Рішення № 13600119, 27.01.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2011 р. Справа №19/196

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», вул. Зоологічна, буд. 5, м. Київ, 04119

до 1. Приватного підприємства "СІАМ", вул. Жовтнева, буд. 19, м. Полтава, 36034

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Контракт Ойл", пров. Великий, буд. 6, оф.5, м. Полтава 36019

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Експрес Ойл", вул. Жовтнева, буд. 19, оф.207, м. Полтава, 36034

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Кобець О.В.

від відповідачів: Шалимінова С.М., Авраменко І.М.

від третьої особи: не з’явився

Розглядається позовна заява про 1) звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ПП "СІАМ", а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться по пров. Великому, буд. 6 в м. Полтаві, загальною площею 284,3 кв.м., зазначені на плані в буд. літ. А-ІІ, що розташовані на земельній ділянці площею 4000,00 кв.м., шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на предмет іпотеки; 2) звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ "Євро-Контракт Ойл", а саме на предмет іпотеки: нерухоме майно - нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Жовтневій, буд. 19 в м. Полтаві, загальною площею 645,8 кв.м., зазначені на плані літ. А-2, що розташовані на земельній ділянці площею 651,0 кв.м., шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на предмет іпотеки.

Відповідач –ПП "СІАМ" письмовий відзив чи заперечень по суті спору суду не надав, заявою від 26.01.2011р. повідомив, що стосовно нього винесено постанова про відкриття виконавчого провадження (т.1 а.с.88).

Відповідач –ПП "Євро-Контракт Ойл" письмовий відзив чи заперечень по суті спору суду не надав, заявою від 26.01.2011р. повідомив про відсутність судових проваджень стосовно наданих договорів (т.1 а.с.111).

Третя особа –ТОВ "Гарант Експрес Ойл" у поясненнях від 26.01.2011р. повідомила, що учасники товариства прийняли рішення про його ліквідацію; в ліквідаційній процедурі до реєстру вимог кредиторів було включено, зокрема, і вимоги ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»в сумі 1484638,48 доларів США та 22977,35 грн., підтверджені рішенням господарського суду Полтавської області від 18.12.2009р.; в зв’язку з відсутністю майна для задоволення вимог кредиторів за зверненням товариства ухвалою господарського суду Полтавської області було порушено провадження у справі № 23/74 про банкрутство ТОВ "Гарант Експрес Ойл"; погашення боргу за кредитним договором не проводилося; по суті позову третя особа не заперечує (т.1 а.с.87).

Вимоги ухвал суду від 09.12.2010р. та від 11.01.2011р. про надання додаткових доказів, необхідних для вирішення даної справи, позивачем не виконані.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 27.01.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

02 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Експрес Ойл" (третьою особою) було укладено Кредитний договір № 10-ю/07 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов п.1.1 Кредитного договору кредитор (позивач) надає позичальнику (ТОВ "Гарант Експрес Ойл") у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1 800 000,00 доларів США (що еквівалентно 9 090 000,00грн.), під відсотки за користування кредитом в розмірі 12,5% річних, з кінцевим терміном повернення суми кредиту 01 жовтня 2009 року включно.

Додатковою угодою № 1 від 02.10.2007р. до Кредитного договору позивач зобов’язався надати ТОВ "Гарант Експрес Ойл" транш кредиту в сумі 200 000,00 доларів США на термін до 1 жовтня 2009 року. Додатковою угодою №2 від 03.10.2007р. до Кредитного договору сторони узгодили, що позивач надає позичальнику транш кредиту в сумі 1 600 000,00 доларів США на термін до 1 жовтня 2009 року (а.с.16, 17).

Додатковою угодою № 3 від 29.05.2008р. до Кредитного договору сторони узгодили, що відсотки за користування кредитом становлять 13,3% річних. За Додатковою угодою № 4 від 06.11.2008р. відсотки за користування кредитом становлять 17% річних. Додатковою угодою № 5 від 18.11.2008р. сторони змінили графік повернення кредиту (а.с.18-20).

Позивач звертався до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 10-ю/07 від 02 жовтня 2007р. За результатом розгляду даного позову господарським судом Полтавської області прийнято рішення від 18.12.2009р. по справі № 19/168 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Експрес Ойл" (ідентифікаційний код 33315351) на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк (ВАТ "ВіЕйБі Банк"), (ідентифікаційний код 19017842) 1382000 доларів США - боргу за кредитом, 198393,74 доларів США –заборгованість за відсотками, 41636,92 грн. – боргу з комісії, 46139,89 доларів США –пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 21906,48 доларів США –пені за несвоєчасне погашення процентів, 5285,20 грн. –пені за несвоєчасну сплату комісії, 3311,69 доларів США – витрат з оплати державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1 а.с.39-41).

Зазначене рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.12.2009р. по справі № 19/168 було встановлено наступне:

- на виконання зобов’язань за Кредитним договором № 10-ю/07 від 02 жовтня 2007р позивач надав ТОВ "Гарант Експрес Ойл" (позичальнику) кредит в розмірі 1 800 000,00 доларів США;

- позичальник повернув лише 418000,00 доларів США кредитних коштів. Заборгованість в сумі 1 382 000,00 доларів США позичальником не сплачена;

- за період 01.12.2008р. –01.09.2009р. за позичальником рахується заборгованість по сплаті відсотків в сумі 198 393,74 доларів США;

- заборгованість по сплаті комісійного збору за управлінням кредиту за період 03.01.2009р. –02.09.2009р. становить 41636,92 грн.;

- 25.06.2009р. –25.09.2009р. позичальник мав сплатити позивачеві 46139,89 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; період 01.02.2009р. –07.09.2009р. позичальник мав сплатити позивачеві 21906,48 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів; за період 02.04.2009р. –30.09.2009р. позичальник мав сплатити позивачеві 5285,20грн. пені за несвоєчасну сплату комісій.

Встановлені у вказаному судовому рішенні факти приймаються судом при вирішенні даного спору.

Згідно статуту Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» назва Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк наслідок вступу в силу Закону України "Про акціонерні товариства" була змінена на Публічне Акціонерне Товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк". Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»є повним правонаступником за правами та зобов’язаннями Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк (а.с.47-66). Державна реєстрація Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»проведена, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 625853 (т.1 а.с.68).

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»є правонаступником за правами та зобов’язаннями Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк, що виникають за Кредитним договором № 10-ю/07 від 02 жовтня 2007р.

В розрахунках заборгованості за Кредитним договором № 10-ю/07 від 02 жовтня 2007р. позивач визначає, що станом на 02.12.2009р. заборгованість ТОВ "Гарант Експрес Ойл" становить 1716180,27 доларів США та 361 138,18 грн., у тому числі: 1382000,00 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 239508,23 доларів США заборгованість по процентам, 70655,77 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 24016,27 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів, 43030,49 грн. заборгованість за комісіями, 5749,21 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісій, 236293,57 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 76064,91 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів (т.1 а.с.23-27).

Позичальник - ТОВ "Гарант Експрес Ойл" у поясненнях від 26.01.2011р. повідомив, що в ліквідаційній процедурі до реєстру вимог кредиторів було включено, зокрема, і вимоги ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»в сумі 1484638,48 доларів США та 22977,35 грн., підтверджені рішенням господарського суду Полтавської області від 18.12.2009р.; погашення боргу за кредитним договором не проводилося (т.1 а.с.135).

У позовній заяві позивач зазначає, що загальна заборгованість ТОВ "Гарант Експрес Ойл" за Кредитним договором № 10-ю/07 від 02 жовтня 2007р. становить 1484638,48 доларів США та 22977,35 грн. (т.1 а.с.3). При цьому ні у позові, ні у доданому до нього розрахунку позивач не зазначає, які саме види платежів включено ним до вказаної у позові суми боргу та не обґрунтовує розбіжності.

Вимоги ухвал суду від 09.12.2010р. та від 11.01.2011р. про надання додаткових доказів, необхідних для вирішення даної справи, Банком проігноровані, жодні з витребуваних доказів суду не надані.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів сплати боргу за Кредитним договором сторони суду не надали. Отже, як свідчать матеріали справи на даний час заборгованість за Кредитним договором позичальником не погашена.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 10-ю/07 від 02 жовтня 2007р. між позивачем та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями “СІАМ” (відповідачем-1), було укладено Іпотечний договір № 10-ю/07 від 02.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шимкою О.М. 02.10.2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 5459.

Згідно до п.1.1. Іпотечного договору іпотекодавець (відповідач-1) з метою забезпечення виконання основного зобов’язання, що випливає з Кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель (позивач) приймає в іпотеку предмет іпотеки.

За п. 1.2 Іпотечного договору предметом іпотеки забезпечується зобов’язання позичальника (ТОВ "Гарант Експрес Ойл"), що складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки.

За п.1.6 Іпотечного договору та визначення «предмет іпотеки»предметом іпотеки є:

1) нерухоме майно - нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Жовтневій, буд. 19 в м. Полтаві, загальною площею 645,8 кв.м., зазначені на плані літ. А-2, що розташовані на земельній ділянці площею 651,0 кв.м. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями. Предмет іпотеки не поширюється на належну на праві користування (оренди) земельну ділянку, кадастровий номер - 5310137000:15:009:01444, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна і яка необхідна для використання цих об'єктів за цільовим призначенням.

2) нерухоме майно - нежитлові приміщення, що знаходяться по пров. Великому, буд. 6 в м. Полтаві, загальною площею 284,3 кв.м., зазначені на плані в буд. літ. А-ІІ, що розташовані на земельній ділянці площею 4000,0 кв.м. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями. Предмет іпотеки не поширюється на належну на праві користування (суборенди) земельну ділянку, кадастровий номер - 5310136400:10:001:0061, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна і яка необхідна для використання цих об'єктів за цільовим призначенням.

Згідно відмітки нотаріуса на Іпотечному договорі даний договір зареєстровано в реєстрі за № 5459 та накладено заборону на відчуження зазначених в договорі нежитлових приміщень.

Суд на підставі ст. 65 ГПК України увалами від 09.12.2010р. та від 11.01.2011р. витребовував у позивача надати докази реєстрації іпотеки в Державному реєстрі іпотек; витяг з Державного реєстру іпотек щодо спірного нерухомого майна (станом на дату судового засідання); витяг з Державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (станом на дату судового засідання) стосовно спірного майна.

Банком вимоги суду проігноровані, витребувані докази суду не надані, причини неподання доказів позивачем суду не повідомлені. Клопотання про витребування даних доказів в порядку ст. 38 ГПК України позивачем та іншими учасниками спору не заявлялося.

Таким чином, позивачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено факту реєстрації предмету іпотеки в Державному реєстрі іпотек.

Як було встановлено судом підчас розгляду справи № 19/168 в господарському суді Полтавської області Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "СІАМ" було перетворено в Приватне підприємство "СІАМ", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 05.08.2008 р. та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на 13.02.2009 р.

Предмет іпотеки –нежитлове приміщення що знаходяться по пров. Великому, буд. 6 в м. Полтаві, загальною площею 284,3 кв.м. належать приватному підприємству "СІАМ" на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.10.2008р., яке видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення виконкому Октябрської районної у м. Полтаві ради, взамін рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 14.08.2007р. (т.1 а.с. 102).

Зазначене також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»від 06.11.2008р. (т.1 а.с.103).

Доказів наявності у відповідача –ПП "СІАМ" права власності на нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Жовтневій, буд. 19 в м. Полтаві, загальною площею 645,8 кв.м., та на нежитлові приміщення що знаходяться по пров. Великому, буд. 6 в м. Полтаві, загальною площею 284,3 кв.м., на дату укладення договору іпотеки - 02.10.2007р., ні позивачем ні відповідачами суду не надані.

Суд на підставі ст. 65 ГПК України увалами від 09.12.2010р. та від 11.01.2011р. витребовував у позивача надати докази наявності права власності у відповідачів на предмет іпотеки (свідоцтво про право власності, витяг з реєстру прав власності); інформаційну довідку БТІ що спірних приміщень.

Банком вимоги суду проігноровані, витребувані докази суду не надані, причини неподання доказів позивачем суду не повідомлені. Клопотання про витребування даних доказів в порядку ст. 38 ГПК України позивачем та іншими учасниками спору не заявлялося.

Таким чином, позивачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено факту наявності у іпотекодавця права власності на предмет іпотеки на дату укладення договору іпотеки.

23.09.2009р. між ПП "СІАМ" (відповідачем-1) та ТОВ "ЄВРО-КОНТРАКТ ОЙЛ" (відповідачем-2) був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ПП "СІАМ" як продавець передає у власність ТОВ "ЄВРО-КОНТРАКТ ОЙЛ" (покупцю) нежитлові приміщення за адресою: м. Полтава, вул.. Жовтнева, 19, загальною площею 619,5 кв.м. (т.1 а.с.42).

Згідно договору купівлі-продажу Відповідач-2 попереджений про те, що нежитлові приміщення, які належать продавцю ПП "СІАМ" є предметом іпотеки згідно іпотечного договору № Ю-ю/07 від 02.10.2007 р.

Доказів надання згоди іпотекодежателя на відчуження вказаного майна відповідачами суду не надано.

Всупереч вимогам ст. 657 Цивільного кодексу України даний договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально не посвідчувався, державна реєстрація цього договору не проводилася.

ТОВ "ЄВРО-КОНТРАКТ ОЙЛ" подало до Октябрського районного суду м. Полтави позов про визнання договору дійсним та таким, що відбувся та визнання права власності.

Октябрський районний суд м. Полтави по даній справі прийняв рішення від 21.07.2010р., яким вирішив:

- встановити факт того, що самочинне будівництво у частині будинку А-2 по вул. Жовтневій, 19 м. Полтаві здійснене за рахунок власника ПП "СІАМ" та належить ПП "СІАМ" на праві приватної власності;

- визнати дійсним та таким, що відбувся договір купівлі-продажу від 23.09.2009р., укладений між ПП "СІАМ" та ТОВ "ЄВРО-КОНТРАКТ ОЙЛ", предметом якого є приміщення в будинку літ.А-2 по вул. Жовтневій, 19 у м. Полтаві;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КОНТРАКТ ОЙЛ" право власності на приміщення в будинку літ.А-2 по вул.. Жовтневій, 19 у м. Полтаві (т.1 а.с.132-134).

Відповідно до відмітки на тексті даного рішення воно набрало законної сили 02.08.2010р. (т.1 а.с.132-134).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 15.11.2010р., виданим ПП право власності «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»право власності на нежитлові приміщення по вул. Жовтневій, 19 у м. Полтаві зареєстровано за ТОВ "ЄВРО-КОНТРАКТ ОЙЛ" (т.1 а.с.135).

Позивач, посилаючись на те, що зобов’язання за кредитним договором позичальником не виконано, прохає звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ПП "СІАМ", а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться по пров. Великому, буд. 6 в м. Полтаві, загальною площею 284,3 кв.м., шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на предмет іпотеки; звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ "Євро-Контракт Ойл", а саме на нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Жовтневій, буд. 19 в м. Полтаві, загальною площею 645,8 кв.м., шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За умовами Договору купівлі-продажу від 23.09.2009р. у власність ТОВ "Євро-Контракт Ойл" було передано нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Жовтневій, буд. 19 в м. Полтаві, загальною площею 619,5 кв.м. (т.1 а.с.42).

Згідно технічного паспорту на нежитлові приміщення що знаходяться по вул. Жовтневій, буд. 19 в м. Полтаві, виготовленого 20.04.2009р. ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», загальна площа вказаних приміщень становить 619,5 кв.м. (т.1 а.с.130).

У позовні Банк прохає, зокрема, звернути на предмет іпотеки, що належить ТОВ "Євро-Контракт Ойл", а саме на нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Жовтневій, буд. 19 в м. Полтаві, загальною площею 645,8 кв.м., шляхом набуття права власності.

При цьому доказів в підтвердження наявності у відповідача-2 приміщення заявленої площі позивачем суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Всупереч вказаній нормі позивачем вимога про усунення порушення іпотекодавцю не надсилалася. Доказів в спростування вказаного позивач згідно ст. 33 ГПК України суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч.2 ст. 35 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 36 вказаного Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Відповідне застереження в іпотечному договорі вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає останньому застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 7.4 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору;

- продажу іпотекожержателем від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору.

В п.7.6 та п. 7.6.1 Іпотечного договору сторони визначили, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наступних умов:

у випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець цим Договором підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки;

підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя (придбання предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки;

іпотекодавець засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність, для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається.

Цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя.

Таким чином господарським судом встановлено, що Іпотечний договір містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у разі виникнення у нього права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, тобто передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до ст. 36 та ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Порядок передачі права власності від власника іншій особі встановлений ст. 37 Закону України "Про іпотеку", а саме: Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Таким чином, зазначена норма вказаного Закону передбачає набуття права власності іпотекодержателем шляхом передачі йому іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки, а не визнання цього права.

Тобто, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (у даному випадку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до вимог статті 37 Закону), він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статті 39 Закону.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Визнання та реєстрація права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, на підставі рішення суду Законом не передбачено.

Отже, реалізація предмета іпотеки за рішенням суду визначена ст. 39 Закону України "Про іпотеку" можлива шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, передбаченої ст. 38 цього Закону.

Зазначеної правової позиції викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2009р. у справі № 14/215 (оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень України http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7418007) та в постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2010р. у справі № 11/237/08 (оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень України http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10792780).

Отже, Законом України "Про іпотеку" та Іпотечним договором, укладеним між сторонами, не передбачений такий спосіб звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання права власності за рішенням суду.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки позивач не є власником предмету іпотеки, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, не відповідає вимогам закону.

Згідно п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2229 від 25.11.2005р., дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судами підвідомчі справи у спорах, перелічених у вказаній статті.

За положеннями ст. 37 Закону України "Про іпотеку" відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Такі ж положення встановлені сторонами в п.7.6 та п. 7.6.1 Іпотечного договору, в яких іпотекодатель підтвердив свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про порушення його прав відповідачами стосовно визнання прав позивача на предмет іпотеки, чи доказів наявності між ним та відповідачем спору щодо вказаного нерухомого майна.

Відповідачі жодних заперечень щодо переходу до позивача права власності на предмет іпотеки на підставі Іпотечного договору суду не надали.

Позивачем не надано суду також жодного доказу реалізації ним свого права на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку", не надано доказів звернення до відповідних уповноважених органів з заявою про реєстрацію його права на предмет іпотеки, доказів відмови в проведенні такої реєстрації.

Таким чином, позивачем не доведено порушення його прав на перехід права власності на предмет іпотеки.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

У позові відмовити повністю.

Суддя Безрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: