Рішення № 135993931, 23.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/11726/26

В справі 760/12087/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

23 квітня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

представника Позивача - адвоката Ангеліна І.І.

представника Відповідача - адвоката Коряка А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

ІІ. Описова частина

27 вересня 2017 року потерпілими у кримінальному провадженні № 12017100090005475 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в межах розгляду кримінальної справи № 760/14724/17 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України було заявлено цивільний позов до неї, а також до Страхової компанії «Провідна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

21 листопада 2017 року адвокатом Ангеліним І.І. було подано нову редакцію цивільного позову в кримінальному провадженні, згідно з якою Позивачем виступав лише ОСОБА_1 .

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним.

18 травня 2017 року близько 8 години 20 хвилин на проїжджій частині бульвару Вацлава Гавела в м. Києві, а саме на пішохідному переході, розташованому навпроти магазину «Топмарт» за адресою: бульвар Вацлава Гавела, 8, автомобіль марки «КІА Cerato», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка є рідною бабою ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження. У зв`язку з її лікуванням у Медичному центрі «Універсальна клініка «ОБЕРІГ» та придбанням лікарських засобів Позивач поніс витрати на загальну суму 264.852,39 грн, а також додаткові витрати на медичні препарати на суму 15.899,90 грн. Крім того, Позивач зазначає, що поніс витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 50.000,00 гривень. У зв`язку з тим, що відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у Страховій компанії «Провідна» за полісом № АК/0224194, Позивач, посилаючись на встановлений полісом ліміт страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю у розмірі 200.000,00 грн, просить стягнути цю суму саме зі Страхової компанії «Провідна», а різницю матеріальної шкоди в розмірі 130.753,29 грн - з ОСОБА_4 .

Крім того, Позивач вказує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральну шкоду, яка полягає у виключних моральних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з вчиненим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням щодо його баби; у розумінні безповоротності наслідків вчиненого; неможливості поновлення звичного способу життя; щоденних думках та спогадах про наслідки вчиненого щодо близької людини; безпорадному стані ОСОБА_3 , пов`язаному з тяжкими тілесними ушкодженнями; інших негативних емоційних чинниках.

Завдану йому моральну шкоду Позивач оцінює в 500.000,00 грн, з яких 490.000,00 грн просить стягнути з ОСОБА_4 та 10.000,00 грн - зі Страхової компанії «Провідна» в межах передбаченого ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ліміту у 5 % страхової виплати.

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на неї покладено відповідні обов`язки. Крім того, судом стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 150.000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також стягнуто з неї на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 130.753,29 грн. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Страхової компанії «Провідна» на суму 210.000,00 грн відмовлено. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 на суму 50.000,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 490.000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди також було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 28.03.2023 вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 24.07.2020 щодо ОСОБА_4 скасовано в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 матеріали даної цивільної справи було розподілено на суддю Коробенка С.В.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2023 було відкрите провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

09.10.2023 до суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», в якому вказаний Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві представник Страхової компанії «Провідна» посилається на те, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV. Оскільки ОСОБА_1 не є безпосереднім учасником дорожньо-транспортної пригоди, він не є потерпілим у розумінні зазначеного Закону. Позивач просить стягнути страхове відшкодування на свою користь, тобто у своїх інтересах, а не в інтересах потерпілої ОСОБА_3 , при цьому не надав документів, які підтверджують його повноваження діяти від імені останньої.

Представник Страхової компанії «Провідна» також наголошує на тому, що згідно зі ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий або інша особа, яка має право на відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Згідно ж з пп. 37.1.4 ст. 37 зазначеного Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки ані Позивач ОСОБА_1 , ані потерпіла ОСОБА_3 не зверталися до Страхової компанії «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування, Позивач втратив право на таке відшкодування. При цьому представник СК «Провідна» посилається на судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, зокрема на постанову Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18, відповідно до якої строк, передбачений пп. 37.1.4 ст. 37 Закону, є присічним і поновленню не підлягає.

Представник Страхової компанії «Провідна» також вказує, що витрати на лікування мають бути підтверджені не лише платіжними документами, а й медичними документами, які підтверджують необхідність цих витрат, із зазначенням курсу лікування, кількості та дозування медичних препаратів, призначених лікарем. Також наголошує, що страховиком не відшкодовуються комісії банків, поповнення телефонного зв`язку, витрати на проїзд, благодійні внески, витрати на харчування та купівлю господарських товарів.

22.02.2024 від Позивача надійшла заява про збільшення (уточнення) позовних вимог, у прийнятті якої ухвалою суду від 27.02.2024 було відмовлено у зв`язку з порушенням процесуального порядку її подання.

27.02.2024 підготовче засідання у справі було закрите.

Ухвалою суду від 17.09.2025 провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та СК «Провідна» закрите у зв`язку з відсутністю предмету спору між цими учасниками, оскільки остаточна редакція позовної заяви, подана адвокатом Ангеліним І.І. 21.11.2017, була заявлена виключно в інтересах ОСОБА_1 , а сама ОСОБА_3 будь-яких позовних вимог до вказаних осіб не пред`являла.

Представник Відповідача ОСОБА_2 відзиву на позов не подав. З матеріалів справи також вбачається, що 02 серпня 2019 року Відповідач зареєструвала шлюб і змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що судом береться до уваги при ухваленні рішення.

У судовому засіданні представник Позивача - адвокат Ангелін І.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що всі витрати на лікування ОСОБА_3 в Медичному центрі «Універсальна клініка «ОБЕРІГ» поніс особисто Позивач, оскільки сама ОСОБА_3 через похилий вік та стан здоров`я такої можливості не мала.

Представник Відповідача ОСОБА_7 - адвокат Коряк А.В. проти задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема, звернув увагу на те, що Відповідачем вже відшкодовано ОСОБА_3 витрати на лікування, що підтверджується копіями квитанцій на підтвердження відповідних платежів. Також заперечив щодо обґрунтованості заявлених Позивачем розмірів моральної шкоди, звертаючи увагу на те, що ОСОБА_1 не є безпосереднім потерпілим унаслідок ДТП.

Представник Страхової компанії «Провідна» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У поданому відзиві просив розгляд справи проводити за відсутності представника Страхової компанії.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, а також матеріали кримінального провадження № 760/14724/17 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року у справі № 760/14724/17, який в частині визнання ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення залишений без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.03.2023 і набрав законної сили, встановлені такі обставини.

18.05.2017 приблизно о 08 годині 20 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «КІА Cerato», д.н.з. НОМЕР_1 , рухалася по бульвару В. Гавела зі сторони вулиці Героїв Севастополя в напрямку вулиці М. Василенка в м. Києві. Під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого зі сторони будинку АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_4 , під час руху в порушення п.п. 1.5, 2.3 підпункти «б» та «д», 18.4 Правил дорожнього руху України, будучи неуважною, неправильно відреагувала на зміну дорожньої обстановки, не приділила належної уваги автомобілям, які зупинилися перед нерегульованим пішохідним переходом в крайній лівій смузі руху попутного напрямку, при цьому не переконалась у відсутності на нерегульованому пішохідному переході пішохода ОСОБА_3 , яка переходила проїзну частину прямо по розмітці 1.14.1 ПДР України, не зупинилась та не надала перевагу в русі пішоходу, в результаті чого здійснила наїзд на останню.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 986/Е від 27.07.2017 отримала тяжкі тілесні ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), а саме: закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, лінійний перелом правої тім`яної кістки, гематоми м`яких тканин голови справа з наявністю пухирців повітря забійної рани скроневої ділянки зліва, гематоми верхньої повіки правого ока, закриту травму тазу у вигляді переломів лонної та сідничної кісток справа зі зміщенням уламків, рвано-забійні рани лівої гомілки в нижній третині по внутрішній поверхні.

Між подіями транспортної травми від 18.05.2017 і отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 встановлений прямий причинно-наслідковий зв`язок. Вказаними судовими рішеннями визнано, що ОСОБА_4 вчинила дії, які виразились у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 286 КК України).

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, вина ОСОБА_2 у її вчиненні, а також причинно-наслідковий зв`язок між її діями та тілесними ушкодженнями, отриманими ОСОБА_3 , відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України є такими, що встановлені і не підлягають повторному доказуванню при розгляді даної цивільної справи.

Суд також встановив, що відповідальність ОСОБА_2 як власника транспортного засобу, яким вона керувала на момент ДТП, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна» згідно з полісом № АК/0224194 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності страховика (страхова сума) на одного потерпілого становить 200.000,00 грн за шкоду, заподіяну життю/здоров`ю, та 100.000,00 грн за шкоду, заподіяну майну.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ст. 1177 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Правовідносини, які виникають у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 цього Закону потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Відповідно до ст. 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Щодо вимог Позивача про стягнення матеріальної шкоди суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення матеріальної шкоди, яка складається з витрат, понесених ним на лікування ОСОБА_3 у Медичному центрі «Універсальна клініка «ОБЕРІГ», на придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення, а також на оплату вартості послуг адвоката в кримінальній справі, на загальну суму 330.753,29 грн, з яких 200.000,00 грн просить стягнути з Відповідача Страхової компанії «Провідна» в межах страхового ліміту на одного потерпілого, а 130.753,29 грн - з Відповідача ОСОБА_2 .

При вирішенні цих вимог суд виходить з того, що згідно зі ст. 1195 ЦК України право вимагати відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю лікування, придбання ліків, стороннього догляду тощо, в силу прямого припису закону належить безпосередньо потерпілому, тобто особі, якій завдано шкоду каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. У даному випадку такою особою є саме ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

Водночас суд враховує фактичні обставини справи, на які послався представник Позивача: з урахуванням похилого віку ОСОБА_3 (1937 року народження) та тяжкості отриманих нею тілесних ушкоджень, яка обумовлювала тривалу неспроможність потерпілої самостійно забезпечувати власне лікування, витрати на її лікування фактично були понесені саме ОСОБА_1 , онуком потерпілої. Цей факт відповідає обставинам, встановленим вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року у справі № 760/14724/17, де також було зазначено, що всі витрати на лікування ОСОБА_3 несла саме сторона ОСОБА_1 .

Таким чином, хоча формально право вимоги відшкодування витрат на лікування належить безпосередньо потерпілій ОСОБА_3 , у випадках, коли такі витрати фактично понесла інша особа, ця особа має самостійне право вимагати відшкодування саме понесених нею особистих витрат від заподіювача шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України.

Аналогічна правова позиція міститься у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 19 березня 2018 року у справі № 554/1793/15-ц, згідно з якою ключовим критерієм для стягнення на користь родича витрат, пов`язаних із лікуванням іншої особи, є доведення позивачем того, що відповідні витрати є його особистими коштами.

На підтвердження понесених ним витрат Позивач надав копії фіскальних чеків на оплату вартості лікування ОСОБА_3 у Медичному центрі «Універсальна клініка «ОБЕРІГ» на загальну суму 265.114,31 грн, які містяться в матеріалах справи (том 2, а.с. 121 - 167). Зазначені документи підтверджують факт особистого понесення ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої у сумі.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями ОСОБА_2 , які полягали у грубому порушенні Правил дорожнього руху України та спричиненні ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, і необхідністю понесення Позивачем витрат на лікування потерпілої. Необхідність самого лікування у профільному медичному закладі безпосередньо зумовлена характером отриманих у ДТП тілесних ушкоджень.

Надані стороною Відповідача ОСОБА_2 квитанції на підтвердження здійснених нею часткових виплат безпосередньо ОСОБА_3 у рахунок відшкодування витрат на лікування не спростовують вимог ОСОБА_1 . Зазначені квитанції підтверджують правовідносини між ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_3 , яка не є Позивачем у даній справі. Перерахування Відповідачем коштів безпосередньо потерпілій не зменшує розміру тих особистих витрат, які здійснив Позивач ОСОБА_1 з власних коштів на оплату медичних послуг клініки «Оберіг», підтверджених наданими ним фіскальними чеками.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог Позивача про стягнення матеріальної шкоди - у межах заявлених Позивачем вимог, а саме в сумі 130.753,29 грн, яка підлягає стягненню з Відповідача ОСОБА_2 на користь Позивача.

Водночас вимоги Позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 200.000,00 грн зі Страхової компанії «Провідна» задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Правовідносини з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачають спеціальний режим правового регулювання. Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює чітке коло осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування у зв`язку з ДТП, - це потерпілі, тобто фізичні та юридичні особи, життю, здоров`ю або майну яких завдано шкоду в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 безпосереднім учасником дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.05.2017, не був, і його життю, здоров`ю або майну внаслідок зазначеної події шкоди не завдано. Потерпілою в розумінні п. 1.3 ст. 1 зазначеного Закону є саме ОСОБА_3 , а не Позивач. За таких обставин, ОСОБА_1 не є належним отримувачем страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров`ю ОСОБА_3 , і не має правових підстав вимагати виплати такого відшкодування на свою користь від Страхової компанії «Провідна».

Той факт, що Позивач фактично поніс витрати на лікування потерпілої, не надає йому самостійного права на отримання страхового відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки таке право за вказаним Законом належить безпосередньо потерпілій.

Крім того, сама ОСОБА_3 в межах даної цивільної справи будь-яких вимог до Страхової компанії «Провідна» не пред`являла; провадження у справі в частині її вимог закрите ухвалою суду від 17.09.2025 у зв`язку з відсутністю предмету спору. У зв`язку з цим питання про дотримання або недотримання потерпілою процедури звернення до страховика, врегульованої ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах даного провадження суд не розглядає.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Страхової компанії «Провідна» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 200.000,00 грн слід відмовити.

Щодо вимог Позивача про стягнення моральної шкоди слід звернути увагу на наступне.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди в загальному розмірі 500.000,00 грн, з яких 490.000,00 грн просить стягнути з Відповідача ОСОБА_2 , а 10.000,00 грн - з Відповідача Страхової компанії «Провідна».

Моральну шкоду Позивач обґрунтовує душевними стражданнями, яких він зазнав у зв`язку з травмуванням його баби ОСОБА_3 внаслідок злочину, вчиненого ОСОБА_2 , розумінням безповоротності наслідків цього злочину для близької людини, неможливістю поновлення звичного способу життя ОСОБА_3 , щоденними думками та спогадами про наслідки вчиненого щодо неї, безпорадним станом потерпілої.

Оцінюючи зазначені вимоги, суд виходить з того, що зобов`язання з компенсації моральної шкоди виникає за сукупності таких умов: наявності моральної шкоди у особи, яка її потребує; протиправності поведінки особи, яка завдала шкоди; наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою та моральною шкодою; вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 визначено, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не випливає, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

У даному випадку протиправна поведінка ОСОБА_2 була спрямована не проти ОСОБА_1 , а проти пішохода ОСОБА_3 , якій безпосередньо внаслідок порушення Правил дорожнього руху заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Саме ОСОБА_3 внаслідок дій Відповідача зазнала фізичного болю та душевних страждань, пов`язаних з каліцтвом та ушкодженням здоров`я, і саме вона була наділена правом на стягнення моральної шкоди в передбаченому законом порядку (що, як встановлено судом, реалізовано у вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року, яким на її користь стягнуто 150.000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди).

Особи, які є близькими родичами безпосередньо потерпілої особи, мають право на відшкодування моральної шкоди виключно у випадках, прямо передбачених законом. Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка виступає спеціальною нормою, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Зазначена норма визначає виключний, закритий перелік осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з травмуванням близької особи, і застосовується виключно у разі смерті такої близької особи. У даному випадку, ОСОБА_3 внаслідок ДТП жива, а тому положення ч. 2 ст. 1168 ЦК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Аналогічна правова позиція щодо закритого (виключного) характеру переліку осіб, які мають право на компенсацію моральної шкоди у зв`язку зі смертю фізичної особи, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2018 року у справі № 212/2362/16-ц, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 606/1630/21.

У чинному цивільному законодавстві України відсутня норма, яка б передбачала право близьких родичів потерпілого, якому завдано лише тілесні ушкодження, на самостійне отримання компенсації моральної шкоди внаслідок самого факту травмування їхнього родича. У таких випадках моральна шкода відшкодовується безпосередньо потерпілому в порядку ч. 1 ст. 1168 ЦК України.

Разом з тим, з огляду на положення ст. 23 ЦК України, близький родич потерпілої особи не позбавлений права на відшкодування моральної шкоди за умови доведення ним, що його особисті немайнові права були безпосередньо порушені протиправною поведінкою заподіювача, і що саме він зазнав душевних страждань внаслідок такого порушення. Однак такий висновок має ґрунтуватися на належних і допустимих доказах, що підтверджують характер, обсяг та глибину страждань саме позивача.

У даній справі Позивач у позовній заяві обмежився загальним зазначенням, що він зазнав душевних страждань у зв`язку з травмуванням його баби ОСОБА_3 , необхідністю спостерігати її безпорадний стан та усвідомлювати безповоротність наслідків дорожньо-транспортної пригоди. Проте будь-яких доказів на підтвердження характеру, глибини та тривалості його особистих моральних страждань - таких, як докази погіршення стану його здоров`я внаслідок пережитого стресу, звернень за психологічною допомогою, зміни його звичного способу життя тощо - Позивачем суду не надано.

Сам по собі факт наявності родинних стосунків між Позивачем та потерпілою не є достатнім для висновку про завдання саме Позивачу моральної шкоди, що підлягає компенсації. За відсутності належних доказів страждань Позивача та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями Відповідача ОСОБА_2 і такими стражданнями, підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди немає.

Окремо суд звертає увагу на вимоги Позивача про стягнення з Страхової компанії «Провідна» моральної шкоди в розмірі 10.000,00 грн. Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Як зазначено судом вище, ОСОБА_1 внаслідок ДТП ушкодження здоров`я не зазнав, а тому не підпадає під коло осіб, які мають право на отримання моральної шкоди в межах договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З урахуванням наведеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 490.000,00 грн з ОСОБА_2 та 10.000,00 грн зі Страхової компанії «Провідна» слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви звільнений у порядку, передбаченому ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (потерпілий у кримінальному провадженні). З урахуванням того, що позов задоволений частково, судовий збір, який Позивач повинен був би сплатити пропорційно задоволеним вимогам, підлягає стягненню з Відповідача ОСОБА_2 на користь держави в порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

Задоволена частина позовних вимог становить 130.753,29 грн, судовий збір від якої становить 1.307,53 грн (1 % ціни позову), який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1177, 1187, 1195 ЦК України, ст.ст. 1, 22, 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд ухвалив:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 130.753,29 грн (сто тридцять тисяч сімсот п`ятдесят три гривні 29 копійок) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 1.307,53 грн (одна тисяча триста сім гривень 53 копійки).

3. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач-1: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач-2: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», місцезнаходження: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 25; код ЄДРПОУ 23510137.

Суддя: