Ухвала суду № 136000686, 27.04.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

27.04.26

Справа № 642/145/26

Провадження № 1-кс/642/624/26

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2026 року м. Харків

Слідчий суддя Холодногірського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання Старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, уродженки сел. Дмитрушки, Черкаської області, громадянки України, з вищою освітою, яка заміжня, офіційно працевлаштована на посаді директора Куп`янського учбово-спортивного центру Харківської області Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02723978), на посаді директора Торецької (раніше Дзержинська) автомобільною школи Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02723837), раніше не судима, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

встановив:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП №2 Харківського районного управління № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025222030000165 від 11.11.2025, розпочатогоза ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше не судимою, вчинила злочин проти власності за наступних обставин:

ОСОБА_6 , на підставі наказу (по особовому складу) № 35 від 19.11.2024 року призначена на посаду директора Куп`янського учбово-спортивного центру Харківської області Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02723978) (надалі Куп`янський УСЦ ХОТСОУ) за сумісництвом.

Відповідно до укладеного з в.о. виконуючого обов`язками голови Харківської організації Товариства сприяння обороні України ОСОБА_8 контракту від 19.11.2024, ОСОБА_6 здійснює:

1.Керівництво навчальним закладом ГО «ТСО України» на підставі єдиноначальності та умовах, викладених в контракті, у відповідності з законодавством України, рішеннями Уряду, нормативними актами і правовими документами Міністерства освіти і науки України, нормативними документами ГО «ТСО України», Статутом ГО «ТСО України», Статутом Харківської обласної організації і Статутом начального закладу.

1.3. За цим контрактом Директор (Керівник) зобов`язується безпосередньо та через органи управління навчальним закладом, у поєднанні засад єдиноначальності та колегіальності приймати рішення, здійснювати поточне управління навчальним закладом на умовах, викладених у контракті, відповідно до чинного законодавства України, та рішень керівних органів ГО «ТСО України» - та Харківської обласної організації, забезпечувати його ефективну діяльність, реалізовувати державну політику в галузі освіти.

1.5. Директор (Керівник), який уклав цей контракт, є повноважним представником навчального закладу щодо реалізації прав та обов?язків навчального закладу, передбачених актами законодавства України, Статутом та нормативними документами ГО «ТСО України», Статутом Харківської обласної організації, Статутом начального закладу.

2. Права та обов`язки сторін:

2.1. Директор (Керівник) самостійно, у межах повноважень, установлених законодавством, Статутом Товариства, статутом навчального закладу та цим контрактом, вирішує всі питання поточного керівництва діяльністю навчального закладу за винятком тих, які належать до компетенції Голови ГО «ТСО України», керівних органів ГО «ТСО України», Голови Засновника, керівних органів Харківської обласної організації, загальних зборів трудового колективу.

2.2. Директор (Керівник) навчального закладу зобов`язаний:

а) організовувати та проводити освітній процес на рівні державних стандартів якості освіти та згідно з вимогами Постанов КМУ та наказів МВС, які регламентують підготовку водіїв транспортних засобів, готувати спеціалістів відповідних рівнів кваліфікації (відповідно до типових навчальних планів і програм), організовувати та забезпечити використання у навчальному процесі сучасних технологій, методів і засобів проведення занять;

в) забезпечити створення необхідних умов для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, своєчасне проведення атестації педагогічних працівників;

г) забезпечити своєчасне отримання навчальним закладом дозвільних документів (ліцензії, атестації, акредитації тощо) з надання навчальним закладом освітніх послуг, у тому числі проведення державної акредитації (переакредитації) навчального закладу у Сервісних центрах МВС України у разі необхідності та вжиття необхідних заходів щодо недопущення призупинення або анулювання дії сертифікату про державну акредитацію з будь-яких причин;

д) забезпечувати дотримання вимог Статуту ГО «ТСО України», Статуту Харківської обласної організації, Статуту навчального закладу та всіх нормативних документів ГО «Товариство сприяння оборони України (ТСО України)»;

е) організувати ведення бухгалтерського обліку відповідно до чинного законодавства України;

є) забезпечити збереження та ефективне використання майна, яке належить ГО «ТСО України», навчальному закладу та знаходиться на балансі закладу, а також розвиток навчального закладу; підтримку, утримання, вдосконалення, осучаснення і примноження його навчально-матеріальної бази, створення та підтримання його конкурентоспроможності;

ї) забезпечити своєчасне подання фінансової, статистичної та податкової звітності, а також необхідних відомостей про майновий стан та стан навчально-виробничої роботи навчального закладу, а також звітності, встановленої нормативними документами та наказами ГО «ТСО України»;

л) забезпечити виконання планових завдань з підготовки кадрів, прибутковість закладу;

м) розробляти фінансовий план (кошторис) діяльності закладу, структуру, штатний розпис та визначати чисельність працівників навчального закладу та надавати на погодження Роботодавця (Засновника);

2.3. Директор (Керівник) має право:

а) підписувати, в межах наявного фонду заробітної плати проект штатного розпису навчального закладу та подавати на затвердження Роботодавцю (Засновнику);

б) видавати у межах своєї компетенції накази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами навчального закладу;

в) представляти навчальний заклад без довіреності у державних та інших органах, установах, організаціях, підприємствах України різних форм власності, а також у судових органах;

г) розпоряджатися коштами навчального закладу в межах фінансового плану (кошторису доходів і видатків);

є) приймати на посаду та звільняти з посад працівників навчального закладу відповідно до законодавства про працю;

Виходячи з вищезазначених повноважень, ОСОБА_6 , перебуває на посаді директора, обіймає посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у громадській організацій - Куп`янський УСЦ ХОТСОУ (ЄДРПОУ 02723978), тобто у відповідності ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України являється службовою особою.

У своїй діяльності Куп`янський УСЦ ХОТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978) керується Статутом, затвердженим рішенням ради правління Харківської обласної організації Товариства сприяння обороні України (протокол № 1 від 30.01.2018), згідно з яким:

1.5. Головним завданням автомобільної школи є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках.

До основних повноважень і напрямів діяльності автомобільної школи належить:

а) підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів;

б) організація освітнього процесу, обрання форм та методів навчання;

в) освітня, методична, фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність;

г) розробка освітніх програм (навчальних планів) з професій на основі освітніх стандартів (типових освітніх програм), визначення регіонального компоненту змісту професійної (професійно-технічної) освіти, які затверджуються в установленому порядку;

є) здійснення професійного навчання населення, у тому числі професійна підготовка призовників і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом та резервістів з військово-технічних спеціальностей (професій);

ж) організація виробничого навчання здобувачів освіти на виробництві та у сфері послуг;

2. Цивільна правоздатність

2.1. Цивільні права та обов`язки автомобільної школи виникають з моменту її створення і припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про її припинення.

2.2. Автомобільна школа є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в банках, штамп, печатку із зображенням емблеми ГО «ТСО України» і своїм найменуванням. Автомобільна школа має право використовувати зареєстровану символіку ГО «ТСО України».

2.3. Автомобільна школа несе відповідальність перед особою, державою, суспільством за виконання функцій і завдань, що покладені на неї.

2.5. Автомобільна школа здійснює освітню діяльність у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії.

Ліцензія на провадження освітньої діяльності закладів освіти видається на підставі виконання Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти.

Автомобільна школа проводить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів відповідно до сертифікату про державну акредитацію закладів, виданого сервісним центром МВС України.

3. Освітній процес:

3.1. Освітній процес в автомобільній школі це система організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на реалізацію змісту і завдань ступеневої професійної(професійно-технічної) освіти відповідно до державних стандартів.

3.2. Освітній процес в автомобільній школі здійснюється відповідно до Положення про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 1999 року № 956, Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 922, Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року № 419 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 711/12585, Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах Товариства сприяння обороні України, затвердженого бюро Центрального комітету Товариства сприяння обороні України від 28 листопада 2006 року протокол № 7 та інших нормативно-правових актів.

3.3. Професійне (професійно-технічне) навчання, перепідготовка і підвищення кваліфікації осіб за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник» здійснюється за професіями, визначеними автомобільною школою згідно з Державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 року № 1117, Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», відповідно до отриманих ліцензій для провадження діяльності з надання освітніх послуг.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюється за категоріями згідно отриманого сертифікату про державну акредитацію закладу у відповідності до «Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 490, «Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів», затвердженого постановою Кабінету

3.4. Зміст освітнього процесу та термін навчання в автомобільній школі визначаються освітніми програмами (навчальними планами), які розроблені автомобільною школою спільно з суб`єктами господарювання замовниками робітничих кадрів на основі типових навчальних планів і програм, а також, відповідно до вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1135.

Зміст та термін підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначаються робочими програмами і планами,які розроблені автомобільною школою та затверджуються територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцезнаходженням навчального закладу на основі типової Програми та типових тематичних планів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 229.

3.5. Здобуття професійної (професійно-технічної) освіти в автомобільній школі здійснюється за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.

Автомобільна школа самостійно обирає форми та методи організації освітнього процесу, а педагогічні працівники самостійно, з урахуванням основ педагогіки, визначають засоби і методи навчання та виховання здобувачів освіти.

3.9. Навчальні групи в автомобільній школі комплектуються чисельністю відповідно до чинного законодавства.

3.12. Навчання в автомобільній школі завершується державною кваліфікаційною атестацією. Державна кваліфікаційна атестація та присвоєння кваліфікації здійснюється відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти України від 31 грудня 1998 року № 201/469 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 березня 1999 року за № 124/3417 і відповідно до Положення про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 1999 року № 956.

До складання державної кваліфікаційної атестації допускаються здобувачі освіти, які закінчили повний курс навчання і мають навчальні досягнення не нижче 4 балів з професійно-практичної підготовки та усіх навчальних предметів, що входять у додаток до свідоцтва кваліфікованого робітника та зразкову або задовільну поведінку.

3.13. Особам, які виконали вимоги державної кваліфікаційної атестації після завершення навчання присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідної кваліфікації (розряду, класу, категорії, групи) та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації державного зразка.

3.16. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів завершується іспитами у навчальному закладі, до складання яких допускаються особи, що закінчили навчання за відповідними робочими програмами і планами, а результати оформляються протоколом. На підставі протоколу іспитів особі видається свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв за зразком, наведеним у додатку до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340.

4. Статус здобувачів освіти автомобільної школи

4.1. Слухачі автомобільної школи це особи, зараховані до закладу професійної (професійно-технічної) освіти на навчання за програмами курсової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також учні закладів освіти, які проходять допрофесійну підготовку.

Курсанти автомобільної школи це призовники направлені військовими комісаріатами та військовими частинами на навчання за військово-технічними спеціальностями.

Так, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.07.2013 № 2494-л, прийнятого на підставі рішення Акредитаційної комісії від 27.06.2013 протокол № 105 Куп`янський УСЦ ХОТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978) отримано ліцензію щодо надання освітніх послуг навчальним закладом пов`язаних з професійно технічним навчанням, підвищенням кваліфікації, згідно до ліцензійного додатку серії АЕ № 285561 Куп`янський УСЦ ХОТСОУ в тому числі здійснює за професією 8322 - Водій автотранспортних засобів (категорія «С») професійно-технічне навчання (50 ліцензійний обсяг).

Однак, у зв`язку із початком повномасштабної агресії рф, в тому числі на території м. Куп`янськ, Харківської області Куп`янський УСЦ ХОТСОУ внесено ряд змін до ліцензії Міністерства освіти і науки України, щодо розміщення об`єктів матеріально-технічної бази, яка розташована за адресою: 64501, Харківська область, Берестинський район, селище Сахновщіна, вул. Аеродромна, 2.

На початку жовтня 2025 року, більш точний час більш точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалось, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел спрямований на заволодіння коштами Харківського обласного центру зайнятості (код ЄРДПОУ 03491277) (надалі - ХОЦЗ), шляхом укладання фіктивних договорів з окремою категорію громадян, щодо надання освітніх послуг, шляхом використання ваучерів для оплати відданих ХОЦЗ, без мети їх реального виконання та подальшого заволодіння коштами.

Так, ОСОБА_6 , будучи обізнаною з Порядком видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності окремих категорій громадян на ринку праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 20.03.2013 (у редакції постанови КМУ № 249 від 21.03.2023), виник умисел на привласнення коштів, на виконання якого вона розробила злочинний план щодо заволодіння коштами ХОЦЗ, який полягав у наступному:

Діючи виключно з цією метою, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора Куп`янського УСЦ ХО ТСОУ (ЄДРПОУ 02723978), достовірно знаючи про наступне:

в порушення вимог пункту 20 Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, який затверджено постановою КМУ від 20.05.2009 за № 490 (в редакції постанови КМУ від 10.11. 2023 за № 1218) Куп`янським УСЦ ХО ТСОУ не пройдено переатестацію в зв`язку зі зміною місця розташування матеріально-технічної бази. (Куп`янським УСЦ ХО ТСОУ 02.11.2016 одержано сертифікат про державну акредитацію закладу з підготовки перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, серія МВС № 000372. Відповідно до сертифікату місце розміщення навчальних класів Харківська область, місто Куп`янськ, вулиця Комсомольська, 16, а місце розташування автодрому Харківська область, Куп`янський район, с. Кучерівка);

перелік спеціалістів, зазначений в останній матеріально-технічній базі, відповідно до акредитації, в повній мірі не співпадає, не з переліком поданим до МОН для внесення змін до ліцензії, не з відомостями зазначеними в податковій звітності суб`єкта господарювання, що також є порушенням пункту 20 Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, який затверджено постановою КМУ від 20.05.2009 за № 490 (в редакції постанови КМУ від 10.11. 2023 за № 1218);

Куп`янським УСЦ ХО ТСОУ до МОН для внесення змін у ліцензію подано відомості про кількісні та якісні показники кадрового забезпечення освітньої діяльності на рівні професійної, зазначено, що в школі працюють 8 осіб, в тому числі за сумісництвом 6. В період надання освітніх послуг, до податкових органів подано звіти в яких вказані трудові відносини лише з ОСОБА_6 . Всі інші викладачі та інструктори в податковій звітності не зазначені;

у власності та у користуванні Куп`янського УСЦ ХО ТСОУ відсутні автотранспортні засоби, наявність яких є обов`язковою для надання освітніх послуг професійно-технічного навчання за професією «Водій автотранспортних засобів» категорії «С»;

про той факт що наявна матеріальна база, зазначена при внесенні змін до ліцензії Міністерства освіти і науки України, яка розташована за адресою: 64501, Харківська область, Берестинський район, селище Сахновщіна, вул. Аеродромна, 2, при наданні освітніх послуг використовуватись не буде та договір на її використання укладений лише з метою надання його до МОН.

А також, що частина матеріальної бази, а саме маневровий майданчик для виконання початкових вправ не відповідає вимогам передбаченим Переліком вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, який затверджено наказом МВС України від 24.11.2023 за № 954;

Куп`янським УСЦ ХО ТСОУ в період з 01.01.2025 по 23.02.2026 не зареєстровано жодної групи слухачів, в порушення вимог частини 2 пункту 15 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, який затверджено постановою КМУ від 20.05.2009 за № 487, а саме заклад зобов`язаний зареєструвати до початку занять з теоретичної або практичної підготовки списки груп або особу, яка проходить в індивідуальному порядку підготовку або перепідготовку чи підвищення кваліфікації, в територіальному сервісному центрі МВС за місцезнаходженням закладу (його філії чи іншого відокремленого підрозділу). Реєстрація проводиться шляхом внесення закладом в електронній формі відповідних відомостей про осіб, які проходитимуть підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації водіїв, а також про теоретичну або практичну підготовку, до Єдиного державного реєстру МВС.

Достовірно розуміючи та усвідомлюючи вищенаведені порушення та невідповідності, продовжуючи свій злочинний умисел, упродовж 20252026 років, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора Куп`янського УСЦ ХО ТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978), будучи службовою особою, діючи умисно, з метою заволодіння державними коштами ХОЦЗ призначеними на оплату освітніх послуг, які надаються за ваучерами виданими ХОЦЗ окремим категоріям громадян, уклала 72 договори на надання освітніх послуг професійно-технічного навчання за професією «Водій автотранспортних засобів» категорії «С» з 72 (сімдесяти двом) особами, які надали до Куп`янського УСЦ ХО ТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978) для оплати за навчання відповідні ваучери видані Харківським обласним центром зайнятості, призначені для оплати вказаних договорів.

Після укладення вищезазначених договорів, ОСОБА_6 , продовжуючи умисел на заволодіння державними коштами ХОЦЗ надала, відповідно до п.12 та п.14 Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності окремих категорій громадян на ринку праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 20.03.2013 (у редакції постанови КМУ № 249 від 21.03.2023) (надалі - Порядок), документи передбачені п.12 до ХОЦЗ для одержання оплати за освітні послуги.

На підставі поданих ОСОБА_6 документів за період з 28.02.2028 по 12.01.2026 на розрахунковий рахунок Куп`янського УСЦ ХО ТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978) - НОМЕР_1 , який відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО банку 305299), здійснено 72 транзакцій, зарахувань коштів з розрахункового рахунку UA648201720355489001017099650 відкритого у Державній казначейський службі України, м. Київ (МФО банку 820172), який належить Харківському обласному центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277), загальною сумою 2 157 574,50 грн. Призначення платежів 261005 оплата за освiтнi послуги, зг.вауч …,зг.порядку вид.вауч.№207 вiд 20.03.2013; без пдв.

В подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора Куп`янського УСЦ ХО ТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978), будучи службовою особою достовірно знаючи умови надання відповідних освітніх послуг, діючи умисно, з метою заволодіння державними коштами ХОЦЗ, достовірно знаючи про невиконання навчальних програм та умов укладених договорів на навчання за ваучерами в період з 14.10.2025 по 01.12.2025, з 16.10.2025 по 03.12.2025, з 21.10.2025 по 08.12.2025, з 02.12.2025 по 19.01.2026, з 04.12.2025 по 21.01.2026 та з 09.12.2025 по 26.01.2026 затвердила накази «Про завершення навчання слухачів за професією 8322 «Водій автотранспортних засобів»» на ваучерній основі сертифікату на навчання № 2 від 01.12.2025, № 3 від 03.12.2025, № 4 від 03.12.2025, № 5 від 08.12.2025, № 1 від 19.01.2026, № 3 від 21.01.2026, № 4 від 21.01.2026, № 5 від 26.01.2026, внаслідок яких незаконно присвоїла робітничу кваліфікацію за професією «Водій автотранспортних засобів категорії С» 72 (сімдесяти двом) особам.

З метою завершення злочинного умислу направленого на заволодіння коштами ХОЦЗ та створення уявлення у посадових осіб ХОЦЗ про закінчення надання освітніх послуг, ОСОБА_9 на виконання умов передбачених п. 13 Порядку надіслала до розпорядника коштів в особі - ХОЦЗ, завідомо неправдиві документи (які) про виконання 72 особами, які одержали ваучери, умов договорів про навчання, зокрема відвідування занять і виконання освітньої програми, складання державної кваліфікаційної атестації та зазначала серії та номери свідоцтв, які надані особам по завершенню навчання.

Разом із тим, встановлено, що в 2025 та 2026 роках, діяв та був обов`язковий для виконання наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.07.2012 за №802 та затверджені ним державні стандарти професійно-технічної освіти ДСПТО 8322.ОІ.00.60.24-2012, за професією - Водій автотранспортних засобів (код 8322). Спеціалізація: водіння автотранспортних засобів категорії «В», «ВЕ», «С1», «С1Е», «С», «СЕ», «D1», «D1Е», «D», «DЕ».

Загальними положеннями державних стандартів передбачено наступне:

Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки робітників з професії (8322)водій автотранспортних засобів зі спеціалізаціями категорій «В», «ВЕ», «CI», «CIE», «C», «CE», «DI», «DIE», «D», «DE» розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. №487 та ст. 32 Закону України «Про професійно-технічну освіту» (103/98-ВР) і є обов`язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень „Кваліфікований робітник з набутої професії відповідної категорії та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Вищезазначені свідоцтво і диплом є дійсними для роботи за набутою професією за умови отримання на їх підставі посвідчення водія на право керування автотранспортними засобами визначеної категорії.

Однак, отримання посвідчень водія за категорією «С» 72 особам, які одержали освітні послуги у Куп`янському УСЦ ХО ТСОУ не є можливим, оскільки Куп`янським УСЦ ХО ТСОУ в період з 01.01.2025 по 23.02.2026 не зареєстровано жодної групи слухачів, в порушення вимог частини 2 пункту 15 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, який затверджено постановою КМУ від 20.05.2009 за № 487.

Так, Кабінетом Міністрів України розроблене Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою КМУ від 08.05.1993 за № 340 (в редакції постанови КМУ від 20.05.2009 за № 511) (надалі Положення про порядок видачі). Так, Положення про порядок видачі передбачено наступне:

1. Це Положення є обов`язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

2. Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

16. Посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

22. До складення практичного та у передбачених цим Положенням випадках теоретичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС не допускаються особи:

які не зареєстровані закладом з підготовки водіїв у Єдиному державному реєстрі МВС до початку занять.

В результаті вказаних протиправних дій, ОСОБА_6 , достеменно знаючи про те, що в Україні введений військовий стан, починаючи з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 (остання редакція від 10.09.2022), у період часу 14.10.2026 по 01.12.2025, з 16.10.2025 по 03.12.2025, з 21.10.2025 по 08.12.2025, з 02.12.2025 по 19.01.2025, з 04.12.2025 по 21.01.2025, з 09.12.2025 по 26.01.2025, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила державні грошові кошти, внаслідок чого інтересам юридичної особи - Харківському обласному центру зайнятості (ХОЦЗ), код ЄДРПОУ: 03491277 ( яка є розпорядником державних коштів), завдано збитків на загальну суму 2 156 574 грн. 50 коп., що є особливо великим розміром, оскільки зазначена сума у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса» № 3279 від 24.03.2026.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах.

22.04.2026 згідно вимог ст.ст. 42, 276-278 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «IlgarMammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. theUnitedKingdom".

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкрімінованих їй дій, підтверджується наступними доказами зібраними в ході досудового розслідування:

-інформацією, отриманою на підставі ухвали слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова, у ході здійснення заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, володільцем яких є Харківська обласна організація Товариства сприяння обороні України;

-інформацією, отриманою на підставі ухвали слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова, у ході здійснення заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, володільцем яких є Харківський обласний центр зайнятості;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-даними, отриманими у ході оглядів предметів від 05.01.2026;

-інформацією, отриманою на підставі ухвали слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова, у ході здійснення заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, володільцем яких є ДПС у Харківській області;

-інформацією, отриманою в ході здійснення ряду тимчасових доступів до речей і документів, володільцем яких є РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС);

-інформацією, отриманою в ході виконання запитів, скерованих на адресу Міністерства освіти і науки України в порядку ст. 93 КПК України;

-інформацією, отриманою в ході здійснення ряду тимчасових доступів до речей і документів, володільцем яких є АТ КБ «ПриватБанк», а також даними, здобутими в результаті їх подальшого аналізу, що зафіксовані у протоколі огляду документів від 27.02.2026;

-даними, здобутими в порядку ст. 93 КПК України на підставі ряду скерованих запитів на адресу Харківської обласної організації Товариства сприяння них обороні України (код ЄДРПОУ 02723961) щодо автотранспорту, який перебуває на балансі Куп`янського учбово-спортивного центру Харківської області Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02723978);

-даними, здобутими в порядку ст. 93 КПК України на підставі скерованого запиту на адресу Сахновщинського учбово-спортивного центру Харківської області Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02723961) щодо співпраці між Сахновщинським УСЦ ХО ТСОУ (код ЄДРПОУ 02723961) та Куп`янським УСЦ ХО ТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978);

- даними, отриманими в ході проведення огляду матеріально-технічної бази за адресою: Харківська область, Берестинський район, селище Сахновщина, вул. Аеродромна, буд. 2 на підставі ухвали слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова, під час якого встановлено, що маневровий майданчик, зазначений у ліцензії Куп`янського учбово-спортивного центру Харківської області Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02723978), не відповідає вимогам Переліку вимог до закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які проводять таку підготовку, затвердженого наказом МВС України від 24.11.2023 № 954, зафіксовано в протоколі огляду від 27.03.2026;

-відомостями, отриманими під час допиту свідків із числа працівників Сахновщинського учбово-спортивного центру Харківської області Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02723961) директора ОСОБА_10 , головного бухгалтера ОСОБА_11 , завідувача господарством ОСОБА_12 , які підтвердили, що фактичне використання навчальних приміщень та маневрового майданчика, що перебувають у власності Сахновщинського УСЦ ХО ТСОУ та передбачені для передачі в оренду відповідно до укладеного договору, з боку Куп`янського учбово-спортивного центру Харківської обласної організації ТСО України не здійснювалося, зафіксовано в протоколах допиту свідків від 27.03.2026;

- показами, отриманими під час допиту свідків із числа слухачів, які отримували навчальні послуги Куп`янського УСЦ ХО ТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978) на підставі договорів про надання освітніх послуг між навчальним закладом та фізичними особами, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , які повідомили, що фактично проходили теоретичне навчання за категорією «В», навчання здійснювалося дистанційно (на відокремленому інтернет-ресурсі, не пов`язаному з навчальним закладом); під час складання іспитів у сервісних центрах МВС вони, за вказівкою директора навчального закладу, зазначали, що проходили навчання самостійно; практичне навчання проходили в інших закладах освіти на легкових автомобілях. Також свідки повідомили, що про отримання дипломів щодо здобуття робітничої професії «водій категорії С» їм нічого не відомо; навчальний заклад за адресою, зазначеною в договорах (м. Сахновщина), вони жодного разу не відвідували. Близько 25 осіб навчання взагалі не завершили, підтверджується протоколами допиту свідків;

-висновком судового експерта № 3279 ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого встановлено документальне перерахування коштів Харківським обласним центром зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277) на рахунок Куп`янського УСЦ ХО ТСОУ (код ЄДРПОУ 02723978) за надання освітніх послуг на підставі реалізації ваучерів відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 20.03.2013 (у редакції постанови № 249 від 21.03.2023), на загальну суму 2 157 574,50 грн.

Такий обсяг відомостей об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази, формують внутрішнє переконання, в тому числі й для стороннього спостерігача, причетності ОСОБА_6 , до вчинення злочину, згідно підозри.

Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим та не ефективним.

Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; наявність ризиків, які дають достатні підстави, що підозрювана може здійснити дії, що, передбачені статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Беручи до уваги те, що у зв`язку із підозрою ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину, у органу досудового розслідування є підстави вважати що підозрювана може здійснити дії передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та на даний час так само, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; - спосіб вчинення злочину (в чинила умисний злочин проти власності, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу).

Підозрювана ОСОБА_6 усвідомлює незворотність настання покарання та перебуваючи на волі будучи обізнаним з санкцією статті, яка їй інкримінується, може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення та переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому.

Такий ризик обґрунтовується тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає значне покарання у разі доведення вини. У сукупності ці обставини свідчать про реальну ймовірність ухилення від органів досудового розслідування та суду без застосування відповідних процесуальних заходів.

Одночасно, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Ризик знищення, приховання або спотворення речей чи документів. З урахуванням займаних посад та доступу до службової документації, підозрювана має реальну можливість впливати на збереження первинних фінансових, бухгалтерських та організаційних документів. Це створює ризик їх знищення, приховання або внесення до них змін з метою уникнення відповідальності та ускладнення встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення.

Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, враховуючи службове становище підозрюваної, наявність адміністративного ресурсу та можливих професійних або службових зв`язків із працівниками установ, існує ймовірність здійснення психологічного або організаційного впливу на свідків. Такий вплив може бути спрямований на зміну їхніх показань, відмову від раніше наданих свідчень або ухилення від участі у процесуальних діях щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, оскільки маючи процесуальний статус підозрюваного, останній буде відомо місце мешкання важливих свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що не виключена ймовірність того, що підозрювана не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому остання обґрунтовано підозрюється, вона може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Вказаний ризик впливу свідків існує не лише на етапі досудового розслідування, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин, заборона спілкуватися ОСОБА_6 з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність .

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Підозрювана, використовуючи своє службове становище та зв`язки в підпорядкованих структурах, може створювати штучні перешкоди для досудового розслідування, зокрема шляхом ускладнення доступу до документів, впливу на працівників установ або затягування надання необхідної інформації органам досудового розслідування.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження інкримінованого. З огляду на інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, яке пов`язане з незаконним заволодінням майном, шляхом зловживання службовим становищем, а також враховуючи характер та тривалість займаних керівних посад підозрюваної, існує обґрунтована ймовірність продовження протиправної діяльності. Зокрема, перебування на посадах директора навчальних закладів дає підозрюваній доступ до фінансових потоків, матеріальних цінностей, службової документації та управлінських рішень, що створює реальні можливості для повторного використання службових повноважень у протиправних цілях. Крім того, відсутність належного запобіжного заходу може сприяти продовженню аналогічних дій, спрямованих на незаконне розпорядження майном, зокрема коштами установ, а також вчиненню інших кримінальних правопорушень. Таким чином, наявні ризики свідчать про реальну можливість як продовження інкримінованого кримінального правопорушення, так і вчинення нових правопорушень.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового слідства, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Вищенаведені обставини вказують на неможливість в цьому конкретному випадку застосування до підозрюваної іншого менш суворого запобіжного заходу.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Також припинення протиправної діяльності ОСОБА_6 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів.

Зважаючи на вагомість доказів та обґрунтованість підозри, а також враховуючи особу підозрюваної, слідчий суддя, керуючись положеннями ч.1 ст.194 КПК України, враховуючи суспільний інтерес, який в даному випадку превалює над приватним, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, дійшов висновку про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, в органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваної ОСОБА_6 , не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на наведені в ньому обставини.

Захисники проти клопотання заперечували, вважали його необґрунтованим, а ризики, які зазначив слідчий, є недоведеними. Вказували, що достатнім буде застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. У разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили визначити розмір застави. При цьому посилалися на відомості щодо особи підозрюваної.

Підозрювана ОСОБА_6 підтримала своїх захисників.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській обл. перебуває кримінальне провадження за № 42025222030000165 від 11.11.2025, розпочатогоза ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

22.04.2026 згідно вимог ст.ст. 42, 276-278 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом с частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв`язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

В контексті вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На даній стадії кримінального провадження, враховуючи надані слідчим та прокурором в судовому засіданні матеріали досудового розслідування, слідчий суддя визнає підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою і достатньою для застосування до неї запобіжного заходу, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження її на свободу, саме в такий спосіб процесуального примусу.

Інкримінований ОСОБА_6 злочин, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів. Санкцією за ч. 5 ст. 191 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна..

Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, варто враховувати дані, що характеризують особу підозрюваної, у разі не застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрювана через тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення та покарання, яке може їй загрожувати, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Приймаючи рішення про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, у зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам.

В той час, підозрюваною та її захисниками ризики не спростовані, зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України до слідчого судді не звертались. Обставини, які з`ясовує слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 194 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних на час розгляду даного клопотання доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, а саме п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та дотримання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших відомостей про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий у клопотанні просив визначити заставу у розмірі, у сумі 2 156 574 (два мільйони сто п`ятдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні 50 (п`ятдесят) копійок, що відповідає розміру завданої майнової шкоди, що підтверджується обставинами справи та наявністю об`єктивно підтверджених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням даних, які отримані під час проведення досудового розслідування, які підтверджують, що вказана протиправна діяльність підозрюваної є джерелом її доходів, у зв`язку з чим наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України, та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає максимальна межа.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, її матеріальне становище, вважає за необхідне визначити підозрюваній заставу в максимальному розмірі (300) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 998 400 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказаний розмір застави може забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_6 на час досудового покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та є гарантією реалізації її прав визначених кримінально-процесуальним законодавством.

В разі внесення застави, необхiдно підозрювану з-під варти звільнити та покласти на неї ряд обов`язків згідно ч.5 ст. 194 КПК України.

У разі порушення підозрюваною обов`язків, покладених на нього у разі внесення застави, прокурор має право звернутись з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З урахуванням викладеного, строк дії ухвали слідчого судді не повинен перевищувати 20.06.2026.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання Старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, а саме до 20.06.2026 включно.

Визначити суму застави в розмірі (300) трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 998 400 (девятсот девяносто вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави підозрюваною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками, щодо обставин даного кримінального провадження; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту обрання запобіжного заходу, а саме з 23.04.2026.

Строк дії ухвали - до 20.06.2026 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя