Постанова № 135990375, 22.04.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/706/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 , виданий 17 січня 2022 року органом 3510, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2026 року о 13 год. 55 хв. на контрольному посту « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що розташований на автомобільній дорозі Р-05 на південній околиці н.п. Берестя Сарненського району Рівненської області, на території Дубровицької ОТГ, на відстані 32 км до лінії державного кордону, у контрольованому прикордонному районі, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який мав намір здійснити незаконний перетин державного кордону України.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у письмових поясненнях, викладених у протоколі, зазначив, що він дійсно мав намір незаконно перетнути державний кордон України.

На розгляд справи до суду ОСОБА_1 не з`явився. Разом з тим, як убачається із заяви від 28 березня 2026 року, яка міститься у матеріалах справи, він просить розглянути справу про вчинене ним адміністративне правопорушення за його відсутності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли наявні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган чи посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

При цьому диспозиція ст. 204-1 КУпАП має бланкетний характер, у зв`язку з чим для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно також керуватися положеннями Закону України «Про державний кордон України».

У частинах першій, другій статті 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється у пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» пункт пропуску через державний кордон України це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах, морських і річкових портах, з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Дослідивши повно й об`єктивно обставини адміністративного правопорушення та матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена повністю, що підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №338067 від 28 березня 2026 року (а.с. 1);

-рапортом інспектора прикордонної служби другої категорії оператора відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам шістнадцятої прикордонної застави ОСОБА_2 від 29 березня 2026 року, з якого вбачається, що 28 березня 2026 року близько 13 год. 55 хв. під час несення служби на контрольному посту « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на автомобільній дорозі Р-05, на південній околиці н.п. Берестя Сарненського району Рівненської області, у контрольованому прикордонному районі, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який під час первинного опитування повідомив, що прямував із м. Рівне до н.п. Партизанське Сарненського району, однак мету відвідування зазначеного населеного пункту, контактні дані знайомих осіб та точну адресу назвати не зміг, а в ході проведення фільтраційних заходів визнав, що мав на меті здійснити незаконний перетин державного кордону України з Республікою Білорусь поза встановленими пунктами пропуску з метою ухилення від мобілізації (а.с. 6);

-схемою виявлення правопорушення на ділянці 16 прикзас «Висоцьк» від 28 березня 2026 року (а.с. 8);

-переглянутим у судовому засіданні відеозаписом, що міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пояснював, що слідував із м. Рівне до селища Партизанське Сарненського району Рівненської області з метою оглянути околиці для подальшого планування маршруту перетину кордону на територію Республіки Білорусь. При собі мав сумку, особисті речі, грошові кошти, іноземну валюту, паспорт громадянина України у формі ID-картки, паспорт громадянина України для виїзду за кордон нового зразка, павербанк, кабелі, речі особистої гігієни та іконку. Крім того, на відеозаписі ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно мав намір незаконно перетнути державний кордон України у напрямку Республіки Білорусь з метою уникнення мобілізації (а.с. 9).

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту посадової особи прикордонної служби, схеми виявлення правопорушення та переглянутого відеозапису узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного та в сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 умислу на незаконний перетин державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску.

При накладенні адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, дані про особу правопорушника, а також обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу порушника, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 204-1, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).

Реквізити для оплати штрафу:

-отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100;

-код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511;

-код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

-Реквізити для оплати судового збору:

-отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;

-код за ЄДРПОУ: 37993783;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-код банку отримувача: 899998;

-рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

-код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, або її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 6800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Оборонова І.В.