Рішення № 135992724, 24.04.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року Справа № 480/923/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповала М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/923/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № о/р НОМЕР_1 від 16.01.2026 року, яким відмовлено йому в перерахунку пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплачувати йому пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу під час обчислення пенсії періоди роботи: з 02.01.1989 по 20.11.1995 на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматолога Палати реанімації та інтенсивної терапії стаціонару медичної частини ХЗТД; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 23.11.1998 по 06.12.1998; з 29.07.1999 по 03.08.1999 на посаді завідуючого відділенням анестезіології та реанімації лікарні ТМО Ордженікідзенського району; з 01.01.2004 по теперішній час на посаді завідуючого анестезіологічно-реанімаційного відділення міського пологового будинку № 6 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ починаючи з 09.01.2026 року з урахуванням вже виплачених сум пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Сумській області подати звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Ознайомившись із розрахунком призначеної пенсії, позивач встановив, що стаж його роботи з 02.01.1989 по 20.11.1995 на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматолога Палати реанімації та інтенсивної терапії стаціонару медичної частини ХЗТД; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 23.11.1998 по 06.12.1998; з 29.07.1999 по 03.08.1999 на посаді завідуючого відділенням анестезіології та реанімації лікарні ТМО Ордженікідзенського району; з 01.01.2004 на посаді завідуючого анестезіологічно-реанімаційного відділення міського пологового будинку № 6 зарахований в одинарному розмірі. Звернувшись до відповідача із заявою про зарахування зазначеного періоду роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та проведення відповідного перерахунку пенсії, позивач отримав рішення про відмову в перерахунку від 16.01.2026 о/р 204950010853, що обумовило необхідність звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 20.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Копія даної ухвали була направлена ГУ ПФУ в Сумській області через підсистему "Електронний суд" та отримана ним 20.02.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Проте, відзиву на позовну заяву суду надано не було.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 164/2026 від 24.02.2026 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 № 11-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 1982 від 05.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/923/26.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., ухвалою від 09.03.2026 справу прийнято до провадження судді Шаповала М.М., розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до протоколу розрахунку стажу позивача, період його роботи з 02.01.1989 по 20.11.1995 на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматолога Палати реанімації та інтенсивної терапії стаціонару медичної частини ХЗТД; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 23.11.1998 по 06.12.1998; з 29.07.1999 по 03.08.1999 на посаді завідуючого відділенням анестезіології та реанімації лікарні ТМО Ордженікідзенського району; з 01.01.2004 на посаді завідуючого анестезіологічно-реанімаційного відділення міського пологового будинку № 6, не зараховано до стажу у подвійному розмірі.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з заявою до ГУ ПФУ в Сумській області, в якій зокрема просив, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.01.1989 по 20.11.1995; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 23.11.1998 по 06.12.1998; з 29.07.1999 по 03.08.1999; з 01.01.2004 в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.01.2026 о/р 204950010853 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку, оскільки до заяви не долучено будь яких документів щодо визначення права на будь який перерахунок пенсії.

Позивач, вважаючи вказану відмову протиправною, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 24 Закону України № 1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону № 1788-ХІІ.

Так, згідно з статтею 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови КМУ від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я СРСР "Про подальше вдосконалення анестезіолого-реанімаційної допомоги населенню" № 841 від 11.06.1986, яким затверджено Положення про відділення (групу) анестезіології-реанімації лікувально-профілактичного закладу, у реанімаційній службі закладів охорони здоров`я існували: відділення (групи) анестезіології - реанімації, відділення реанімації та інтенсивної терапії, палати для реанімації та інтенсивної терапії.

Згідно з наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» затверджено рекомендації щодо структури служби анестезіології та інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних закладах України, згідно яких для виконання завдань, які стоять перед службою анестезіології, в лікувально-профілактичних закладах, де за штатними нормативами повинно бути не більше 3-х лікарів анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер-анестезисток організується анестезіологічна група.

При наявності в лікарні чи пологовому будинку 75 ліжок хірургічного профілю, а в центральній районній лікарні та онкологічного диспансеру - 50 ліжок хірургічного профілю, встановлюється не менше однієї посади лікаря-анестезіолога.

В лікарнях, які надають екстрену цілодобову медичну допомогу з числом ліжок хірургічного профілю не менше 200, в дитячих лікарнях - не менше 150, додатково встановлюється 3,75 посади лікарів-анестезіологів.

Слід відмітити, що у відповідності до спеціального листа Міністерства охорони здоров`я України на адресу Пенсійного фонду України від 08.12.2006 № 10.01.09/2209 щодо віднесення окремих структурних підрозділів охорони здоров`я до відділень реанімації, робота в яких відповідно до ст. 60 Закону №1788-ХІІ зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, вказано що у реанімаційній службі закладів охорони здоров`я існували такі відділення: відділення (групи) анестезіології реанімації створювалися в лікарнях, які мали до 80% ліжок хірургічного профілю. В закладках, де кількість хірургічних ліжок менша і таке відділення не може бути створено за встановленими нормативами (пологові будинки з числом ліжок хірургічного профілю 75 і т.д.), організовувалися палати для реанімації і інтенсивної терапії з введенням посад лікарів анестезіологів реаніматологів та медичних сестер анестезіологів (наказ МОЗ СРСР від 19.08.1969 року № 605 "Про поліпшення анестезіолого-реанімаційної служби в державі") та відділення реанімації і інтенсивної терапії.

Крім іншого, відповідно до листа-роз`яснення Пенсійного фонду України № 3544-03, у якому зазначено: «При вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2002.

Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.1997 № 303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України" відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення" (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.

Керуючись вищезазначеним до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону №1788-ХІІ зараховуються періоди роботи у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 № 303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.

Водночас, згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених положень дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Дослідженням трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 встановлено, що позивач працював, зокрема у періоди з 02.01.1989 по 20.11.1995 на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматолога Палати реанімації та інтенсивної терапії стаціонару медичної частини ХЗТД; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 23.11.1998 по 06.12.1998; з 29.07.1999 по 03.08.1999 на посаді завідуючого відділенням анестезіології та реанімації лікарні ТМО Ордженікідзенського району; з 01.01.2004 по теперішній час на посаді завідуючого анестезіологічно-реанімаційного відділення міського пологового будинку № 6.

Разом з тим, як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 16.01.2026 відмова ґрунтується на відсутності будь яких документів щодо визначення права на будь який перерахунок пенсії.

Суд критично оцінює зазначені доводи, оскільки визначальним критерієм для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі, є саме робота в спеціалізованому закладі охорони здоров`я, а також в іншому закладі чи установі будь-якої форми власності.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 року по справі № 689/872/17, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивач має право на обчислення стажу при обрахунку пенсії із зарахуванням спірного періоду трудової діяльності до стажу роботи у подвійному розмірі, з огляду на те, що періоди та пільговий характер роботи позивача у спірні періоди підтверджені записами у трудовій книжці позивача, яка в силу законодавства є основним документом, що підтверджує страховий та пільговий стаж, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.01.2026 року о/р НОМЕР_1 .

Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов`язального характеру позов належить задовольнити, шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за віком позивачу, зарахувавши до страхового стажу під час обчислення пенсії періоди роботи: з 02.01.1989 по 20.11.1995 на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматолога Палати реанімації та інтенсивної терапії стаціонару медичної частини ХЗТД; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 23.11.1998 по 06.12.1998; з 29.07.1999 по 03.08.1999 на посаді завідуючого відділенням анестезіології та реанімації лікарні ТМО Ордженікідзенського району; з 01.01.2004 по 19.01.2026 на посаді завідуючого анестезіологічно-реанімаційного відділення міського пологового будинку № 6 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ починаючи з 24.02.2022 року, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати до суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області о/р НОМЕР_1 від 16.01.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу під час обчислення пенсії періоди роботи: з 02.01.1989 по 20.11.1995 на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматолога Палати реанімації та інтенсивної терапії стаціонару медичної частини ХЗТД; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 23.11.1998 по 06.12.1998; з 29.07.1999 по 03.08.1999 на посаді завідуючого відділенням анестезіології та реанімації лікарні ТМО Ордженікідзенського району; з 01.01.2004 на посаді завідуючого анестезіологічно-реанімаційного відділення міського пологового будинку № 6 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ починаючи з 19.01.2026 року, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 1064 грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал