Ухвала суду № 136000000, 24.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6682/26

Провадження № 1-кс/344/2801/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника підозрюваного ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , законних представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника служби у справах дітей ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_8 , слідчого ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 , розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду скаргу на повідомлення про підозру,-

В С Т А Н О В И В:

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулася із скаргою на повідомлення про підозру від 23.01.2026 року та просила скасувати повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, п.7,12 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №12026091010000159 від 22.01.2026 року

В обґрунтування скарги зазначено, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026091010000159 від 22.01.2026 року, в якому оголошено підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, п.7,12 ч.2 ст.115 КК України (закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті людині з хуліганських мотивів, вчинений за попередньою змовою групою осіб). Водночас, потерпілий є живий, поступив у медзаклад в середньому стані важкості, з наявністю одного складного ножового поранення та кількох не небезпечних для життя і здоров`я, успішно прооперований, виписаний через 8 днів, при цьому підозрюваний ОСОБА_3 , якому 14 років, не наносив жодного ножового поранення. Правова кваліфікація кримінального правопорушення була змінена в перший же день з ч.1 ст.121 на ч.2 ст.15, п.7,12 ч.2 ст.115 КК України без жодних підстав для цього, тільки на підставі медичної довідки. Наміру позбавити життя у підозрюваного не було, з підозрюваних такі ножові поранення ноносив інший підозрюваний, а ОСОБА_3 наніс тільки кілька ударів в голову, долоні, якими прикривав потерпілий голову та плече, що може бути легкими тілесними ушкодженнями (відповідальність за ст.125 КК настає з 16-ти років). Було допущено і право на захист стосовно підозрюваного, зокрема під час обшуку не забезпечено конфіденційне спілкування адвоката із підзахисним, не роз`яснено йому права саме як неповнолітній особі, одягнуто кайданки, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, де перебуває у місцях позбавлення волі вже три місяці.

08.04.2026 року слідча подала письмові заперечення щодо скарги, в яких просила відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 вимоги скарги підтримала, як з підстав викладених у скарзі, так і з наданих пояснень. Зокрема зазначила, що з 4-х ударів, два не були небезпечними для життя та здоров`я, вчинено хуліганські дії, підозрюваний характеризується позитивно, лідер у класі, прислуговував у церкві, зверталась зі зміною кваліфікації до слідчого, однак їй було відмовлено постановою.

Законні представники підозрюваного просили задовольнити скаргу та надати можливість сину перебувати вдома. Також вказали, що допомагали потерпілому в медзакладі, син попросив вибачення і потерпілий пробачив.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, додатково зазначив, що наміру чи умислу на вбивство не мав, жаліє за свої необдумані вчинки. Після пояснень потерпілого доповнив, що радив бити ножем в тіло, але окрім голови та грудей, сам наніс удари в голову та верхню частину тулуба невідомого (потерпілого). На запитання суду щодо мети такого вчинку, оскільки з потерпілим не були знайомі (попередньо дізнались про його місцезнаходження на закинутій недобудові), пояснив, що відео планували самі переглядати. Але після монтованого відео з музикою (не ним, а іншим підозрюваним), висловився, що таке «занадто».

Прокурор та слідчий вимоги скарги заперечили, суду зазначили, що на час повідомлення про підозру слід перевіряти причетність чи непричетність до вчиненого кримінального правопорушення, кваліфікація визначена вірно з врахувань наявних на той час доказів, досудове розслідування ще триває, відсутня ще експертиза стосовно завданих тілесних ушкоджень. За наявними відеозаписами з магазину, попередньо придбавали ножі для даних подій групою разом, а розраховувався саме підозрюваний ОСОБА_3 , ще й чужою банківською карткою. Планували все завчасно, розприділяли ролі перед вчиненням правопорушення, що визначено збереженими записами на мобільних телефонах, зокрема сам ОСОБА_3 вказав «діємо жостко, я наношу удари в голову», після чого було на змонтоване відео накладена ще музика (дійсно іншим підозрюваним) з пересилкою одне одному, яке пропогує насильство над людьми та хизування цим. Щодо процесуальних питань, то доводи скарги не є доведеними, пам`ятка про права вручалась з дотриманням закону, захисників підозрюваним забезпечувалось з самого початку слідчих дій, допитувались всі підозрювані в присутності як захисника, законних представників, так і психолога, однак всі підозрювані відмовились давати показання, пославшись на ст..63 Конституції України, отже співпраці та каяття не висловлювалось. Проводиться наразі ряд експертиз та встановлюються інші обставини події.

Представник служби у справах дітей поклалась на розсуд суду щодо вимог скарги.

Потерпілий, який був залучений слідчим суддею при розгляді даної скарги на заявлене усне клопотання сторони скаржника, суду пояснив, що інколи ночував у даній недобудові, коли спав та був накритий ковдрею (було холодно), почув різкі удари по голові та тілі, а за ними відчув удари ножа, почав сильно кричати і ті хто били (не знімав одіяло та не бачив їх) почали тікати від крику, після чого він вийшов на дорогу і викликав швидку допомогу. Отримав за цими подіями пробиті легені, в ребрі залишки ножа якого витягли в медзакладі, порізи руки, був прооперований. Дійсно від підозрюваного ОСОБА_3 його батьки передали письмове вибачення, то він вибачає йому.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали скарги встановлено наступне.

Слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026091010000159 від 22.01.2026 року, в якому оголошено про підозру ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, п.7,12 ч.2 ст.115 КК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Разом з тим, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються не слідчим суддею, а власне судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження, а не на стадії досудового розслідування.

Слідчий суддя має перевіряти дотримання вимог ст.277,278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про підозру, а не вдаватися до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, повноти проведеного досудового розслідування, оцінки об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину для встановлення причетності особи до злочину, тобто до встановлення наявності у діях підозрюваної складу кримінального правопорушення, інакше кажучи до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час досудового розслідування.

Слідчим суддею з наданих пояснень та матеріалах оглянутого КП (4 тома) встановлено, що є вірогідність та достатність підстав причетності ОСОБА_3 до вчинення даного кримінального правопорушення, а також підозра є на даний час обґрунтованою, а скарга недоведеною.

Так, ОСОБА_11 з іншим підозрюваним знімаючи свої протиправні дії на камери власних мобільних телефонів, виконали всі заплановані перед цим дії, спричинили потерпілому достатню кількість тілесних ушкоджень, від яких могла наступити смерть потерпілого, а припинили свої протиправні дії тільки через крик потерпілого, тобто не довели до кінця свій злочинний умисел з причин, що не залежали від їхньої волі, покинувши місце події. При цьому, наносичи цілеспрямовані удари в т.ч. ногами в ділянку голови та грудної клітки потерпілого ОСОБА_10 , а інший підозрюваний одночасно неодноразові удари ножем, ОСОБА_3 міг передбачити, що будь який удар як ногами, так і ножем, може спричинити смерть потерпілого. При цьому, доводи скарги щодо того що ОСОБА_12 не наносив потерпілому жодних ударів ножем, як підставу для скасування повідомлення про підозру, хоч і відповідає дійсності, є безпідставними, так як кримінальний закон не ставить наявність чи відсутність певного знаряддя злочину, як обов`язкову ознаку складу злочину, передбаченого ст. 115 КК України. Вирішальне значення має те, що дії особи були об`єктивно спрямовані на позбавлення життя потерпілого, незалежно від того, чи використовувалися при цьому спеціально заготовлені предмети, підручні засоби або ж фізична сила (удари).

Щодо необґрунтованості підозри, то такі доводи є теж недоведеними. Обґрунтованість повідомлення про підозру підтверджується наступними доказами, наявними у матеріалах КП, зокрема: протоколами огляду місця події від 22.01.2026 року; протоколом огляду місця події від 24.01.2026 року; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_10 від 22.01.2026 року та 23.01.2026 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколами оглядів відеозаписів із камер внутрішнього відео спостереження, що розташовані в магазині «Аврора», що у м. Івано-Франківськ по вул. Площа Ринок, 8 на яких видно, як ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , вибирають знаряддя злочину та видно як ОСОБА_3 здійснює оплату за покупку ножів, за допомогою свого мобільного телефону та банківської карти іншої особи. Дані відеозаписи свідчать про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на підготовку до реалізації злочинного наміру, що відповідає ознакам закінченого замаху відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України; відеозаписами з камер зовнішнього відео спостереження, що розташовані по маршруту руху ОСОБА_16 та ОСОБА_3 до місця вчинення ними кримінального правопорушення від 22.01.2026 року; протоколами огляду предметів від 23.01.2026 року, зокрема мобільних телефонів ОСОБА_3 та ОСОБА_16 ; протоколами огляду речей та предметів від 23.01.2026 року, а саме, відеозаписів із мобільних телефонів останніх на яких відображено, як ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , зайшли до однієї із кімнат закинутого будинку АДРЕСА_1 , де побачили потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який лежав на матраці, та ОСОБА_13 у приміщення зазначеної кімнати, останні, назвалися представниками преси та почали розпитувати у ОСОБА_13 про умови життя. На відеозаписі відображено як через деякий час після «інтерв`ю» ОСОБА_3 та ОСОБА_16 вийшли на вулицю, де спільно визначили, що жертвою їхнього злочину стане невідомий їм ОСОБА_10 та розпочали обговорювати реалізацію неправомірного умислу, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_10 та розподілу між собою ролей. В подальшому близько 18:40 год., ОСОБА_16 , спільно із ОСОБА_3 , перебуваючи перед входом у приміщення закинутого будинку, з метою фіксації своїх протиправних діянь, знову ввімкнули камери своїх мобільних телефонів, взяли в руки предмети, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ножі, після чого зайшли в приміщення будівлі, де вже підійшли до місця, де лежав потерпілий ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_16 умисно наніс близько дванадцяти цілеспрямованих ударів ножем, який тримав у правій руці, в життєву важливу ділянку - задню частину грудної клітки потерпілого, а ОСОБА_17 розпочав умисно наносити цілеспрямовані удари ногами в ділянку голови та грудної клітки потерпілого ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_16 та ОСОБА_11 знімали свої протиправні дії на камери власних мобільних телефонів.

Окрім цього, під час оглядів мобільних телефонів виявлено переписку, де підозрювані надсилають один одному вже змонтовані відеозаписи зроблені 21.01.2026 року, обирають до них музику. Фактичні обставини кримінального провадження, зокрема зафіксована домовленість, узгодженість дій та підготовка знаряддя злочину, свідчать на даний час про наявність кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Пункт 5 ч.1 ст.3 КПК України передбачає, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується в т.ч. закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.

Відповідно до ч.3 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Окрім того, на даний час у кримінальному провадженні триває проведення судово-медичної та медико-криміналістичних експертиз, висновки яких мають істотне значення для повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин кримінального правопорушення. До отримання зазначених висновків орган досудового розслідування об`єктивно позбавлений можливості вирішити питання в т.ч. щодо зміни раніше повідомленої підозри, оскільки саме результати експертних досліджень можуть вплинути на уточнення фактичних обставин справи та правову кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_12 . При цьому, відмова постановою слідчого у зміні правової кваліфікації захисником підозрюваного, як встановлено слідчим суддею не оскаржувалась.

Стосовно ж застосування запобіжних заходів тримання під вартою, то такі можуть бути предметом оскарження (що і є по таких ухвалах слідчих суддів), але це не може бути підставою скасування підозри з метою подальшого рішення щодо перебування підозрюваного під іншим запобіжним заходом.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не може бути задоволена вцілому.

Інші доводи скаржника та інших учасників справи, не потребують додаткової деталізації та не впливають на висновок слдічого судді.

Керуючись ст.ст. 277, 303, 306, 307, 309, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру від 23.01.2026р. стосовно ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, п.7,12 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №12026091010000159 від 22.01.2026р.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 27 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_18