Рішення № 135998038, 27.04.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2363/2026 Справа № 490/1465/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 року позивач АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитними договорами № 304/13336714-CK від 22.12.2021 та № 304/13456294-CL 29.12.2021 року у розмірі 77846,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.12.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «ТАСКОМБАНК» Заяву договір № 304/13336714-CK про надання кредиту та 29.12.2021 року укладено Заяву договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 304/13456294- CL. Відповідно до умов Кредитних договорів Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком платежів погашення кредиту. Згідно Кредитних договорів, кошти кредитів надаються Банком у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Клієнта. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 30.09.2025 року загальна заборгованість за Кредитними договорами складає 77846,71 грн, зокрема: заборгованість за Заявою договором № 304/13336714-CK про надання кредиту від 22.12.2021 року складає 10755,29 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 7012,16 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 3743,13 грн, заборгованість за Заявою договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 304/13456294-CL від 29.12.2021 року складає 67091,42 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 33406,73 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 33684,69 грн

Таким чином, як вбачається із вищенаведеного, у результаті порушення взятих на себе зобов`язань за Кредитними договорами заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» складає 77846,71 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді від 26.02.2026 року відкрито провадження по цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.03.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині нарахованих процентів як нобгрунтованих та неспівмірних та визначити до стягнення лише суму фактично отриманого кредиту (тіло кредиту).

В обгрунтування своїх заперечень відповідач вказав, що позивачем заявлено до стягнення 77846,71 грн, значну частину з яких становлять нараховані проценти. Відповідач вважає такий розмір заборгованості необґрунтованим та не співмірним із сумою фактично отриманих кредитних коштів, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим ст. 3, 509 Цивільного кодексу України.

Крім того ОСОБА_1 стверджує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є внутрішнім документом банку та не підтверджений належними первинними бухгалтерськими доказами, що не відповідає вимогам ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України. У зв`язку з цим вважає розрахунок таким, що підлягає перевірці судом.

Крім того, відповідач вказує, що ним здійснювались часткові оплати заборгованості, що підтверджується матеріалами, наданими самим позивачем (зокрема платежі у 2021, 2023 та 2024 роках). Однак у позовних вимогах не наведено чіткого та зрозумілого розрахунку з урахуванням усіх здійснених платежів, що свідчить про можливу невірність визначення загальної суми боргу. Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували погодження відповідачем умов кредитування у повному обсязі. Зокрема, відсутній підписаний графік платежів, який є істотною умовою кредитного договору. Надана копія договору є неналежної якості, містить дрібний та нечіткий текст, а також не містить належного засвідчення та підпису уповноваженої особи банку, що ставить під сумнів її достовірність та допустимість як доказу.

Водночас відповідач не заперечує факт отримання кредитних коштів та визнає обов`язок повернення тіла кредиту.

За такого, враховуючи вищевказане, відповідач просить суд відмовити в задоволені позову в частині стягнення процентів, а в частині стягнення тіла кредиту вимоги визнав.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Встановлено, що часткове визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Щодо укладення Кредитного договору №304/13336714-СК від 22.12.2021 року.

22.12.2021 року ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №304/13336714-СК, згідно якої відповідач, ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», просить відкрити поточний рахунок у гривні № рахунку НОМЕР_1 на його ім`я операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів. Виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку: КРЕДИТНА КАРТКА ВЕЛИКА ПЯТІРКА. Тип: MASTERCARD WORLD, а також підтвердив, що картку з номером НОМЕР_2 правила користування електронними платіжними засобами, тарифи банку на обслуговування електронного платіжного засобу отримав.

22.12.2021 року на підставі вищевказаної Заяви-договору між AT «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до підписано Заяви-договіру про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 304/13336714-СК, за яким просить АТ «ТАСКОМБАНК» надати йому фінансову послугу щодо кредитування поточного рахунку (встановлення кредитного ліміту) на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі-ДКБО/Договір), в редакції, яка на день підписання цього Додаткового договору до вищезазначеної Заяви-договору, що розміщена на офіційній сторінці Банку https://tascombank.ua., та встановити кредитний ліміт на наступних умовах:

- тип, мета та спосіб надання кредиту: на власні потреби, шляхом кредитування поточного рахунку;

- загальна сума кредиту: 13640,00 грн;

- строк кредиту: 12 місяців з автоматичною пролонгацією;

- проценти за користування кредитом: 43,20 %;

- орієнтовна реальна ставка: 43,29%;

- орієнтовна загальна вартість кредиту: 615,40 грн (розрахунок здійснений виходячи з строку кредитування 12 міс., та мінімальної суми 500,00 грн); 123 079,45 грн (розрахунок здійснений виходячи з строку кредитування 12 міс. та максимальної суми 100 000,00 грн);

- порядок повернення кредиту та сплати процентів: щомісячно (в розмірі не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), з врахуванням змін передбачених тарифами Банку. Графік платежів не передбачено умовами продукту;

- схема погашення: встановлюється обов`язковий щомісячний платіж (ОМП), який складається з частки (5%) від суми поточної заборгованості станом на останній робочий день місяця (у разі наявності в суму ОМП включаються суми несанкціонованого овердрафту. процентів за користування несанкціонованим овердрафтом та суми прострочених заборгованостей минулих періодів), з урахуванням змін передбачених тарифами Банку.

Вказані Заява-договір про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 304/13336714-СК та Додатковий договір до даної заяви-договору (далі -Кредитний договір № 304/13336714-СК від 22.12.2021 року) підписані особисто ОСОБА_1 .

Отже, вказане підтверджує, що відповідач ознайомлений та погодився на умови кредитування, викладені у Кредитному договорі №304/13336714-СК від 22.12.2021 року, в тому числі на розмір процентів.

Факт надання відповідачу кредитного ліміту підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Щодо укладення Кредитного договору №304/13456294-СL від 29.12.2021 року.

29.12.2021 року ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №304/13456294-СL, згідно якої відповідач, ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», просить відкрити поточний рахунок у гривні № рахунку НОМЕР_3 на його ім`я операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів. Виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку: КРЕДИТНА КАРТКА LIME. Тип: LIME MASTERCARD WORLD CONTACTLESS НЕІМЕННА, а також підтвердив, що картку з номером НОМЕР_4 правила користування електронними платіжними засобами, тарифи банку на обслуговування електронного платіжного засобу отримав.

29.12.2021 року на підставі вищевказаної Заяви-договору між AT «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до підписано Заяви-договіру про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №304/13456294-СL, за яким просить АТ «ТАСКОМБАНК» надати йому фінансову послугу щодо кредитування поточного рахунку (встановлення кредитного ліміту) на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі-ДКБО/Договір), в редакції, яка на день підписання цього Додаткового договору до вищезазначеної Заяви-договору, що розміщена на офіційній сторінці Банку https://tascombank.ua., та встановити кредитний ліміт на наступних умовах:

- тип, мета та спосіб надання кредиту: на власні потреби, шляхом кредитування поточного рахунку;

- загальна сума кредиту: 33700,00 грн;

- строк кредиту: 12 місяців з автоматичною пролонгацією;

- проценти за користування кредитом: базова процентна ставка для власників поточних рахунків з використанням платіжних карток, що відкриті у Банку в рамках діючого зарплатно-карткового проекту: 34.8% річних. Базова процентна ставка якщо клієнт закриває рахунок або рахунок припиняє бути прив`язаним до діючого зарплатно-карткового проекту: 43.2% річних;

Вказані Заява-договір про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №304/13456294-СL та Додатковий договір до даної заяви-договору (далі -Кредитний договір №304/13456294-СL від 29.12.2021 року) підписані особисто ОСОБА_1 .

Отже, вказане підтверджує, що відповідач ознайомлений та погодився на умови кредитування, викладені у Кредитному договорі №304/13456294-СL від 29.12.2021 року, в тому числі на розмір процентів.

Факт надання відповідачу кредитного ліміту підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості надано розрахунки заборгованості за Кредитними договорами №304/13336714-СК від 22.12.2021 року та №304/13456294-СL від 29.12.2021 року, з яких вбачається, що відповідач частково вносив платежі на погашення кредитної заборгованості, а саме:

- по Кредитному договору №304/13336714-СК від 22.12.2021 року ним сплачено 20.11.2023 року -4797,01 грн;

- по Кредитному договору №304/13456294-СL від 29.12.2021 року ним сплачено 31.01.2022 року - 650,00 грн, 01.03.2022 року - 903,08 грн.

Вказане також підтверджується виписками по особовим рахункам.

В подальшому ОСОБА_1 заборгованість по кредитним договорам не сплачувалася, платежі на картковий рахунок не вносилися, в зв`язку з чим станом на 30.09.2025 року утворилась заборгованість за:

- Кредитним договором №304/13336714-СК від 22.12.2021 року у розмірі 10755,29 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 7012,16 грн; заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 3743,13 грн;

- Кредитним договором №304/13456294-СL від 29.12.2021 року у розмірі 67091,42 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 33406,73 грн; заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 33684,69 грн.

Оскільки нормативно-правовими актами, в тому числі актами Національного Банку України, не затверджено зразок «Розрахунку заборгованості кредитним договором», тому розробка такого документу такого типу віднесена до компетенції кожної банківської установи.

За таких обставин, долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості є формою, встановленою банком, мета якого фіксування кредитної заборгованості позичальника.

Суд не приймає твердження відповідача про відсутність чіткого та зрозумілого розрахунку з урахуванням здійснених ним платежів, оскільки таке твердження спростовується наданими позивачем розрахунками, в яких зазначено періоди нарахування, процентні ставки, нарахування процентів, суми внесених платежів та обороти за поточним рахунком.

Враховуючи вищевказане, суд визнає наданий банком розрахунок заборгованості належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Крім того, суд враховує, що відповідачем, який не погоджується з розрахунком заборгованості позивача, не надано власного контррозрахунку заборгованості, підтвердженого відповідними доказами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2025 року АТ «ТАСКОМБАНК» направлено на адресу реєстрації відповідача повідомлення-вимоги по Кредитним договорам №304/13336714-СК від 22.12.2021 року та №304/13456294-СL від 29.12.2021 року з вимогами повернути кредити, що підтверджується описом вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта».

Однак, ОСОБА_1 прийняті на себе зобов`язання за кредитними договорами не виконав, повідомлення-вимоги ним проігноровані.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. В разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно положенням пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Посилання ОСОБА_1 на положення ст. 551 ЦК України щодо зменшення розмру неустойки суд не бере до уваги у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших підстав, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Отже, цивільним законодавством передбачено можливість зменшення штрафних санкцій, які нараховані саме у зв`язку з порушенням зобов`язання.

Зважаючи, що проценти за користування кредитом мають іншу правову природу, тобто вони є платою за правомірне користування кредитними коштами, суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для зменшення розміру заборгованості на підставі ст. 551 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18)).

Таким чином, враховуючи невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань по Кредитним договорам №304/13336714-СК від 22.12.2021 року та №304/13456294-СL від 29.12.2021 року, станом на 30.09.2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 77 846,71 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 40418,89 грн; заборгованість за процентами 37427,82 грн.

Щодо розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

ОСОБА_1 просив розстрочити суму боргу на 5 платежів, мотивуючи це скрутним матеріальним становищем та наявністю на утриманні дружини та неповнолітньої дитини, яка має інвалідність.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скрутного матеріального становища, тобто до відзиву не додано ні довідки про доходи, ні даних з податкової інспекції, з яких вбачалося б скрутне матеріальне становище. При цьому, надана довідка з місця роботи підтверджує тільки те, що відповідач працює та отримує заробітну плату.

Щодо тверджень відповідача про перебування на його утриманні дитини з інвалідністю, суд зазначає, що ним надано лише корінець медичного висновку №112 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 23.07.2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має патологічне захворювання. При чому, в даному корінці зазначена тільки мати дитини ОСОБА_3 .

Однак, докази на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи того, що дитина перебуває на його утриманні, в матеріалах справи відсутні, до відзиву не додано ні свідоцтва про народження дитини, ні довідки на підтвердження утримання відповідачем дитини-інваліда.

Крім того, посилання відповідача на його складне матеріальне становище та перебування на його утриманні дружини та неповнолітньої дитини, які є внутрішньо переміщеними особами, враховуючи ступінь його вини у виникненні спору, не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Тобто, заявником не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов Кредитних договорів, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, а тому позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2271235336 від 17.02.2026 р.

За такого, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 77-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитними договорами №304/13336714-СК від 22.12.2021 року та №304/13456294-СL від 29.12.2021 року в загальному розмірі 77846,71 грн (сімдесят сім тисяч вісімсот сорок шість гривень 71 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» суму судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити сторін:

Позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Саламатін