Рішення № 135996842, 27.04.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/832/26

2/301/749/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «Позика» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №2068217 від 02.02.2025 року в сумі 15210 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 02 лютого 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Кредитний договір №2068217 (далі Кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до укладеного Кредитного договору ОСОБА_1 були перераховані на картковий рахунок кредитні кошти в сумі 3000 грн.

28 серпня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» уклали Договір факторингу №28082025, згідно умов якого позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим її заборгованість перед позивачем становить 15210 грн., з яких: сума основного боргу за кредитом 3000 грн., сума нарахованих процентів 6210 грн., сума штрафних санкцій 6000 грн.

Позивач ТОВ «ФК «Позика» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №2068217 від 02.02.2025 року в сумі 15210 грн. та судові витрати на загальну суму 8662,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 6000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 01.04.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Міньковська А.В. будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, згідно прохальної частини позовної заяви просила розглянути справу без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.12,114-117).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов не подала (а.с.106-107,118).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 02 лютого 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Договір №2068217 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі Кредитний договір) (а.с.28-44).

Згідно з п. 1.2.-1.4., 1.6. Кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає споживачу кошти у кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (а.с.29,30).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 02.02.2025 року або 03.02.2025 року (а.с.30).

Надання відповідачці кредиту в сумі 3000 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_2 підтверджується копією листа ТОВ «Пейтек» №20250828-908 від 28.08.2025 року (а.с.73).

Згідно з п.1.5.-1.5.2. Кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору; знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 17.02.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів (а.с.29).

Відповідно до п.1.7.-1.7.2. Кредитного договору, денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день, а за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,96% в день (а.с.29).

Відповідно до п.4.4. Кредитного договору, споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором (а.с.32).

Пунктом 4.1. Кредитного договору Товариству надано право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором (а.с.31).

Згідно з п.6.4. Кредитного договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 450 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 90 грн., починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (а.с.34).

Пунктом 9.2. Кредитного договору передбачено, що Договір діє з моменту його підписання електронними підписами сторін і до строку, вказаного в п.1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (а.с.38).

На підставі Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року (а.с.51-70) ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» права вимоги за Кредитним договором до відповідачки, що підтверджується: копією платіжної інструкції №6054373 від 28.08.2025 року (а.с.76), копією Акту приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді від 28.08.2025 року (а.с.15), копією витягу з Реєстру боржників, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становила 15210 грн., з яких: сума основного боргу 3000 грн., сума нарахованих процентів 6210 грн., сума штрафних санкцій 6000 грн. (а.с.20).

Відповідачка ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, натомість її контрагенти належним чином виконали свої зобов`язання за цим договором, надавши відповідачці грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2068217 від 02.02.2025 року станом на 28.08.2025 року сума заборгованості ОСОБА_1 становила 15210 грн. (а.с.21-25).

Дана сума складається з:

- тіла кредиту - 3000 грн.,

- відсотків за користування кредитом - 6210 грн.;

- штрафник санкцій 6000 грн.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відзиву на позов відповідачка не подала та не надала доказів відсутності у неї заборгованості по отриманому кредиту.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 9210 грн., що складається з тіла кредиту в сумі 6000 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 6210 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 6000 грн., то суд вважає в цій частині позовні вимоги необґрунтованими, а тому такі задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також даним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- Договір №39493634/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, укладений між ТОВ «ФК «Позика» та адвокатом Горобей Р.Г. (а.с.45-50);

- Додаткову угоду №2068217 від 17.03.2026 року до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року (а.с.72);

- Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року та додаткової угоди до нього (а.с.27);

- Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 17.03.2026 року на суму 6000 грн. відповідно до Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, додаткової угоди, на підставі детального опису робіт (наданих послуг), а саме: 1) усна консультація клієнта щодо спірних правовідносин 250 грн. за 0,5 год. (500 грн. за 1 год.); 2) письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 500 грн. за 0,5 год. (1000 грн. за 1 год.); 3) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» 1500 грн. за 1 год.; 4) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 3000 грн. за 2 год. (1500 грн. за 1 год.); 5) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 750 грн. за 0,5 год. (1500 грн. за 1 год.) (а.с.17).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 4000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати на загальну суму 6662,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду у сумі 2662,40 грн. (а.с.1) (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», юридична адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, літ. Б, код ЄДРПОУ 39493634, заборгованість за Кредитним договором №2068217 від 02 лютого 2025 року в сумі 9210 (дев`ять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», юридична адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, літ. Б, код ЄДРПОУ 39493634, судові витрати в сумі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських