Рішення № 135999381, 27.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2228/26

2/212/3209/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Шевченко Л.В., секретаря судового засідання Чуприни Я.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 представник позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» Попов Є.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 02 лютого 2024 між АТ «Таскомбанк» і ОСОБА_1 підписано Заяву-договір на укладання договору про комплексне обслуговування від 02.02.2024 який розуміється як кредитний договір № 002/24563728-СК_SB. На підставі вказаного договору в АТ «Таскомбанк» на ім`я відповідача відкритий поточний рахунок у гривні із встановленим лімітом кредитування у межах максимальної суми у розмірі 200000.00 грн та процентною ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 59% річних, строком користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. За цим договором надані кредитні кошти в сумі 30000 грн.

Підписуючи заяву-договір позичальник погодився з тим, що акцептує публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в Мобільному застосунку izibank (розміщені на сайті www.tascombank.com.ua) і беззастережно приєднується до умов останнього і що вказана заява-договір, а також тарифи банку є невід`ємними частинами Договору. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на передбачених договором умовах та в межах встановленого кредитного ліміту.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого допустив заборгованість, яка станом на 02.09.2025 складає 51734,51 грн, з яких: 29263,14 грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 22471,37 грн заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена). Відповідач добровільно не сплатив суму боргу за кредитом. У зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту від 02.02.2024 в розмірі 51734,51 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 14.04.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

З 14.04.2026 справу відкладено на 27.04.2026.

Представник позивача не з`явився, надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзиву до суду не подав.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбаченихст.223 ЦПК Українине вбачається.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

27.04.2026 ухвалою суду було призначено заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази в обгрунтування позовних вимог, з`ясувавши правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено такі обставини.

02 лютого 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.

Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 02 лютого 2024 року слід розуміти як Кредитний договір №002/24563728-СК_SB від 02 лютого 2024 року.

Відповідно до Довідки ОСОБА_1 з 02 лютого 2024 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/24563728-СК_SB (арк.с.6).

Ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таскомбанк», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Master Card World Contactless та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

Згідно з умовами Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування відповідач просив відкрити поточний рахунок у національній валюті та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200000 гривень), з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 59.00 %. Строк кредитування 365 днів, з можливістю автоматичної пролонгації.

Також у заяві відповідач підтвердив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися ним в мобільному застосунку (додатку) izibank для вчинення правочинів (у вигляді електронного документу), розрахунково-касовому обслуговуванні та/або отриманні банківських, платіжних та інших фінансових послуг. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису, його накладення має таку саму юридичну силу, як власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (п.5 заяви-договору).

Позивач АТ «Таскомбанк» виконав свої обов`язки за кредитним договором в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти на умовах та в спосіб, визначений цим договором.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за вищезгаданим кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту передбачених договором, належним чином не виконала, внаслідок чого станом ка станом на 02.09.2025 складає 002/24563728-СК_SB

Випискою по особовому рахунку кредитного договору №002/24563728-СК_SB за період з 02 лютого 2024 року по 01.09.2025 року підтверджується, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами (арк.с.93-148).

Відповідач добровільно не сплатив суму боргу за кредитом.

У зв`язку з наведеним, позивач АТ «Таскомбанк» надіслав ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №002/24563728-СК_SB від 02 лютого 2024 року (арк.с.150, 152).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з такого.

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Таскомбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом АТ «Таскомбанк» посилалося на те, що через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №002/24563728-СК_SB від 02 лютого 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 51734,51 грн, з яких: 29263,14 грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 22471,37 грн заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена).

Умовами Кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таскомбанк», ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Master Card World Contactless та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

Згідно з умовами Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті.

Позичальнику ОСОБА_1 встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200000 гривень), надано 30000 грн, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 59.00 %.

Відповідач підтвердив, що створений електронний підпис в кредитному договорі є аналогом ого власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Судом встановлено, що кредитні кошти відповідачу надано, що підтверджується відповідною випискою по особовому рахунку кредитного договору №002/24563728-СК_SB від 02 лютого 2024 року.

За пунктом 5.6 Положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, та п.62 Положення «Про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року №7, виписки з особових рахунків клієнтів є первинними документами і підтвердженням виконаних за день касових операцій.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі №554/4300/16-ц, суд констатував, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача. На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд установив, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків.

Отже, позивач АТ «Таскомбанк» виконав свої обов`язки за кредитним договором в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти на умовах та в спосіб, визначений договором, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту та відсотків, належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 02 вересня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 51734,51 грн, з яких: 29263,14 грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 22471,37 грн заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена).

Зазначені суми підтверджуються відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та випискою.

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач, отримави 02.04.2026 повістку про виклик до суду, жодного доказу на погашення заборгованості суду не надав.

Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн покладаються на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 634, 638, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/24563728-СК_SB від 02 лютого 2024 рокувсього у розмірі 51734,51 грн, з яких: 29263,14 грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 22471,37 грн заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн.

Копію рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 27.04.2026.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ: 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул.. С. Петлюри 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л. В. Шевченко