Постанова № 135997962, 27.04.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

27.04.2026

Справа № 482/643/26

Номер провадження 3/482/260/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Баранкевич В.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Куцуруб, Очаківського району, Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи в/ч НОМЕР_2 , майор, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу №8-СП/2026 від 12.03.2026 року, встановлено, що з 11.11.2018 року і по теперішній час майор ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.02.2025 №106 майора ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи вказаної військової частини.

В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.05.2025 №132 на заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 , майора ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків командира військової частини, без права прийняття організаційно-штатних, кадрових рішень.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях таохоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Відповідно до ст.ст. 1,4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутам та іншим законодавством України.

Статтею 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовці залежно від характери вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно - правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Приписами ст.15 КУпАП визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність передбачену главою 13- Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» №1952-VІІІ від 16.03.2017 внесено зміни до глави 13-Б КУпАП щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.

Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст.9,11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України майор ОСОБА_1 зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовй обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою визначеними статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

У відповідності до вимог ст.ст. 58,59,66,67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,4,5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, майор ОСОБА_1 будучи призначеним тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частнини НОМЕР_2 , є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан підлеглого особового складу та зобов`язаний проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, керувати правовим вихованням військовослужбовців, керувати розробленням і виконанням планів бойової та мобілізаційної готовності і бойової підготовки, особисто розробляти план раптової перевірки бойової готовності, встановлювати розпорядок дня та вимагати підтримання внутрішнього порядку, особисто керувати кадровою роботою, затверджувати кандидатів на вищі посади та для вступу до військових навчальних закладів, знати стан укомплектованості підрозділів бригади та вживати заходів до підвищення підготовленого особового складу, який надходить на комплектування бригади тощо.

Відповідно до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Таким чином, майор ОСОБА_1 , будучи тимчасово призначеним на посаду командира військової частини НОМЕР_2 відповідно до приписів Статутут внутрішньої служби та його функціональних обов`язків наділений та виконує організаційно- розпорядчі та/або адміністративно-господарські обов`язки, та відповідно є військовою службовою особою.

Проте, всупереч наведеним вище статутним обов`язкам та інтересам служби на порушення вимоги діючого законодавства, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 , усвідомлюючи, що його дії явно виходять за межі наданих йому повноважень, діючи умисно та всупереч інтересів служби, в умовах особливого періоду, на порушення вимог ст.ст. 9,11,16,26,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п.3.4.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, директив Міністерства оборони України і Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.05.2024 №Д-321/54/дск та від 20.05.2024 №Д-321/55/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024 році», Розпорядження Генерального штабу Збройних Симл України №10440 дск від 03.07.2024, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.05.2025 №132, у невстановлений час, але не пізніше 13.05.2025 перевищив службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав, що виразилося у видачі та підписанні письмової згоди про призов на військову службу за контрактом для проходження військової служби у спеціальному підрозділі військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 за відсутності такого підрозділу у військовій частині НОМЕР_2 , що в подальшому призвело до відмови у прийнятті на військову службу за контрактом звільненого умовно-достроково від відбування покарання ОСОБА_2 , тим самим ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-14 КУпАП.

З протоколу вбачається, що датою виявлення військового адміністративного правопорушення є 11 березня 2026 року.

Прокурор Брагар Д.В. надав до суду заяву в якій просив про розгляд справи за його відсутності, окрім того, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, в матеріалах справи наявна заява, в якій останній просив про розгляд справи за його відсутності, свою визнав повністю. Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного. Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, окрім визнання її останнім, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом №8-СП/2026 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП;

- витягом з ЄРДР КП№42025152410000185 від 14.11.2025;

- постановою про закриття кримінального провадження від 11.03.2026;

- письмовою згодою ОСОБА_1 на прийняття засудженого ОСОБА_3 на військову службу за контрактом до в/ч НОМЕР_2 , та іншими матеріалами справи.

Відповідно до санкції ч.2 ст.172-14КУпАП за зазначене правопорушення на особу накладається стягнення у вигляді накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами. Враховуючи особу винного, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь його вини, майновий стан відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.27,40-1,172-14,221,251,255,256283,284,307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути на користь держави, рахунок № UA398999980313010106000014468, КОД отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, отримувач Миколаїв. ГУК/тг м. Нова Одеса/21081100, банк Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О. Баранкевич