Рішення № 13599595, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/57-35/57012.01.11 За позовом Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м. Києва"

до Колективного підприємства "Сезон"

про           стягнення 173 562,20 грн.

                                                                                 Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача:           Онищенко Є.М. –предст. за довір. № 12 від 10.01.2011р.;

від відповідача:           не з'явився.

У судовому засіданні 12.01.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Колективного підприємства "Сезон" про стягнення 173 562,20 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №337 від 05.03.1997р.

Рішенням Господарського суду міста Києва №40/57 від 25.03.2010 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду №40/57 від 23.06.2010, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 у справі №40/57 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно із резолюцією Голови Господарського суду м. Києва справу передано на новий розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2010 справа №40/57 прийнята суддею Літвіновою М.Є. до провадження, справі присвоєно №40/57-35/570, її розгляд призначено на 24.11.2010.

Представники сторін у судове засідання 24.11.2010 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 11.11.2010 не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.12.2010.

30.11.2010 позивач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав пояснення по суті спору.

У судове засідання, призначене на 13.12.2010, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.01.2011.

У судове засідання, призначене на 12.01.2011, відповідач свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.11.2010 не виконав та не надав витребувані судом документи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 №02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.1997 між Державним комунальним підприємством по утриманню житлового фонду Дарницького району м. Києва, правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м Києва (далі – позивач) та Колективним підприємством "Сезон" (далі –відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 337 (далі –договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач, як орендодавець, на підставі рішення Дарницького РВК № 119 від 10.04.1995р. передає, а відповідач, як орендар, приймає в орендне користування приміщення за адресою: м. Київ-91, Харківське шосе, 144-а, загальною площею 336,85 кв.м., в т.ч.: 300,45 кв.м. –на 1 поверсі; 36,4 кв.м. –у підвалі.

Рішенням Дарницької районної у міста Києві ради №6 від 19.09.2007 "Про удосконалення структури Управління житловим господарством Дарницького району м. Києва" вирішено створити Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Дарницького району м. Києва (далі - Дирекція).

Розпорядженням Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 105 від 11.02.2008 "Про діяльність Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва" вирішено передати з балансу Комунального підприємства "Управління житлового господарства" на баланс Дирекції нежитловий фонд (будівлі, споруди, вбудовані та прибудовані приміщення) станом на 01.03.2008.

Зазначеним розпорядженням Дирекції також делеговано функції орендодавця з 01.03.2008.

Відповідно до розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації №274 від 17.03.2008 Комунальному підприємству "Управління житлового господарства" доручено передати Дирекції технічну документацію на нежитлові будівлі та приміщення, а також всю необхідну інформацію та документацію про орендарів (копії договорів оренди з додатками до них та інше), оформити акти приймання-передачі в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 105 від 11.02.2008 по акту прийому-передачі КП УЖГ Дарницького району передало Дирекції нежитлові приміщення, зокрема і за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-А.

Строк дії договору визначений сторонами з 01 січня 1997 року по 06 червня 2006 року (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору строк його дії може бути продовжено, якщо за три місяці до закінчення дії договору Орендар звернеться з проханням про його продовження. Продовження строку дії Договору оформляється письмовою угодою сторін.

Разом з тим, як передбачено статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм законодавства, відсутність протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору заяви однієї із сторін про припинення договору є підставою продовження договору на той самий термін та на тих самих умовах.

З урахуванням наведеного, та враховуючи, що позивач був створений лише в 2007р., заяву про припинення дії договору повинно було надіслати Державне комунальне підприємство по утриманню житлового фонду Дарницького району м. Києва. Однак доказів того, що зазначена особа направляла таку заяву ні позивачем, ні відповідачем не надано.

Судом не приймаються до уваги листи позивача №38 від 19.06.2008 та №64 від 10.07.2008 про те, що договір продовжуватись не буде та з вимогою про звільнення приміщення, оскільки не було дотримано вимог встановлених ч. 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому, законодавством не заборонена можливість направлення стороною за договором попередження про небажання продовжувати орендні правовідносини до закінчення терміну дії договору оренди.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №3/227 за позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м. Києва" до Колективного підприємства "Сезон", залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2010р., встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення №337 від 05.03.1997р. є продовженим на 9 років 6 місяців та 6 днів, тобто до 12.01.2016р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням зазначеного, строк дії договору продовжений до 12.01.2016р.

Згідно із п. 3.1. договору орендна плата на момент укладення договору встановлюється в розмірі 2% від вартості орендованого майна і становить 202,69 грн. на місяць.

Згідно із розрахунком орендної плати згідно рішення Дарницької районної у м. Києві ради восьмої сесії V скликання від 19.12.2007 (додаток № 1 до договору), підписаним сторонами, розмір орендної плати з 01.01.2008р. становить 2606,54 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п. 3.2. договору).

Орендна плата та інші платежі, відповідно до п. 3.7. договору, сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісяця до 5-го числа наступного місяця.

На підтвердження факту користування нежитловими приміщеннями позивачем надані до матеріалів справи підписані позивачем і відповідачем акти здачі-приймання робіт від 30.09.2009р. № 2905, від 31.07.2009р. № 2215, від 30.06.2009р. № 1875, від 31.05.2009р. № 1535, від 30.04.2009р. № 1189, від 31.03.2009р. № 845, від 28.02.2009р. № 496, від 31.01.2009р. № 137, від 31.12.2008р. № 3302, від 30.11.2008р. № 2926, від 31.10.2008р. № 2550, від 30.09.2008р. № 2179, від 05.08.2008р. № 1795, від 04.07.2008р. та акти виконаних робіт № 1398 за липень 2008р., № 999 за червень 2008р., № 600 за травень 2008р., № 179 за квітень 2008р., № 253 за березень 2008р., а також рахунок-фактура № 3594 від 04.11.2009р. на сплату орендної плати за листопад 2009р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договорів відповідач з червня 2008р. перестав сплачувати орендну плату, у зв'язку з чим у відповідача станом на грудень 2009р. виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 173562,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, спірне приміщення є комунальним майном, правовий режим якого, а також права та обов’язки сторін, пов’язані з його орендним використанням, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Як передбачено ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата за користування об’єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору не виконав обов'язку щодо внесення плати за оренду нежитлового приміщення за період з липня 2008р. по листопад 2010р., в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 173 562,20 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не навів підстав для звільнення від обов’язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 173562,20 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Сезон" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 144-А, ідентифікаційний код 19495814) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32, ідентифікаційний код 35660296) 173 562 (сто сімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят дві) гривні 20 коп. заборгованості по орендній платі, 1735 (одну тисячу сімсот тридцять п'ять) гривень 62 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 31.01.2011