Рішення № 13599289, 27.01.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" січня 2011 р. Справа № 12/1539

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Островська Л.А,- довіреність №56/19 від 04.01.11р.;

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" (смт. Ружин Ружинський район Житомирська область)

про стягнення 67499,75 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 67499,75 грн. заборгованості, з яких: 61900,65грн.- основний борг, 2575,30грн.- пеня, 495,75грн.- 3% річних, 2528,05грн.- інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Письмового відзиву на позовні вимоги відповідач не надав. За таких обставин, спір вирішується у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.10р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", що підтверджується Статутом останнього (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" (відповідач ) було укладено договір № 18/2010/ПД-87 купівлі-продажу природного газу (а.с. 9-11).

31.03.10р. сторонами було укладено додаткову угоду №2/2010 до вищевказаного договору купівлі-продажу природного газу. (а.с.15).

На виконання Договору купівлі-продажу природного газу від 21.01.10р. та додаткової угоди до нього позивач протягом березня - серпня 2010р. продав та поставив відповідачу природний газ в обсязі 93501м.куб. на загальну суму 247396,88грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с.19-24).

Згідно п.п.7.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється грошовими коштами в наступному порядку: 50 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця постачання газу; послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Однак, в порушення умов договору відповідач за отриманий природний газ розрахувався лише частково на суму 185496,23 грн., в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 61900,65грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість у вищевказаній сумі складається із часткового боргу в сумі 35286,48 грн. за спожитий відповідачем природний газ в липні 2010 року та боргу в сумі 26614,17 грн. за спожитий природний газ в серпні 2010 року.

30.09.10. відповідачем та позивачем підписано акт звірки розрахунків, з якого вбачається заборгованість відповідача в сумі 61900,65грн. (а.с. 33).

На день звернення позивача до суду та на день вирішення спору вказана сума не змінилася.

Відповідно до пункту 8.2 Договору № 18/2010/ПД-87 від 21.01.10р. купівлі-продажу природного газу, за порушення строків оплати відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання вказаних пунктів договорів, відповідачу нараховано пеню за несвоєчасні розрахунки за спожитий природний газ за період з 06.08.10 по 24.11.10 в сумі 2575,30 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання умов Договорів щодо оплати, на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу збільшено суму заборгованості внаслідок інфляційних нарахувань за період з серпня по жовтень 2010 року на суму 2528,05грн. та нараховано 3% річних в сумі 495,75 грн. за період з 06.08.10 по 24.11.10.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оскільки відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати спожитого природного газу, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 61900,65 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені, інфляційних та 3% річних, то задоволенню в обсязі нарахованому позивачем підлягає вимога про стягнення 495,75 грн. 3% річних, оскільки остання є законною та відповідає обставинам справи, хоча при їх обрахунку позивач припустився арифметичної помилки, нарахувавши річні у меншому розмірі ніж слід.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов"язання як сплата неустойки.

Частина 3 ст. 549 ЦК України, визначає що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках відсуми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписів ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Як наголошувалось вище, за несвоєчасно проведені розрахунки за спожитий природний газ відповідачу нараховано 2575,30 грн. пені. Однак при перевірці правильності здійсненого розрахунку, суд встановив, що позивачем завищено розмір пені на суму 3,63 грн., а стягненню на користь позивача підлягає сума 2571,67 грн.

В частині стягнення інфляційних рарахувань, то слід зазначити, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

З огляду на викладене, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Натомість позивач помилково застосував індекси інфляції, що були визначені за місяці, в яких відповідач, згідно договору, мав оплатити одержаний газ.

Виходячи з періоду, визначеного позивачем для нарахування інфляційних, до простроченого платежу за газ, використаний у липні 2010 року, який повинен бути оплачений у серпні 2010 року, має застосовуватись індекс інфляції, визначений у жовтні 2010 року за вересень 2010 року і т.д. До простроченого платежу за газ, використаний у серпні 2010 року має застосовуватись індекс інфляції за жовтень 2010 року і т.д.

Таким чином, інфляційні за несвоєчасно проведені розрахунки за природний газ спожитий в липні 2010 року за період з вересня по жовтень становлять 1204,86 грн.; за несвоєчасно проведені розрахунки в серпні - 133,07 грн. Загальна сума - 1337,93 грн. Отже, позивач безпідставно заявив до стягнення суму 1190,12 грн. (2528,05 грн. - 1337,93 грн.), в задоволенні якої слід відмовити.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи і підлягає задоволенню в сумі 66306,00 грн.грн., з яких 61900,65грн. - основний борг, 2571,67 грн. - пеня, 495,75грн. - 3% річних, 1337,93 грн. - інфляційні.

В частині стягнення 3,63 грн. пені та 1190,12 грн. інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. .

На підставі ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" 13600, Житомирська область, смт.Ружин, провулок Колгоспний,5, код 32265104

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського,35, код 03344071

- 61900,65 грн. - основний борг;

- 2571,67 грн. - пеня;

- 1337,93 грн. - інфляційні;

- 495,75 грн. - 3 % річних;

- 663,06 грн. - державне мито;

- 231,83 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено: 01 лютого 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. із зв. повід.)