погашення заборгованості, то суд зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Враховуючи викладене, суд може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, а не інфляційних втрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метатрон 999" (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 44, оф. 79, код 44118747) 148955 (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 20 коп. попередньої оплати, 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 02 грн. 3% річних, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА