Рішення № 13599782, 09.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/37809.12.10 за позовом Приватного акціонерного товариства "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол" про стягнення 16 698,06 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Іваницький О.П.- предст. за дов. № 10 від 01.11.2010 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 16698, 06 грн. , що становить заборгованість за поставку товару 14320, 80 грн., 1947, 63 грн. інфляційних витрат, 429, 63 грн. трьох відсотків річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 4103 від 03.03.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 р. порушено провадження у справі № 8/378, розгляд справи призначений на 25.11.2010 р.

В судове засідання, призначене на 25.11.2010 р. представники сторін не з‘явилися, вимог ухвали не виконали, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010 р. відкладено розгляд справи на 09.12.2010 р. в зв’язку з неявкою представників сторін.

В судове засідання, призначене на 25.11.2010 р. з’явився представник позивача, надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не наддав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2008 р. між Приватним акціонерним товариством «Корчуватський комбінат будівельним матеріалів»(надалі –ПАТ «Корчуватський комбінат будівельним матеріалів») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Подол»(надалі –ТОВ «Подол»), було укладено договір купівлі-продажу продукції (надалі –Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця цеглу керамічну рядову пустотілу (надалі-цегла) в кількості та на умовах, зазначених в Договорі, а покупець зобов’язався здійснити оплату і прийняти цеглу на умовах Договору.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, на виконання умов Договору позивачем за період з 30.09.2008 р. по 11.09.2008 р. було здійснено поставку цегли на суму 51820, 80 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-1355 від 30.09.2008 р. на суму 4896, 00 грн.; № РН-1405 від 08.10.2008 р. на суму 2448, 00 грн.; № РН-1428 від 10.10.2008 р. на суму 3916, 80 грн.; № РН-1415 від 09.10.2008 р. на суму 9792, 00 грн.; № РН-1467 від 17.10.2008 р. на суму 1920, 00 грн.; № РН-1522 від 28.10.2008 р. на суму 1920, 00 грн.; № РН-1602 від 11.11.2008 р. на суму 24480, 00 грн.; № РН-1565 від 03.11.2008 р. на суму 2448, 00 грн.

Відповідач прийняв поставлену продукцію через своїх представників, які діяли на підставі довіреностей: серія ЯПК № 265595 від 07.10.2008 р.; серія ЯОЦ № 675968 від 03.11.2008 р. однак оплатив ії частково.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору покупець повинен сплатити вартість цегли шляхом попереднього перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, або по факту отримання цегли. В ціну цегли не включено вартість ії транспортування до місця призначення. Вартість транспортування цегли на відстань до 20 км. становить 76,80 грн., а на відстань 20 км. і більше –3, 84 грн. за 1 км.

Отже, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 14320, 80 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1370/01 від 07.09.2009р. про сплату заборгованості за поставлений товар, завірена належним чином копія якої містяться в матеріалах справи, на яку відповідач відповів листом № 156 від 15.09.09 р.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 14320, 80 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем підтверджена листом №156 від 15.09.09 р., а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1947,63 грн. інфляційних нарахувань, інфляційних нарахувань та 429, 63 грн. відсотків річних.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не сплатив вартість поставленої цегли, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 1947, 63 грн. інфляційних нарахувань, 429, 63 грн. відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми інфляційних нарахувань та відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 1947,63 грн. інфляційних нарахувань, 429, 63 грн. відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33,34,43,49, 82-85 ГПК України, 199 ГК України, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол»(01133, м. Київ, бул. Лихачова, буд. 1/27, кв. 507, код 30781956) на користь Приватного акціонерного товариства «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів»(03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, код 30966863) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 14320, 80 грн. основного боргу, 1947, 63 грн. інфляційних нарахувань, 429, 63 грн. відсотків річних, 166, 90 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання рішення: 31.12.2010 р.