Рішення № 135998884, 27.04.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/452/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради

про визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Кілійської міської ради про визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася спадщина, яка складалася із житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, земельної ділянки площею 0,1000 гектарів, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5122310100:02:019:0140, земельної ділянки площею 0,2087 гектарів, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122310100:02:019:0138, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину, яка складається із зазначеного спадкового майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла, як спадкоємець за законом в порядку ст.1261 ЦК України, ОСОБА_1 до ст.1268 ч.3 ЦК України, тобто фактично, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем за однією адресою. Як вбачається з рішення Кілійского районного суду Одеської області від 08.01.2026 року, у якому зазначено, що відповідно до інформаційних довідок зі спадкового реєстру відносно: заповітів/спадкових договорів №83468091, спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину №83468080, сформованих 03.12.2025 року Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, вбачається, що інформація у спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня. Житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, земельна ділянка площею 0,1 гектарів, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5122310100:02:019:0140, земельна ділянка площею 0,2087 гектарів, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122310100:02:019:0138, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , належні спадкодавцю, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 25.08.2020 року, за реєстровими номерами: 788, 783, 784, Богачовою Н.М., приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області. Оригінали, свідоцтв про право на спадщину за законом, державного акту при житті спадкодавця було втрачено. На даний час у позивачів виникла необхідність оформити спадщину після смерті спадкодавця.

В зв`язку з зазначеним, позивач просила суд:

- визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , та який згідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 55,4 кв.м., загальною площею 78,5 кв.м., господарських будівель: літ.Б гараж, літ.В літня кухня, літ.Д кухня, літ.Е баня, літ.Ж сарай, літ.З сарай, літ.И сарай, літ.К навіс, літ.Л сарай, літ.М убиральня, 1-4, надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1 гектарів, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310100:02:019:0140, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2087 гектарів, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310100:02:019:0138, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем було надано заяву, відповідно до якої вона просила розглянути справу без її участі та без присутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис №68 від 10.03.1981 року є дочкою ОСОБА_2 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 10.04.2025 р., актовий запис № 174, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з рішення Кілійского районного суду Одеської області № 502/2313/25 від 08.01.2026 року, у якому зазначено, що відповідно до інформаційних довідок зі спадкового реєстру відносно: заповітів/спадкових договорів №83468091, спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину №83468080, сформованих 03.12.2025 року Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, вбачається, що інформація у спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.

ОСОБА_2 належала складалася із житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, земельної ділянки площею 0,1000 гектарів, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5122310100:02:019:0140, земельної ділянки площею 0,2087 гектарів, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122310100:02:019:0138, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1

Житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, земельна ділянка площею 0,1 гектарів, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5122310100:02:019:0140, земельна ділянка площею 0,2087 гектарів, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122310100:02:019:0138, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належали ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 25.08.2020 року, за реєстровими номерами: 788, 783, 784, Богачовою Н.М., приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області.

Житловий будинок складається з літ.А - житловий будинок, житловою площею 55,4 кв.м., загальною площею 78,5 кв.м., господарських будівель: літ.Б гараж, літ.В літня кухня, літ.Д кухня, літ.Е баня, літ.Ж сарай, літ.З сарай, літ.И сарай, літ.К навіс, літ.Л сарай, літ.М убиральня, 1-4 - надвірні споруди.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про визнання права власності за спадщиною - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , та який згідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 55,4 кв.м., загальною площею 78,5 кв.м., господарських будівель: літ.Б гараж, літ.В літня кухня, літ.Д кухня, літ.Е баня, літ.Ж сарай, літ.З сарай, літ.И сарай, літ.К навіс, літ.Л сарай, літ.М убиральня, 1-4, надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1 гектарів, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310100:02:019:0140, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2087 гектарів, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310100:02:019:0138, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников