Ухвала суду № 135991623, 06.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26845/24

Провадження № 6-а/761/9/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря - Сідого В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо позову: Крапівін Єгор Павлович Головний інспектор з паркування Управління (інспекція) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВАКУАТОРКАР», Головне управління Національної поліції у м. Києві, про скасування постанов, стягнення коштів,

встановив:

Від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на адресу суду надійшла заява про зміну порядку виконання судового рішення Шевченківського районного суду м. Києва у адміністративній справі № 761/26845/24.

Матеріали справи передані до провадження судді Саадулаєва А.І.

Заявник у грудні 2025 року звернувся до суду із заявою та просить суд:

1. Змінити порядок виконання судового рішення в частині стягнення, а саме: у рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2024 замість «Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в розмірі 1929,40 грн» на «Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 1929,40 грн»; у додатковому рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 16.10.2024 замість «Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн» на «Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн».

2. Змінити порядок виконання судового рішення в частині стягнення судового збору у рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2024 по справі № 761/26845/24 замість «Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1453,44 грн» на «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1453,44 грн».

У обґрунтування заяви вказує, що до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Головне управління Казначейства) надійшла заява ОСОБА_1 про виконання виконавчих листів Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2025 по справі № 761/26845/24 про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 1 929,40 грн майнової шкоди, 1 453,44 грн судового збору та 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (далі - Виконавчі листи).

Виконавчі листи по справі № 761/26845/24 видано на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2024 та додаткового рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16.10.2024 (далі - Судові рішення), що залишені без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 по справі № 761/26845/24.

Боржником у Виконавчому листі визначена Держава України.

Однак, визначений у Судовому рішенні спосіб виконання рішення щодо стягнення майнової шкоди з Державного бюджету України неможливо виконати з наступних підстав.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має організаційно-правову форму «орган місцевого самоврядування».

Визначений у виконавчому листі боржник - Державний бюджет України не є належним боржником, за кошти якого відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845 має бути виконано рішення суду про стягнення майнової шкоди, завданої фізичній особі - ОСОБА_1 , внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій органу місцевого самоврядування, оскільки згідно з Бюджетним кодексом України, в таких випадках кошти стягуються з місцевих бюджетів.

3 урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізмом відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Казначейства коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

В судове засідання сторони не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, матеріали поданої заяви про зміну порядку виконання судового рішення, дійшов наступного висновку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23.09.2024 у адміністративній справі № 761/26845/24 позов ОСОБА_1 до Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо позову: Крапівін Єгор Павлович Головний інспектор з паркування Управління (інспекція) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВАКУАТОРКАР», Головне управління Національної поліції у м .Києві, про скасування постанов, стягнення коштів - задоволено.

Скасовано постанову серії номер 2КІ0000848141 від 10.07.2024 у справі про адміністративне правопорушення, щодо правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксоване у режимі фотозйомки, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, винесену головним інспектором з паркування управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Крапівіним Єгором Павловичем та закрити провадження у справі.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) завдану майнову шкоду в розмірі 1929 (одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 40 копійок.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 44 копійки.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2024 у адміністративній справі № 761/26845/24 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі - задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Виконавчі листи видано на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2024 у адміністративній справі № 761/26845/24 та на виконання додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2024 у адміністративній справі № 761/26845/24, залишені без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 по справі № 761/26845/24.

Заявник вказує, що визначений у виконавчому листі боржник - Державний бюджет України не є належним боржником, за кошти якого відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845 має бути виконано рішення суду про стягнення майнової шкоди, завданої фізичній особі - ОСОБА_1 , внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій органу місцевого самоврядування, оскільки згідно з Бюджетним кодексом України, в таких випадках кошти стягуються з місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.

Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №693/426/17 (провадження №61-6283св19).

У постанові Верховного Суду від 4 травня 2020 року в справі №2-1927/11 (провадження №61-48245св18) викладено правовий висновок, згідно якого спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Отже, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду. Тобто, слід розрізняти способи захисту цивільного права, передбачені статтею 16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду, що суди й здійснили.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 зі змінами (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 35 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним особам, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду, здійснює Державна казначейська служба.

В той же час, відповідно до пункту 41 Порядку № 845 безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним особам, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, здійснює орган Казначейства, тобто Головне управління Казначейства.

Порядок № 845 розмежовує стягнення коштів відповідного бюджету залежно від органу, який завдав шкоду, що також впливає на те який орган повинен виконувати судове рішення - Казначейство чи орган Казначейства.

Порядком № 845 також встановлено, що боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Також, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Тобто законодавець не відносить місцевий чи державний бюджет до категорії «боржників», але визначає безспірне списання коштів як спосіб виконання рішення.

З урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізмом відшкодуванням шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Казначейства коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 по справі № 910/16226/21.

Як видно зі змісту судового рішення по справі, шкода ОСОБА_1 завдана протиправними діями інспектора з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є боржником у виконавчому провадженні, утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Отже, Департамент транспортної інфраструктури, як структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить до системи місцевого самоврядування у місті Києві, тому матеріальна шкода, яка була завдана позивачу внаслідок протиправних дій відповідача, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджету міста Києва, розпорядником якого у спірних правовідносинах є Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві.

Відповідно до вимог процесуального законодавства у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.

Аналогічну позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 по справі № 910/23967/16.

Суд ураховує вищевказане, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 378 КАС України, суддя

постановив:

Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо позову: Крапівін Єгор Павлович Головний інспектор з паркування Управління (інспекція) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВАКУАТОРКАР», Головне управління Національної поліції у м. Києві, про скасування постанов, стягнення коштів - задовольнити.

Змінити порядок виконання судового рішення в частині стягнення, а саме:

- у рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2024 замість «Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в розмірі 1929,40 грн» на «Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 1929,40 грн»;

- у додатковому рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 16.10.2024 замість «Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн» на «Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн».

Змінити порядок виконання судового рішення в частині стягнення судового збору, а саме: у рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2024 по справі № 761/26845/24 замість «Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1453,44 грн» на «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1453,44 грн».

Ухвалу суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо повний текст ухвали не був вручений позивачу у день її проголошення, останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: