Ухвала суду № 135992847, 23.04.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/1186/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Плигун А.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Кітесова А.Я., представника відповідача Гончарова О.В., розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними, скасування довідки та висновку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить:

- визнати протиправною довідку Національного агентства з питань запобігання корупції № 727/25 від 26.09.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, поданої головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області Дем`янцем Артемом Володимировичем;

- скасувати довідку Національного агентства з питань запобігання корупції № 727/25 від 26.09.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, поданої головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області Дем`янцем Артемом Володимировичем в частині пункту 4.5 Висновку щодо встановлення «ознаків необґрунтованості активів»;

- скасувати в обґрунтованому висновку твердження в частині про «необґрунтованість активів та фінансову спроможність суб`єкта декларування та члена сім`ї (дружини) здійснити видаток на придбання квартири за кошти із підтверджених (правомірних) джерел».

Від Національного агентства з питань запобігання корупції до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки за наслідками проведення повної перевірки декларації позивача за 2024 рік було складено та затверджено довідку та обґрунтований висновок, якими встановлено, що позивач у декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 4557499,88 грн., що становить понад 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У зв`язку з цим, у діях суб`єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України.

Відповідач стверджує, що матеріали повної перевірки декларації позивача за 2024 рік є частиною матеріалів кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу, тому довідка та обґрунтований висновок не підлягають судовому оскарженню за правилами адміністративного судочинства, позаяк спорам відповідної категорії притаманні певні особливості, за наявності яких вони не відносяться до справ адміністративної юрисдикції.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

За приписами підпункту 7-1 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

У відповідності до частини першої статті 51-1 Закону № 1700-VII Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Згідно з абзацом четвертим статті 51-3 Закону № 1700-VII національне агентство проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначено Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2021 за № 158/35780 (далі - Порядок № 26/21).

Згідно пункту 1 розділу VI Порядку № 26/21 за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

Пунктом 2 розділу VI Порядку № 26/21 установлено, що довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб`єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.

Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку № 26/21 у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів апарату Національного агентства, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, передає інформацію та матеріали перевірки до такого структурного підрозділу.

У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у двох примірниках.

В силу вимог пункту 6 розділу VI Порядку № 26/21, зокрема, у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.

Обґрунтований висновок містить таку інформацію: підстави для проведення перевірки; дату початку та завершення строку перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); виявлені порушення, обґрунтування відповідних висновків, у тому числі посилання на матеріали, які стали підставою для висновку, та врахування пояснень суб`єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами проведення перевірки.

Після погодження обґрунтованого висновку його затверджує Голова Національного агентства або заступник Голови Національного агентства. Затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилається органу досудового розслідування або прокурору з урахуванням положень статей 216, 480, 480-1, 482-2 Кримінального процесуального кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи, за наслідками проведення повної перевірки декларації позивача за 2024 рік відповідачем складено та затверджено довідку від 26.09.2025 № 727/25 та обґрунтований висновок від 01.10.2025, які містять в собі висновок про наявність ознак правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України, оскільки позивач у декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 4557499,88 грн, що становить понад 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

Листом від 01.10.2025 № 404-01/80711-25 відповідач направив обґрунтований висновок від 01.10.2025 та матеріалами повної перевірки до ТУ ДБР, розташоване у місті Києві.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2026 у справі № 361/12846/25 (провадження № 1-кп/361/471/25) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135255999) призначено судовий розгляд обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100110000108 від 23.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України.

Тобто, в даному випадку матеріали повної перевірки декларації позивача за 2024 рік є частиною матеріалів кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу.

Суд наголошує, що довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження де вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до відповідальності, не можуть бути предметом оскарження в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки у випадку скасування за результатами розгляду адміністративної справи довідки та обґрунтованого висновку не є підставою для закриття відповідного кримінального провадження. Відтак оскарження їх в адміністративному суді не може забезпечити ефективного захисту прав суб`єкта декларування, а судове рішення у такій справі не призводить до змін у правовому становищі особи.

Аналогійні правові висновки були викладені Верховним Судом в постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24, які в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для врахування судом під час розгляду даної справи.

У постанові від 13.03.2019 у справі № 820/3713/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За вказаних обставин, враховуючи, що оскаржувані довідка і обґрунтований висновок є частиною кримінального провадження, що знаходиться в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області, і обставини пов`язані із достовірністю задекларованих позивачем відомостей є предметом перевірки в рамках кримінального провадження, то заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуюче викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними, скасування довідки та висновку - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.04.2026.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ