Ухвала суду № 135997922, 27.04.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3097/26

Провадження № 2/487/2510/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом ,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 сторона позивача звернулись до суд з вказаним позовом. Просить суд встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала останньому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок виданого 14.10.1992 виконкомом Заводської районної ради народних депутатів. На момент смерті ОСОБА_5 у квартирі були зареєстровані його колишня дружина позивач та сини ОСОБА_4 (спадкодавець) та ОСОБА_3 (третя особа). Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася у 1992. Сини фактично вступили у володіння майном, прийнявши по частці квартири кожен, оскільки продовжували проживати у вказаній квартирі, що підтверджується довідкою наданою головою правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Космос». Проте за життя ОСОБА_4 не оформив своїх спадкових прав у встановленому порядку. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Станом на день його смерті разом із ним в квартирі були зареєстровані та постійно проживали позивач та третя особа. 28.05.2025 сторона позивача звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Матвєєвої І.М. для оформлення спадкових прав. Проте 29.05.2025 нотаріусом складено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Підставами для відмови стали розбіжність у прізвищі спадкоємця ( ОСОБА_6 ) та спадкодавця ( ОСОБА_7 ) в актовому записі про народження останнього, а також відсутність у нотаріуса інформації про реєстрацію місця проживання померлих колишнього чоловіка та сина на день їх смерті. В зв`язку з викладеним, остання була змушена звернутися до суду.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Звертаючись до суду з позовом стороною позивача зазначена ціна позову згідно висновку експерта про вартість майна від 10.04.2026 в розмірі, а саме частини 348872,00 грн., що не відповідає реальній ринковій ціні на день звернення з позовом до суду.

Згідно сервісу електронного визначення оціночної вартості нерухомого майна і автоматичного формування відповідних електронних довідок Фонд державного майна України (ФДМУ), який є загальнодоступним та відповідно Довідки про оціночну вартість об`єкту нерухомості № 201-20260424-0011582516 від 24.04.2026 оціночна вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_2 становить в середньому 1043205,80 грн.

Таким чином ціна позову з урахуванням вимог про визнання за права власності на квартири складає 521602,90 грн., яку сторона позивача має зазначити у позові.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір», яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах ставка судового збору за подання до суду позовної зави майнового характеру, яка подана фізичною особою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1311,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн.).

Позивачем ставиться одну вимогу не майнового характеру та одну вимогу майнового характера (визнання права власності на частину квартири), однак судовий збір в частині вимоги майнового характеру не сплачено у повному об`ємі.

Враховуючи реальну ціну позову, сторона позивача має доплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, що становить 1727,30 грн.(5216,02 грн. 3488,72 грн. = 1727,30 грн.).

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, зазначених вище.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається із наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати стороні позивача строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагода