Рішення № 13599723, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/42317.01.11

За позовом Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S. (у формі акціонерного товариства)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення суми страхового відшкодування та пені

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Захаров О.В., довіреність від 11.08.2009 року;

від відповідача: Петрук В.П., довіреність № ГО-10/295 від 29.12.2010 року;

В судовому засіданні 17.01.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України за оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи:

Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S. (у формі акціонерного товариства) (надалі позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(надалі ПАТ «Страхова група «ТАС», відповідач) страхового відшкодування в сумі 41875,48 євро згідно з договором № 0020260100 страхування фінансового ризику від 07.09.2006 року та 8586,51 євро пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування згідно договору № 0020260100 страхування фінансового ризику від 07.09.2006 року за страховим випадком –невиконання контрагентом договірних зобов’язань перед страхувальником (позивачем) в порядку і на умовах передбачених контрактом поставки № 9/06 від 07.09.2006 року. У зв’язку з невиконанням договору з боку відповідача, позивач просить стягнути суму понесених збитків за мінусом франшизи в судовому порядку разом з нарахованою пенею.

Відповідач проти позову заперечив у наданому відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що позовні вимоги є необгрунтованими та незаконними. Також підтвердив, що 01.03.2009 року, 01.04.2009 року, 01.05.2009 року контрагент не сплатив позивачу 10, 11, та 12 платежі згідно графіку передбаченого п. 4.1 ст. 4 Контракту (про що позивач повідомив ПАТ «Страхова група «ТАС», згідно заяв: від 01.05.2009 року, від 01.06.2009 року, від 01.07.2009 року). Згідно страхових актів № 19963В/01/2009 від 03.09.2009 року, № 19964В/01/2009 від 03.09.2009 року, № 19965В/01/2009 від 03.09.2009 року відповідачем було визначено, що зазначені випадки є страховими, але сума страхового відшкодування менша ніж безумовна франшиза, у зв’язку з чим останнім було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування виходячи з умов укладеного договору страхування. Про своє рішення відповідач повідомив позивачу направивши останньому листи від 04.09.2009 року за вих. № Г2700/6905; від 04.09.2009 року за вих. № Г2700/6907; від 04.09.2009 року за вих. № Г2700/6906.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року, за клопотанням позивача, було продовжено строк розгляду спору, у відповідності до положень ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Згідно контракту поставки № 9/06 від 07.09.2006 року укладеного між Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S. (у формі акціонерного товариства) (надалі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Компанія «СЕСА», позивач зобовязався поставити покупцю товар, визначений сторонами у п. 3.1 контракту (модель D372SCM 5С) загальною кількістю 1026 штук. Ціна однієї штуки обумовлена сторонами в розмірі 367,20 євро. Загальна ціна, що підлягає сплаті за партію в цілому –376747,20 євро.

У пункті 4.1 контракту поставки було обумовлено, що покупець оплачує загальну суму контракту частинами, згідно погодженого у контракті графіку.

07.09.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування фінансового ризику № 0020260100. Об’єктом страхування за цим договором виступили майнові інтереси позивача, повязані з матеріальними збитками позивача внаслідок невиконання (неналежного виконання) покупцем договірних зобовязань відповідно до контракту поставки № 9/06.

Страховим випадком (п. 5.1 договору) сторони визначили фактичне невиконання (неналежне виконання) контрагентом своїх договірних зобов’язань перед страхувальником в порядку та у строки, передбачені угодою між ними, форма та умови якого погоджені з страховиком, яке призвело до повної чи часткової втрати прибутку страхувальника, внаслідок недотримання умов та строків виконання контрагентом страхувальника фінансових зобов’язань по контракту. Фінансове зобов’язання –це зобов’язання здійснити оплату ціни за поставлене обладнання (за виключенням передплати), на умовах, передбачених контрактом, яке відповідає діючому законодавству.

Згідно п. 5.2 договору страховий випадок вважається таким, що настав, якщо контрагент страхувальника не оплатив чи не повністю оплатив у відповідності до умов контракту після останнього дня строку, визначеного в контракті між страхувальником та контрагентом, протягом більш ніж 60 календарних днів з моменту спливу строку, визначеного контрактом.

Відповідно до п. 6.1 договору страховий тариф становить –3,25% від страхової суми.

Договором страхування (п. 6.2) передбачено безумовну франшизу у розмірі 10% від страхової суми. Страхова сума становить –320235,20 євро (п.4.1 договору).

На виконання п. 6.3 договору страхування позивачем було сплачено страховий платіж в сумі 10407,64 євро, що підтверджується платіжним документом № 1092/1375140601437 від 28.09.2006 року.

У 2009 році покупець за контрактом поставки № 9/06 від 07.09.2006 року не проводив оплату придбаного товару позивачеві згідно погодженого графіку оплати. Несплаченою залишилась частина зобов’язань покупця (10-14 включно) на загальну суму 123171,20 євро, що підтверджується довідкою з банку від 13.11.2009 року.

Про настання страхового випадку відповідача було повідомлено заявами: № 001/2009 від 01.05.2009 року, № 002/2009 від 01.06.2009 року, № 003/2009 від 01.07.2009 року.

У виплаті страхового відшкодування відповідач відмовив, посилаючись на те, що вказані позивачем випадки є страховими, проте сума страхового відшкодування менша ніж безумовна франшиза. Про своє рішення відповідач повідомив позивачу направивши останньому листи від 04.09.2009 року за вих. № Г2700/6905; від 04.09.2009 року за вих. № Г2700/6907; від 04.09.2009 року за вих. № Г2700/6906.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, які виникли на підставі договору страхування фінансового ризику № 0020260100 від 07.09.2006 року зумовлюють виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування»Правилами добровільного страхування фінансових ризиків, зареєстрованими Міністерством фінансів України 24.10.2001 троку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування»страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Поняття страхова сумма, страхова виплата, страхове відшкодування, франшиза наведені у статті 9 Закону України «Про страхування». За правилами цієї статті страхова сума –грошова сума в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата –грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страхове відшкодування –страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку; франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 4.1 Правил добровільного страхування фінансових ризиків (надалі Правила) страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

До страхових ризиків за цими Правилами відносяться збитки страхувальника, зокрема, внаслідок: недотримання умов та строків виконання контрагентом страхувальника фінансових зобов'язань за угодою.

Фінансове зобов'язання - це зобов'язання здійснити платіж за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги на умовах, передбачених угодою про поставку товарів, надання послуг, виконання робіт, або іншою угодою, що відповідає чинному законодавству.

Згідно п. 4.2. Правил, страховими випадками за цими Правилами визнаються події, які сталися після набуття чинності договору, що передбачені цими Правилами та договором, і з настанням яких виникає зобов'язання страховика провести виплату страхового відшкодування страхувальнику.

Страховим випадком за цими Правилами є факт понесення збитків страхувальником через невиконання або неналежне виконання його контрагентом(ами) своїх договірних зобов'язань внаслідок реалізації ризиків згідно з пп.4.1.1-4.1.3 цих Правил, із настанням якого виникає обов'язок страховика сплатити страхове відшкодування (п. 4.3 Правил).

Належне виконання позивачем своїх обов’язків по договору страхування, зокрема і в частині повідомлення про настання страхового випадку –невиконання контрагентом своїх договірних зобов’язань перед страхувальником, відповідачем не заперечується, вказаний випадок визнано страховим, проте, на думку відповідача, збитки яких зазнав позивач не перевищують розміру безумовної франшизи за договором № 0020260100 страхування фінансового ризику від 07.09.2006 року.

Судом взяті до уваги твердження відповідача про те, що повідомлення про настання страхового випадку, надаслані йому позивачем, є повідомленнями про настання першого, другого та третього страхових випадків.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки заяви (повідомлення) позивача не містять вказівок про настання різних страхових випадків, за різними контрактами.

Пунктом 3.1 договору страхування визначено, що об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать діючому законодавству України, пов’язані з матеріальними збитками страхувальника внаслідок невиконання (неналежного виконання) його контрагентом договірних зобов’язань відповідно до договору купівлі-продажу № 9/06 від 07.09.2006 року з ЗАТ «Компанія СЕСА».

Відповідно до положень договору страхування (п. 5.1) страховим випадком є невиконання контрагентом страхувальника зобов'язань провести оплату ціни товару за поставлене обладнання (за виключенням пердплати) на умовах, передбачених угодою. Відповідні положення угоди (п. 4.1 контракту поставки № 9/06) встановлюють, що згідно графіку провадиться оплата ціни товару, яка зазначена в п. 3.2 договору поставки, а саме –376 747,2 євро.

Отже, угодою (договором поставки) передбачена оплата ціни товару у розстрочку. Розстрочення передбачає виконання грошового зобов'язання частинами (ст. 529 ЦК України). При цьому, кожне окреме надходження коштів від контрагента страхувальника на поточний рахунок останнього є не окремим зобов'язанням, а частковим виконанням одного і того ж зобов'язання з оплати ціни товару. Невиконанням зобов'язання з оплати ціни товару є страховим випадком, незалежно від того, яку саме частину ціни не оплачено. При цьому, в разі неотримання декількох надходжень від контрагента страхувальника зобов'язання з оплати тієї ж самої ціни товару продовжує вважатись невиконаним. Відтак має місце один страховий випадок, який триває у часі.

Згідно ст. 4 Закону України «Про страхування»об'єктом страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Відповідно до п. 2.1 Правил добровільного страхування фінансових ризиків, об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із збитками страхувальника внаслідок невиконання контрагентом страхувальника договірних зобов'язань, встановлених угодою між страхувальником і контрагентом страхувальника.

Майновий інтерес позивача, як страхувальника, полягав в отриманні оплати ціни поставленого товару. Дотримання графіку, визначеного в п. 4.1 контракту поставки, є тільки способом виконання зобов'язання з оплати ціни товару, зазначеній у п. 3.1 і 3.2 контракту поставки. В разі оплати ціни товару позивачеві його контрагентом у повному обсязі будь-які відхилення від графіку не порушували б застрахований інтерес позивача, не заподіювали б йому прямої шкоди, і не вели б до виплати страхового відшкодування.

Також необхідно відзначити, що чинним законодавством (ст. 9 Закону України «Про страхування») передбачено визначення сторонами договору страхування страхової суми по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому. Так, страхова сума у договорі № 0020260100 страхування фінансового ризику від 07.09.2006 року визначена по договору в цілому. Сторони визначили розмір франшизи у відсотковому відношенні від страхової суми.

З огляду на ст. 1, ст. 8 і ст. 9 Закону України «Про страхування»розмір франшизи не може перевищувати розмір страхової суми. Згідно ст. 1 страхування - вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Враховуючи вищевикладене, розмір франшизи, на який зменшується страхове відшкодування, відповідно до договору страхування, не може перевищувати повний розмір страхової суми.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано франшизу у розмірі 32023, 52 євро (10% від страхової суми) до кожного окремого платежу, строк оплати якого був порушений контрагентом страхувальника, так як, в договорі, укладеному між сторонами, в якості страхового випадку визначено неоплату ціни за поставлений товар, а не неперерахування окремих частин ціни товару.

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Прийняття рішення відповідачем про відмову у виплаті страхового відшкодування свідчить про порушення відповідачем умов договору та наведених положень закону, оскільки представлені суду докази підтверджують фактичне невиконання контрагентом своїх договірних зобов’язань перед страхувальником, що відповідно до п. 5.1 договору страхування є страховим випадком.

Причини відмови у здійсненні страхового відшкодування за укладеним договором № 0020260100 страхування фінансового ризику від 07.09.2006 року наведені у п. 11.1 договору, згідно з яким страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, коли:

1) страхувальником вчинені навмисні дії, направленні на настання страхового випадку;

2) страхувальник без поважних причин не заявив протягом 5 днів після настання страхового випадку страховику про страховий випадок, чи створив страховику перешкоду у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

3) страхувальник не виконав своїх зобов’язань по договору страхування чи не виконав своїх зобов’язань по угоді, якщо таке порушення зобов’язань по угоді дає право контрагенту відмовитись від угоди, згідно законодавства України чи положень угоди;

4) страхувальник повідомив завідомо неправдиві відомості про об’єкт страхування;

5) страхувальник отримав повне відшкодування збитків по договору страхування від особи, винної в їх заподіянні;

6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування наведених у п. 11.1 договору у відносинах з позивачем суду не представлено, матеріали справи свідчать про їх відсутність (невиконання або неналежне виконання страхувальником умов договору не мало місця).

Згідно з п. 12.3 договору № 0020260100 страхування фінансового ризику від 07.09.2006 року страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 20 робочих днів з дня подачі йому документів, які підтверджують факт настання страхового випадку, залишаючи за собою право затримки виплати у випадку особливо складних обставин страхового випадку за згодою страхувальника, проте на строк не більше 30 днів з дня завершення вказаного вище строку.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Так, сума страхового відшкодування за договором № 0020260100 страхування фінансового ризику від 07.09.2006 року, що підлягає виплаті позивачу складає 41 875,48 євро, що еквівалентно 444 418,40 грн. (73899,00 євро (розмір збитків) –32023,52 грн. (франшиза 10%)) та в сумі заявленій позивачем в розмірі 41 875,48 євро підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 9.5 договору, якщо страхове відшкодування не виплачено страховиком у встановлений строк без достатніх на це підстав, страховик несе матеріальну відповідальність шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду, що проведений у відношені суми страхового відшкодування в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) складає 4 280,48 євро, що еквівалентно 45 428,11 грн.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення виплати суми страхового відшкодування згідно договору № 0020260100 страхування фінансового ризику від 07.09.2006 року у повному обсязі у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 461,92 євро витрат по сплаті державного мита та 215,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, п/р 26500100021201 в ПАТ «Сведбанк», МФО 300164, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідентифікаційний код 30115243) на користь san Klima Sanayi ve Ticaret A.S.»(у формі акціонерного товариства) (вулиця 10004, буд. № 6, A.O.S.B. Чіглі/Ізмір, Турецька республіка, адреса для листування в Україні: 03067, м. Київ, пр. Перемоги, 53; реєстр. № в Торговому реєстрі Промислової палати Егейської області: КЙака-4925/К:362, поточний рахунок № 2113488 у євро. Банк: T.IS.BANKASI A.S., IZMIR BRANCH, адреса банку: Izmir, Mimar Kimalettin, Caddesi#2, Swift code: ISBKTRIS) 41875,48 євро (сорок одну тисячу вісімсот сімдесят п’ять євро 48 євроцентів), що еквівалентно 444418,40 грн. (чотириста сорок чотири тисячі чотириста вісімнадцять гривень 40 копійок) та 4280,48 євро (чотири тисячі двісті вісімдесят євро 48 євроцентів) пені, що еквівалентно 45428,11 грн. (сорок п’ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 11 копійок).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, п/р 26500100021201 в ПАТ «Сведбанк», МФО 300164, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідентифікаційний код 30115243) на користь san Klima Sanayi ve Ticaret A.S.»(у формі акціонерного товариства) (вулиця 10004, буд. № 6, A.O.S.B. Чіглі/Ізмір, Турецька республіка, адреса для листування в Україні: 03067, м. Київ, пр. Перемоги, 53; реєстр. № в Торговому реєстрі Промислової палати Егейської області: КЙака-4925/К:362, поточний рахунок № 2113488 у євро. Банк: T.IS.BANKASI A.S., IZMIR BRANCH, адреса банку: Izmir, Mimar Kimalettin, Caddesi#2, Swift code: ISBKTRIS) 461,92 євро (чотириста шістдесят одне євро 92 євроцента) витрат по сплаті державного мита та 215,87 (двісті п'ятнадцять гривень 87 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 28.01.2011р.