Рішення № 136000374, 22.04.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4832/25

провадження № 2/610/744/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/4832/25 (провадження № 2/610/744/2026) за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

11.12.2025 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9065595702 від 27.08.2021 в сумі 67562,48 грн.

Позов мотивований тим, що 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9065595702. Відповідно до умов паспорту кредиту №9065595702 та цього Кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на таких умовах: сума кредиту 22759,00 грн; строк користування - 30 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 6,00 % від суми кредиту. Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в паспорті кредиту. Отже, кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. 28.08.2021 права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016. Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 та Витягу з Реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги, позивач є новим кредитором боржника за кредитним договором №9065595702 від 27.08.2021 з усіма наступними додатками та змінами. Неодноразовими телефонними повідомленнями банку позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни. Як наслідок, станом на 23.05.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором становить 67562,48 грн, у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) становить 18902,78 грн; заборгованість за річними процентами (в т. ч. прострочена) 3,51 грн; заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. прострочена) 48656,19 грн.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16.01.2026 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25.02.2026 представником відповідача адвокатом Лисенко А.О. подано відзив, у якому просив відмовити АТ «Таскомбанк» у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження виконання ТОВ «ФК «ЦФР» свого зобов`язання за договором в частині перерахування кредитних коштів в сумі 22759,00 грн. Надана до матеріалів виписка по рахунку не відповідає вимогам закону, оскільки не містить номер документа, в виписці не зазначена дата складання, відсутній особистий підпис та інші дані особи, яка складала виписку, а також відсутня печатку банку, а отже надана виписка не є належним доказом на підтвердження здійснення переказу на рахунок Відповідача. 07.10.2016 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» укладено договір про відступлення права вимоги. Кредитний договір №9065595702 укладений між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачкою 27.08.2021, тобто майже через 5 років після укладення договору про відступлення прав вимоги між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР». Позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів перехід до нього права вимоги за кредитним договором та відповідно не довело порушення свого прав з боку Відповідача та наявності права звернення до суду з позовом до останнього про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів пролонгації означеного договору. Крім того, в договорі та в заяві не зазначено розмірі процентної ставки. Враховуючи, що у договорі не узгоджено Відповідачем та первісним кредитором сплата відсотків, а паспорт та умови не є частиною договору, вважає, що Позивач необгрунтовано нараховує Відповідачу відсотки. Вимога про стягнення 48656,19 грн, як відсотків не підтверджена належними та допустимими доказами. Поданий розрахунок фактично обґрунтовує інший платіж комісію. Відтак зазначена частина позовних вимог є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

04.03.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому представник АТ «Таскомбанк» вказав, що при укладанні кредитного договору №9065595702 від 27 серпня 2021 року відповідач ознайомилася та погодилася з порядком видачі кредитних коштів, встановленням плати за кредит, цілями, на які надаються кредитні кошти, та іншими умовами, про що свідчить її підпис в договорі кредиту. У даному випадку боржник була обізнана про погашення іншого кредиту цими кредитними коштами про що свідчить підписання договору боржником. Таким чином, відповідач в п. 1.4 договору №9065595702 від 27 серпня 2021 року дала розпорядження щодо сплати сум платежів, які зазначені в договорі. Тому свою частину договору позивач виконав у повному обсязі.

Посилаючись на Постанову Верховного Суду від 18 січня 2022 року по справі № 760/21863/16-ц вказав, що відповідач не скористалася передбаченим частиною шостою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» правом на відкликання протягом 14 днів своєї згоди на укладення договору про надання кредиту. Зокрема, про право такої відмови зазначено у п. 8 Паспорту кредиту, що свідчить про те, що вона погоджувалася із умовами договору, а уже тоді, коли потрібно було виконувати зобов`язання по договору, зазначає про недоведення факту отримання коштів, що також свідчить про ухилення від виконання зобов`язань за договором.

Також зазначили, що розрахунок заборгованості, наданий банком, відповідач не спростувала, не надала власного розрахунку та вказує, що позивачем не були подані первинні документи щодо укладення договору. Вказали на те, що відповідач сплачувала кредит, а, отже, кошти були надані їй. Тому виникає питання: чому відповідач сплачувала кредит, якщо кошти не були надані їй?

Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, Випискою та Розрахунком заборгованості, доданими до позовної заяви. Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Вважає, що позивачем належно доведено факт переходу до нього права вимоги за цим кредитним договором.

18.03.2026 представником відповідача адвокатом Лисенко А.О. подано заперечення на відповідь на відзив у яких вказав, що у відповіді на відзив Позивач зазначає, що у разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказав на те, що в даному випадку мова не йде про презумпцію правомірності правочину, його дійсності чи оспорюваності. Мова йде про факт доведення належними та допустимими доказами, в розумінні глави 5 ЦПК України, Позивачем обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, адже Позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача. Надані Позивачем документи, ні прямо, ні опосередковано, не підтверджують факт отримання Відповідачем від первісного кредитора коштів на підставі укладеного кредитного договору. Розрахунок заборгованості самостійно не підтверджує зарахування коштів на його рахунок, тому, вважаємо, не може бути прийнятий судом, як доказ отримання Відповідачем кредитних коштів та доказ наявності заборгованості за кредитом. Надана Позивачем виписка по рахунку містить істотні недоліки, оскільки не містить номер документа, в виписці не зазначена дата складання, відсутній особистий підпис та інші дані особи, яка складала виписку, а також відсутня печатку банку, а отже надана виписка не є належним доказом на підтвердження здійснення переказу на рахунок Відповідача.

АТ «ТАСКОМБАНК» не надало доказів переходу до нього права вимоги до Відповідача за кредитним договором від 27.08.2021, а договір про відступлення права вимоги, за умовами якого новому кредитору було передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 07.10.2016, тобто задовго до укладення кредитного договору.

Крім того вказав, що паспорт споживчого кредиту є інформаційною довідкою для споживача та не може бути частиною договору. Підписання Відповідачем паспорту споживчого кредиту не означає погодження умов щодо сплати відсотків.

Також зазначив, що розмір відсоткової ставки не узгоджено сторонами, тому відповідно Відповідач не повинна була сплачувати суму процентів. А тому, просив Суд, у разі задоволення позову, зменшити суму заборгованості на 16 019,90 грн.

24.03.2026 представником позивача подано заперечення на заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав наступне.

Щодо аргументу Відповідача про те, що позивачем не надано належного доказу виконання умов договору та передання коштів відповідачу за договором зазначив, що Позивач з даними твердженнями заперечення на відповідь на відзив не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, є безпідставними та такими, що грунтуються на формальному підході до оцінки доказів, без урахування їх сукупності та змісту. Посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 20.06.2018 року № 565, Постанову Верховного Суду від 08 травня 2024 року, вказав, що виписки за картковими рахунками є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на ч. 1 ст.76, ст. 77, ст. 80, ст. 81 ЦПК України вказав, що Позивачем при поданні позовної заяви до матеріалів справи надано:

- копію Кредитного договору № 9065595702 від 27.08.2021 р.,

- копію Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5595702,

- копію Заяви-анкети на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР»,

- копію Умов отримання фінансових кредитів товариства з обмеженою

відповідальністю «ФК «Центр Фінансових Рішень»,

- Виписки по рахунку Відповідача та

- Розрахунок заборгованості по кредитному договору № 9065595702 від

27.08.2021 р. укладеному з позичальником станом на 23.05.2025.

У сукупності зазначені докази підтверджують факт укладення кредитного договору, надання кредитних коштів та їх використання Відповідачем, а також наявність та розмір заборгованості. Позивач виконав свій обов`язок доказування, надавши належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Натомість Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх тверджень про відсутність факту надання кредитних коштів, а його доводи зводяться до припущень, що прямо суперечить вимогам статті 81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, Випискою та Розрахунком заборгованості, доданими до позовної заяви.

Також зазначив, що в Паспорті кредиту, який підписаний відповідачем є умова щодо процентної ставки, яка підписана відповідачем. Тобто, ця умова погоджена із відповідачем, а Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР»» лише доповнюють їх. Проте відповідач та її представник вказують, що паспорт кредиту та умови не є частиною кредитного договору, з чим не погоджуємося та зазначаємо наступне. Як уже зазначалося нами раніше, відповідно до п. 3.2. Кредитного договору цей Договір, паспорт кредиту №5595702 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір. Таким чином, відповідач підписала таку умову договору. Вважає, що в даному випадку не лише Паспорт кредиту наявний, а є і сам договір, який підписаний відповідачем. Тобто, Паспорт кредиту без самого договору не є підтвердженням укладення договору, проте в даному випадку цей Паспорт є переддоговірною конструкцією.

15.04.2026 представником відповідача адвокатом Лисенко А.О. подана заява про виключення документа з числа доказів, а саме просив виключити документ під назвою Заперечення на заперечення на відповідь на відзив, не враховувати доводи, викладені в ньому, під час розгляду справи по суті та повернути Позивачу без розгляду.

20.04.2026 представником позивача подані заперечення на клопотання про виключення пояснень позивача з матеріалів справи №610/4832/25.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву, у якій він просить здійснити розгляд справи за його відсутності, .

Відповідач та його представник адвокат Лисенко А.О. у судове засідання не з`явилися, представник відповідача у наданому суду відзиві просив відмовити у задоволенні позову та справу розглянути за їх відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 27.08.2021 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» з заявою-анкетою на отримання послуг ТОВ «ФК «ЦФР».

27.08.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 9065595702 на суму 22759,00 грн строком на 30 місяців, за умовами якого:

п.1.1 кредитодавець зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

п.1.3 позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту № 5595702, який є невід`ємною частиною цього договору;

У пункті 1.4 зазначено, що, підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами:

Отримувач: ПАТ «Ощадбанк» код ЄДРПОУ 09322277, рахунок НОМЕР_1 , сума 15 000 грн, переказ на користь ОСОБА_1 за надання кредиту зг.КД № 9065595702 від 27.08.2021;

отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС», сума 4500,00 грн, призначення платежу оплата страхового платіжу за договором страхування № 9065595702 від 27.08.2021;

отримувач ТОВ «май Сейфеті», сума 300 грн, призначення платежу оплата за пакет послуг «Охоронець Кредит маркет 12» за рахунок кредиту КД № 9065595702 від 27.08.2021, ОСОБА_1 ;

отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС», сума 800,00 грн, призначення платежу оплата страхового платіжу за договором страхування № 9065595702 від 27.08.2021;

отримувач ТОВ «ЦФР», сума 200,00 грн, призначення платежу оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA», SU9065595702 від 27.08.2021;

отримувач ТОВ «ЦФР», сума 459,00 грн, призначення платежу оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Screen», пакет Економ, КД 9065595702 від 27.08.2021.

п.3.1 всі інші умови кредитного договору, викладені в паспорті кредиту та в умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР»;

п.3.2. цей договір, паспорт кредиту № 5595702 та умови отримання фінансового кредиту ТОВ «ФК «ЦФР»- складають єдиний кредитний договір.

Позичальник підписавши цей договір підтвердила, що свій примірник договору вона отримала (а.с 7).

Крім того, 27.08.2021 ОСОБА_1 підписала паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5595702.

07.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» було укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, згідно з яким у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (п. 2.1. Договору). Новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору ціну договору, що вказана у відповідному реєстрі прав та вимог шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору на рахунок первісного кредитора, що вказаний в п. 11 цього договору в день отримання підписаних зі сторони первісного кредитора реєстрів прав вимог в паперовому вигляді (п. 4.2.Договору).

Відповідно до платіжної інструкції банку № 756130533 від 28.08.2021 АТ «Таскомбанк» перерахувало ТОВ «ФК «ЦФР» -4755148,50 грн, призначення: перерахування коштів зг. Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016.

Згідно з реєстром прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 28.08.2021 вбачається, що до АТ «Таскомбанк» відійшло право вимоги від ТОВ «ФК «ЦФР» за кредитним договором №9065595702 від 27.08.2021 до ОСОБА_1

11.06.2025 позивач направив письмове повідомлення- вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила у заяві-анкеті на отримання кредиту та ксерокопії паспорта громадянина України, просив виконати зобов`язання перед АТ «Таскомбанк», а саме: погасити заборгованість по кредиту станом на 23.05.2025, яка становить: заборгованість простроченого боргу 18902,78 грн; заборгованість за річними відсотками 3,51 грн; заборгованість за щомісячними відсотками 48656,19 грн.

Крім того, до позову банк додав розрахунок заборгованості за кредитним договором № 9065595702 від 27.08.2021 укладеним з позичальником ОСОБА_1 станом на 23.05.2025 та виписки по особовому рахунку за період з 27.08.2021 по 23.05.2025, відповідно до якого, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 67562,48 грн, у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) становить 18902,78 грн; заборгованість за річними процентами (в т. ч. прострочена) 3,51 грн; заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. прострочена) 48656,19 грн.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження № 61-20093св19) зазначено, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Якщо анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією і штрафами за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованості, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина 3 статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Доводи представника відповідача про те, що на момент укладення між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «ФК «ЦФР» договору про відступлення права вимоги ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «ФК «ЦФР» і відповідачем, адже між ними ще не було укладено кредитного договору, суд зазначає, що Договір про відступлення права вимоги від 07.10.2016 є рамковою угодою, яка підтверджує згоду сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу. У п.2.2. договору сторони визначили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом 27 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9065595702, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 22759,00 грн строком на 30 місяців.

Кредитний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на час укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов, не відкликав своєї згоди на його укладення, за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору до кредитора не звертався.

Банком на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов`язань надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 28.08.2021 по 23.05.2025, відповідно до якого, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 67562,48 грн, у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) становить 18902,78 грн; заборгованість за річними процентами (в т. ч. прострочена) 3,51 грн; заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. прострочена) 48656,19 грн.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що виписки з особового рахунку клієнта банку (банківська виписка з розрахунку позичальника) є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рук коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції здійсненні протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій ( постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 381/1647/21 від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц). Отже виписки з особових рахунків є документом який суд необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону.

ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалася ними, що підтверджується випискою по рахунку, яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Отже, матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримала кредит за договором № 9065595702 від 27.08.2021, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернула, тому наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 18902, 78 грн.

Дані обставини відповідачкою не спростовано, доказів щодо неотримання коштів або їх фактичного повернення останньою не надано.

Розмір заявленої банком заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18902,78 грн підтверджується наданими позивачем випискою та розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та відповідає умовам вказаного договору, тобто є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості.

Відповідачем вказаного розрахунку під час розгляду справи спростовано не було.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами, суд дійшов такого висновку.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути проценти за користування кредитними коштами.

Водночас, у кредитному договорі № 9065595702 від 27.08.2021процентна ставка не зазначена, лише вказано, що позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати погашення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту № 5595702, який є невід`ємною частиною цього договору.

Дослідивши зміст паспорту кредиту від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» № 5595702, суд дійшов висновку, що він не є належним доказом погодженої між сторонами процентної ставки за користування кредитними коштами, оскільки зі змісту цього паспорту слідує, що наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними, базуються на обраних споживачем умовах кредитування, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку; реальна річна процентна ставка обчислена на припущеннях про те, що процентна ставка, інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Використання інших способів надання кредиту та\або зміна інших вищезазначених умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

У пункті 8 вказаного вище паспорту кредиту від 27.08.2021 вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Паспорт споживчого кредиту це лише інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття позичальником обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, у тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, яка надається кредитодавцем споживачу до укладення кредитного договору, а умови договору про споживчий кредит та форма його укладення визначені Законом України «Про споживче кредитування». Ознайомлення із Паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означають укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначене відповідає правовим висновкам Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 ( провадження № 61-14545сво20).

Отже, долучена до позовної заяви копія паспорту кредиту від 27.08.2021, з огляду на те, що в ньому зазначено, що умови договору можуть відрізнятися від нього, не може вважатись складовою кредитного договору.

Умов отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» у редакції на час укладення договору матеріали справи не містять, як і підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи кредитний договір, а також те, що вказаний документ на момент отримання кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Беручи до уваги недоведеність погодження між сторонами розміру плати за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати відсотків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитом.

ОСОБА_1 неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, однак сплачені нею кошти розподілялись банком не лише на погашення основного боргу, а й на погашення процентів, розмір яких сторонами не узгоджено, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

Оскільки у кредитному договорі № 9065595702 від 27.08.2021 процентна ставка та строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то списання банком коштів, внесених боржником на погашення боргу, в рахунок погашення відсотків за користування кредитом є неправомірним та безпідставним. Ці кошти підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20, провадження № 61-2498св22.

З наданих позивачем виписок по рахунку та розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 сплачено у рахунок погашення щомісячних процентів 4,21 грн, комісії - 11427,57 грн., тобто загалом відповідачем сплачено 11431,78 грн (а.с. 18-31).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що стягненню з ОСОБА_1 підлягає сума в розмірі 7471,00 грн, тобто, різниця між фактично отриманими та внесеними коштами (18902,78- 11431,78).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку зі сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: - 267,67 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 1046, 1048-1050, 1052, 1054, 1080 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №9065595702 від 27.08.2021 у розмірі 7471 (сім тисяч чотириста сімдесят одну) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривні 67 копійка.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя В.М. Тімонова