Рішення № 13599216, 13.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

13.01.2011Справа №2-15/5348-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) в особі структурного підрозділу Сімферопольського району електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська,172)

До відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про стягнення 2672,16 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Смірнова Л.Є., представник, довіреність №032-Д від 04.01.2011

Від відповідача ОСОБА_2, адвокат, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник, довіреність від 11.01.2011

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольського району електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2672,16 грн. заборгованості за недораховану електроенергію, також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про обґрунтування позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2345,88 грн. заборгованості за недораховану електроенергію, 218,39 грн. пені, 35,16 грн. 3% річних, 72,73 грн. інфляційних витрат, також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про порушення правил користування електричною енергією №106522 від 13.08.2009, рішенням комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» №4801 від 08.12.2009 по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, відповідачу була нарахована сума вартості недооблікованої електричної енергії у розмірі 2345,88 грн. Позивач зазначає, що вказана сума не була сплачена відповідачем в добровільному порядку, що стало причиною для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у розмірі 2345,88 грн. в примусовому порядку. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 218,39 грн. пені, 35,16 грн. 3% річних, 72,73 грн. інфляційних витрат.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, за мотивами викладеними у відзиві на позовну заяву, вказуючи, що обставини викладені у позовній заяві не відповідають дійсності, також вказує, що при складанні акту про порушення правил користування електричною енергією №106522 від 13.08.2009 були присутні 2 представники позивача, а не 3 як це вказано в акті про порушення ПКЕЕ, також вказує що даний акт є незаконним.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжувався відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольського району електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір №951 про постачання електричної енергії (а.с.8-11).

Згідно пункту 1 договору, постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов даного договору і додатків до нього.

При виконанні умов даного договору сторони зобов'язались керуватись нормами Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ) та іншими нормативними актами (пункт 2 договору).

Відповідно до пункту 4.2.3 договору, споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів і кількості годин їх використання, у випадку пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує про відсутність передбаченого договором про постачання електричної енергії №951 «Додатку №6 акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 19.02.2004 між сторонами був укладений Додаток №6 акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», відповідно до пунктів 7 та 8 якого, споживач несе відповідальність за збереження пристроїв обліку та пломб на них. Сторони договору зобовязуються забезпечити на своїх територіях охорону електромережі іншої сторони (а.с.14).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

У пункті 6.40 Правил користування електричною енергією вказано, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки обєкта відповідача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, представниками позивача Бондаренко С.А., Алієвим Р.Р. та Свєтлаковим П.В. був встановлений факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а саме: «порушена цілісність пломбуючого матеріалу», про що був складений Акт про порушення ПКЕЕ №106522 від 13.08.2009 (а.с.18).

У відзиві на позов представник відповідача вказує, що акт про порушення ПКЕЕ був складений двома особами, однак не представив суду жодних доказів у підтвердження даних обставин.

Представником позивача наданий суду журнал обліку робіт по нарядам та розпорядженням за період з 03.02.2009 по 17.03.2010, з якого вбачається, що розпорядженням № 639 13.08.2009 для виконання робіт в с. Кольчугино була сформована бригада на чолі з керівником Бондаренко С.А. та членами бригади Алієвим Р.Р. та Свєтлаковим П.В. (час роботи з 08:30 до 16:30).

З акту про порушення ПКЕЕ №106522 від 13.08.2009 вбачається, що даний акт складений та підписаний трьома представниками позивача Бондаренко С.А., Алієвим Р.Р. та Свєтлаковим П.В. Доказів оспорювання чи скасування даного акту у встановленому законом порядку сторонами суду не надано.

На підставі вищевказаного акту, рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №4801 від 08.12.2009, була донарахована вартість електричної енергії у розмірі 2245,88 грн. згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Правил користування електричною енергією. Доказів скасування чи оскарження даного протоколу сторони суду не надали (а.с.28).

Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

10.12.2009 позивачем був виставлений відповідачу рахунок №0951/45/1209Ш на суму 2345,88 грн. за електроенергію по акту порушення ПКЕЕ згідно договору №951 від 19.02.2004 (а.с.19).

Однак, відповідачем вказана сума заборгованості не була сплачена в добровільному порядку, що і стало приводом для звернення позивачем з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 2345,88 грн. в примусовому порядку.

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до обєктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги Закону України «Про електроенергетику», через що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми недорахованої внаслідок порушення користувачем ПКЕЕ електроенергії у розмірі 2345,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач не представив суду належних доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 2345,88 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 35,16 грн. 3% річних та 72,73 грн. інфляційних витрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 35,16 грн. 3% річних та 72,73 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 218,39 грн. пені.

Приписами пункту 6 статті 231 ГК України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 218,39 грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) 2345,88 грн. заборгованості, 218,39 грн. пені, 72,73 грн. інфляційних витрат, 35,16 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.01.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.