Рішення № 13599597, 14.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/56214.01.11 За позовом Приватного підприємства "Юрал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий дім - стан"

про           стягнення 149 856,12 грн.

                                                                                 Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Богуш А.В. –предст. за довір. №б/н від 22.11.2010 (був присутнім

у судовому 12.01.2011);

від відповідача: не з'явився.

          Рішення прийняте 14.01.2010 у зв'язку з оголошеною у судовому засіданні перервою з 12.01.2011 по 14.01.2011.

Обставини справи:

Приватне підприємство "Юрал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий дім - стан" про стягнення 107266,42 грн. заборгованості та 12 136,12 грн. пені за договором суборенди №01/12/09 від 01.12.2009, стягнення 29 453,58 грн. заборгованості за договором суборенди №01/03/10 від 01.03.2010 та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2010 порушено провадження у справі №35/562, розгляд справи призначений на 22.11.2010.

18.11.2010 через Відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.11.2010 через Відділ діловодства суду позивача надійшли документи, витребувані ухвалою про порушення провадження у справі від 29.10.2010.

У судове засідання, призначене на 22.11.2010, представники сторін не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010р. №35/562, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.12.2010.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить припинити провадження у справі, посилаючись на те, що позивачем не виконано умови договорів в частині порядку передачі рахунків на оплату, у зв'язку із чим неможливо визначити термін оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 №35/562 розгляд справи відкладено на 20.12.2010.

У судовому засіданні 20.12.2010 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 22.12.2010, у судовому засіданні 22.12.2010 оголошувалась перерва до 27.12.2010, а у судовому засіданні 27.12.2010 оголошувалась перерва до 29.12.2010.

27.12.2010 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав заяву про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 29.12.2010 продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд справи відкладено на 12.01.2011.

У судове засідання, призначене на 12.01.2011, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 12.01.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 14.01.2010.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009 між Приватним підприємством "Юрал" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталевий дім - стан" (далі –відповідач) був укладений договір суборенди №01/12/09.

Відповідно до п.1.1. договору суборенди №01/12/09 позивач, як орендар, передає відповідачу, як суборендарю, за плату на певний строк у користування частину нежитлового приміщення у нерухомому майні для розміщення адміністративних приміщень (офісу), а також для використання в якості складських приміщень. Згідно із п. 1.2. договору суборенди №01/12/09 об'єктом оренди є частина нежитлового приміщення загальною площею 400 кв.м., розміщене на третьому поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м Київ, проспект Визволителів, 17.

Як передбачено п. 3.1. договору суборенди №01/12/09 об'єкт оренди повинен бути переданий позивачем та прийнятий відповідачем протягом трьох діб з моменту укладення договору за актом приймання-передачі.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі орендованого майна від 01.12.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 4.1. договору суборенди №01/12/09 від 01.12.2009 встановлений строк дії договору до 28.02.2010р.

01.03.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди №01/03/10.

Відповідно до п.1.1. договору суборенди №01/03/10 позивач, як орендар, передає відповідачу, як суборендарю, за плату на певний строк у користування частину нежитлового приміщення у нерухомому майні для розміщення адміністративних приміщень (офісу), а також для використання в якості складських приміщень.

Згідно із п. 1.2. договору суборенди №01/03/10 об'єктом оренди є частина нежитлового приміщення загальною площею 187,5 кв.м., розміщене на третьому поверсі будівлі, яка розташована за адресою: м Київ, проспект Визволителів, 17.

Як передбачено п. 3.1. договору суборенди №01/03/10 об'єкт оренди повинен бути переданий позивачем та прийнятий відповідачем протягом трьох діб з моменту укладення договору за актом приймання-передачі.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі орендованого майна від 01.03.2010.

Строк дії договору встановлений сторонами до 31.08.2010 (п. 4.1. договору).

Пунктом 7.1. договорів суборенди на відповідача покладений обов'язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати оренду плату та відшкодовування витрат на оплату комунальних платежів.

Згідно із п.5.1. договору суборенди №01/12/09 орендна ставка за договором складає 71,00 грн. за 1 кв.м. орендованого приміщення.

Згідно із п.5.1. договору суборенди №01/03/10 орендна ставка за договором складає 80,00 грн. за 1 кв.м. орендованого приміщення.

Як передбачено п.5.2. договорів суборенди орендна плата нараховується, починаючи з дати прийняття об'єкту оренди відповідачем за актом приймання-передачі, і нараховується по дату фактичного повернення об'єкту оренди. Орендна плата сплачується на підставі рахунків орендаря в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 5-го числа звітного місяця. Орендар надає рахунки на сплату орендної плати не пізніше 5-го числа звітного місяця, при цьому, у разі неотримання суборендарем рахунку на сплату орендної плати до 5 числа звітного місяця, суборендар повинен сплатити відповідний рахунок на протязі 3-х днів з моменту його отримання.

Відповідно до п.5.4. договору суборенди №01/12/09 від 01.12.2009, крім орендної плати, суборендар на підставі рахунків орендаря відшкодовує витрати орендаря на оплату комунальних послуг (електроенергії водопостачання та опалення), які фактично споживаються орендарем.

Пунктами 5.5., 5.7. договорів передбачено, що рахунки на оплату комунальних послуг та орендної плати вважаються переданими суборендарю, якщо вони вручені безпосередньо представнику суборендаря або направлені поштою.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, на виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки на сплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг №СФ-0000060 від 01.12.2009, СФ-0000003 від 01.01.2010, СФ-0000008 від 15.01.2010, СФ-0000010 від 15.02.2010, СФ-0000009 від 01.02.2010, СФ-0000017 від 15.03.2010, СФ-0000014 від 01.03.2010, СФ-0000020 від 01.04.2010, СФ-0000028 від 05.05.2010, СФ-0000031 від 01.06.2010, СФ-0000035 від 01.07.2010, СФ-0000039 від 01.08.2010, СФ-0000045 від 01.09.2010, СФ-0000054 від 01.10.2010, СФ-0000060 від 01.11.2010, копії яких містяться в матеріалах справи. Також, сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підтверджують надання послуг суборенди нежитлового приміщення за період з грудня 2009 по жовтень 2010 та комунальних послуг за період з грудня 2009 по лютий 2010.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договорів суборенди відповідач не сплатив своєчасно і у повному обсязі орендну плату та відшкодування комунальних послуг за період з грудня 2009 по серпень 2010, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 136720,00 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2010, копія якого міститься в матеріалах справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як свідчать умови укладеного між сторонами договору, за свою правовою природою вказаний договір є договором найму.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача прояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив у повному обсязі орендну плату за період з грудня 2009 по серпень 2010 за договорами у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 136 720,00 грн.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повної сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг у встановлені договором строки та сумах та не навів підстав для звільнення від обов’язку сплатити вказані суми.

Як передбачено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.1. договору суборенди №01/12/09 у разі несплати або несвоєчасної сплати платежів, передбачених договором, суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату платежів за договором суборенди №01/12/09 пеню у розмірі 13 136,12 грн.

Як вбачається з наданого розрахунку, позивач розраховує пеню за прострочення сплати орендної плати починаючи з 1 числа місяця, наступного за звітним, і нараховує її станом на 30.09.2010.

На думку суду, в цій частині розрахунок позивача є необґрунтованим.

Відповідно до п. 5.2. договору суборенди №01/12/09 орендна плата сплачується на поточний рахунок орендаря не пізніше 5-го числа звітного місяця.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, перебіг строку нарахування пені за прострочення внесення орендної плати розпочинається 6 числа такого місяця оренди і її нарахування припиняється зі спливом передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку.

Між тим, оскільки позивач розраховує пеню за прострочення сплати орендної плати за грудень 2009, січень 2010 та лютий 2010 починаючи відповідно з 01.01.2010, 01.02.2010 та 01.03.2010, пеня розраховується судом з дат, вказаних позивачем, а її нарахування закінчується у строки, визначені відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України

З урахуванням наведеного та згідно із нижченаведеним розрахунком судом розмір пені становить 9 574,42 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

2040001.01.2010 - 06.06.201015710.25 %1798.83

8750.0719.01.2010 - 07.06.201014010.25 %688.02

08.06.2010 - 07.07.2010309.5 %136.64

08.07.2010 - 19.07.2010128.5 %48.90

2840001.02.2010 - 07.06.201012710.25 %2025.74

08.06.2010 - 06.07.2010299.5 %428.72

10431.5319.02.2010 - 07.06.201010910.25 %638.61

08.06.2010 - 07.07.2010309.5 %162.90

08.07.2010 - 09.08.2010338.5 %160.33

10.08.2010 - 19.08.2010107.75 %44.30

2840001.03.2010 - 07.06.20109910.25 %1579.12

08.06.2010 - 07.07.2010309.5 %443.51

08.07.2010 - 06.08.2010308.5 %396.82

10884.8219.03.2010 - 07.06.20108110.25 %495.18

08.06.2010 - 07.07.2010309.5 %169.98

08.07.2010 - 09.08.2010338.5 %167.30

10.08.2010 - 19.09.2010417.75 %189.52

9 574,42

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 574,42 грн.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 146 294,42 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, , ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий дім - стан" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, ідентифікаційний код 36301271) на користь Приватного підприємства "Юрал" (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-А, к.305, ідентифікаційний код 34345055) 136 720 (сто тридцять шість тисяч сімсот двадцять) гривень основного боргу, 9 574 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривні 42 коп. пені, 1462 (одну тисячу чотириста шістдесят дві) гривні 94 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) гривень 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 31.01.2011