Рішення № 136000998, 22.04.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/9183/25

Провадження № 2/645/1008/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 квітня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Феленко Ю.В.,

за участі секретаря судових засідань Товстої Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 1877372 від 16.06.2025 в сумі 39 424,00 грн., яка складається з: 22 000,00 грн. тіло кредиту та 17 424,00 грн. нараховані проценти, а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн. та за відправку документів відповідачу у розмірі 102,50 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.06.2025 ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР», уклали електронний кредитний договір № 1877372.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 22000,00 грн.

ТОВ «ФК «АБЕКОР» виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало їй кредит в сумі 22000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 . Строк користування кредитом становить 80 днів з кінцевим терміном повернення до 03.09.2025.

15 липня 2025 року сторони уклали Додаткову угоду до Кредитного договору № 1877372 від «16» червня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору. Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «03» жовтня 2025 року.

14 серпня 2025 року сторонами укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 1877372 від «16» червня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору. Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «02» листопада 2025 року.

Також сторонами укладена 15 вересня 2025 року Додаткова угода до Кредитного договору № 1877372 від «16» червня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору. Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «04» грудня 2025 року.

У встановлений строк узгодженої дати повернення кредиту відповідач не виконала свої боргові зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитом в розмірі 39 424,00 грн, з яких 22 000,00 грн. тіло кредиту та 17 424,00 грн. нараховані проценти.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР» заборгованість за кредитним договором № 1877372 від 16.06.2025 в розмірі 39 424,00 грн, 102,50 грн витрат за відправку документів відповідачу та судові витрати в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2025 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.

У судове засідання представник позивача не прибув, у позові просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог частини 6 статті 187ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань від відповідача не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.06.2025 між ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи кредитора укладений кредитний договір № 1877372. Відповідач, пройшовши реєстрацію в інформаційно телекомунікаційній системі кредитора, ознайомилась з Правилами та іншою наданою їй інформацією щодо кредитування.( а.с. 11-15)

Відповідно до умов Договору (п. 1.2 Договору) сума кредиту складає 22000,00 грн. Кредит надано строком на 80 днів з кінцевим терміном повернення до 03.09.2025 включно. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці (графіку платежів), що є Додатком 1 до договору (п. 1.3 Договору).

Також умовами договору встановлено процентну ставку за користування кредитом, яка залежить від умов користування кредитом (п. 1.4 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України. Дата надання кредиту 16.06.2025.

Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 16.06.2025 пройшла реєстрацію в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «АБЕКОР».(а.с. 16)

Відповідно до квитанції ВПС «Фінансовий світ» до платіжної інструкції № 20255-1363-227409963 від 16.06.2025, кредитодавцем перераховано позичальнику на картковий рахунок, що зазначений позичальником у договорі, кредит у розмірі 22000,00 грн.(а.с. 24)

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «АБЕКОР» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 1877372 від «16» червня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, згідно якого Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «03» жовтня 2025 року.(а.с. 20)

14.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «АБЕКОР» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 1877372 від «16» червня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, згідно якого Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «02» листопада 2025 року.(а.с. 22)

15.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «АБЕКОР» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 1877372 від «16» червня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, згідно якого Сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: «04» грудня 2025 року.(а.с. 23)

Відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, заборгованість відповідача становить 39 424,00 грн, з яких 22 000,00 грн. тіло кредиту та 17 424,00 грн. нараховані проценти.(а.с.26-28)

Як вбачається з наданої суду банком емітентом АТ «Універсал Банк» інформації, на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 .

Також надана виписка про рух коштів по вищезазначеній банківській картці відповідача за період з 16.06.2025 по 17.06.2025, з якої вбачається, відповідач 16.06.2025 отримала кредитні кошти в розмірі 22000,00 грн.

Виписка містить всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Вказані норми є підставою для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Отже, виписки по кредиту на ім`я відповідача ОСОБА_1 є належним та допустимим доказом, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій та свідчить про користування кредитом та утворення заборгованості за кредитним договором.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц, від 15.01.2025 № 753/16762/15-ц.

Надаючи оцінку зібраним доказам, суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ст. 611ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 16.06.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» та ОСОБА_1 був укладений, дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, кредитний договір № 1877372, строк дії якого продовжувався відповідно до укладених Додаткових угод.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що оспорюваний кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача суму позики в розмірі 22000,00 грн.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.

З огляду на те, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» вимушене звернутись із даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту, а саме повернення кредитних коштів та відсотків, у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеним кредитним договором становить 39 424,00 грн, з яких 22 000,00 грн. тіло кредиту та 17 424,00 грн. нараховані проценти.

Відповідачем не спростовано факту отримання ним коштів від позивача, не спростовано факту неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, а також факт наявності заявленої у позові заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можливо зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку про те, що шляхом підписання кредитного договору № 902286 в ТОВ «ФК «АБЕКОР» між позивачем та відповідачем 10.09.2024 виникли договірні зобов`язання.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту, тобто не виконав зобов`язання належним чином відповідно до умов договору, ці суми підлягають стягненню на користь позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР» заборгованість за кредитним договором № 1877372 від 16.06.2025 у розмірі 39 424,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, сума судового збору в розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо заяви ТОВ «ФК «АБЕКОР» в частині стягнення з відповідача 102,50 грн витрат, пов`язаних із розглядом справи, на поштові відправлення процесуальних документів, іншим учасникам справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів іншим учасникам справи заявником надано суду копії описів вкладення до цінних листів, поштової накладної, фіскального чеку оплати поштових відправлень на суму 102,50 грн.(а.с. 29)

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 102,50 грн підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим є підстави для їх стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР».

Керуючись ст.ст. 526, ч. 3 ст. 549, 551, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ч. 2 ст. 554, ч. 1 ст. 559, 610, 616 ЦК України, ст.ст. 10-13, 81, 141, 176, 247 ч. 2, 258, 259, 264, 265, ч. 4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» заборгованість за кредитним договором № 1877372 від 16.06.2025 року в розмірі 39 424,00 грн., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 22000,00 грн, суми заборгованості за відсотками - 17424,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 102,50 грн..

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7 ЄДРПОУ 42228158,

представник позивача - Лісовський Олександр Анатолійович, діє на підставі довіреності №16/08 від 16.08.2024 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 27.04.2026.

Суддя Ю.В. Феленко