Рішення № 135989589, 20.04.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/214/26

Провадження № 2/373/748/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участі секретарки Хоменко Н.І.

розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Переяславське виробниче управління комунального господарства» про стягнення заробітної плати, інших належних працівникові виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Позивач звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідача на його користь наступну заборгованість по заробітній платі: оплата за надурочні години роботи 67 996,96 грн; доплата за роботу в нічний час 3 814,58 грн; доплата за шкідливі умови праці 2 719,88 грн; компенсація спецхарчування - 16 038,00 грн, що становить вартість 364,5 л молока; середній заробіток за час затримки розрахунку - 78 556,40 грн; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 02.01.2021 по 02.10.2024 працював на посаді машиніста насосних установок цеху «Каналізація» в КП Переяславське ВУКГ та у день звільнення 02.10.2024 на його банківську картку надійшли розрахункові кошти в сумі 18696,95 грн у виді заробітної плати за вересень, жовтень 2024 року, про що його повідомило КП Переяславське ВУКГ листом № 415 від 11.10.2024. 13.12.2024 позивач звернувся до ВУКГ із заявою виплатити недоплачені суми по різним складовим, які входять до структури його заробітної плати за весь період його роботи на підприємстві, починаючи з 2021 року по день звільнення. 21.01.2025 КП Переяславське ВУКГ листом № 22 надало відповідь позивачу про те, що підприємство готове надати йому недоотримане спецхарчування - молоко в кількості 76 л за період роботи позивача з 01.08.2021 по 25.03.2022. Щодо оплати за роботу в надурочний час, в нічний час та доплати за шкідливі умови праці, позивачу було відмовлено.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позовна заява подана з пропуском, встановленого законом строку на звернення до суду за вирішенням трудового спору. Також відповідач повністю виконав свої зобов`язання в частині забезпечення позивача спецхарчуванням молоком об`ємом 76 л за відпрацьовані 152 дні. Крім того, за період роботи позивача на посаді машиніста насосних установок цеху «Каналізація», йому оплачувалась робота у нічний час, доплата за шкідливість 8%, святкові, індексація, а також надавалась щорічна основна й додаткова (7 днів) відпустки. Позивач щомісячно при кожній виплаті заробітної плати отримував від КП ВУКГ розрахункові листи, в яких відображалась вся інформація про оплату його праці. За час роботи позивач жодного разу не звертався до відповідача з питанням щодо нарахування йому заробітної плати не у повному розмірі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 27.01.2026 відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 20.02.2026 у справі призначено судове засідання.

25.02.2026 на адресу суду надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 04.03.2025 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Судом роз`яснювалися сторонам їх права та обов`язки, а також наслідки вчинення чи невчинення тих чи інших дій.

Судом досліджені докази та встановлені наступні обставини:

Як вбачається з копії трудової книжки позивача у період з 02.01.2021 по 02.10.2024 він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем на посаді машиніста насосних установок цеху «Каналізація», звільнений з роботи за власним бажанням.

До позову додані копії заяви позивача від 01.10.2024 та наказу №428-к від 02.10.2024 про звільнення позивача.

Згідно з листування сторін та розрахункового листа, копії яких додані до позову, при звільненні відповідачу нарахована заробітна плата у розмірі 18696,95 грн.

Наказом відповідача №30-в від 25.03.2022 «Про зміну істотних умов праці» зупинено дію пункту 5.3 Колективного договору на 2021-2022 роки КП ПВУКГ Переяславської міської ради у частині «безкоштовне одержання спецхарчування (додаток 21)» до припинення або скасування воєнного стану.

13.12.2024 позивач звернувся з листом-претензією до відповідача, оскільки вважав, що з ним провели неповний розрахунок при звільненні, копія листа додана до позову.

Як вбачається з листа відповідача №22 від 21.01.2025, позивачу було запропоновано отримати спецхарчування, а саме молоко об`ємом 76 л за відпрацьовані 152 робочі дні у період з 01.08.2021 по 25.03.2022. Також позивачу повідомлено, що відповідно до табелів обліку робочого часу по машиністу насосних установок цеху «Каналізація» ОСОБА_1 за період з 02.01.2021 по 02.10.2024 відсутні будь-які надурочні роботи.

Також до позову додані копії листа позивача від 25.03.2025, листа відповідача №132 від 16.05.2025, наказу відповідача №30-в від 25.03.2022.

Згідно з копією акта приймання-передачі від 23.09.2025 позивач отримав від відповідача молоко фасоване вагою 1 кг у кількості 76 шт. вартістю 3344,00 грн.

До позову додані копії накладної №32934 від 23.09.2025, декларації про відповідність продукції, прайс-листа оптових цін ТОВ «Переяслав-Молпродукт», розрахункових листів за вересень 2021 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, лютий 2024 року.

До позову додані норми тривалості робочого часу на 2021-2025 роки, фотокопії, які визначені позивачем як журналу прийому-передачі зміни за 2021-2025 роки.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи табелів обліку використання робочого часу цеху «Каналізація» робочий час відповідача табелювався в період з січня 2021 року по жовтень 2024 року.

Представником відповідача також надані копії документів щодо забезпечення працівників спецхарчуванням, звіту про фінансові результати КПП ВУКГ.

10.09.2025 позивач звертався зі скаргою до Державної служби України з питань праці про стягнення заборгованості із заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат та інших виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства України.

Як вбачається з листування Державної служби України з питань праці №Ц/2/2725-3В-25 від 15.10.2025 та КП Переяславське ВУКГ №372 від 10.11.2025 відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем щодо спецхарчування за роботу зі шкідливими умовами праці за період з 01.08.2021 по 25.03.2022 та за домовленістю з позивачем 23.09.2025 йому було надано 76 л молока. Також, відповідач повідомив, що відповідно до табелів обліку робочого часу по машиністу насосних установок цеху «Каналізація» ОСОБА_1 за період з 02.01.2021 по 02.10.2024 відсутні будь-які надурочні роботи. Позивачу оплачувалась робота у нічний час, доплата за шкідливість у розмірі 8%, святкові, індексація, а також надавалась щорічна основна та додаткова відпустки.

Відповідно до листа Державної служби України з питань праці №Ц/1/3076-ЦА-25 від 01.12.2025, за результатом розгляду відповіді КП «ВУКГ» від 10.11.2025 №372 вбачається, що всі зобов`язання перед позивачем виконані.

До позову додані копії протоколів проведення досліджень та карти умов праці, відомості по нарахованій заробітній платі позивача з 01.01.2021 по 02.10.2024, лист Первинної профспілкової організації КП Переяславське ВУКГ №2 від 19.02.2026.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 6 ст. 95 ЦПК України передбачено, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

Суд відкидає як безпідставні твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку для звернення до суду, оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та рішенні Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

У судових засіданнях позивач стверджував, що працював на посаді машиніста насосних установок цеху «Каналізація» з режимом одна доба через три доби.

На підтвердження цього до позову було додано фотокопії журналу реєстрації прийому-здачі зміни за 2021 2024 роки.

Представниця відповідача заперечила щодо існування такого журналу реєстрації на підприємстві та вказала на відсутність підстав брати до уваги ці фотокопії. Позивач зазначив, що не має інших, крім цих фотокопій, доказів існування цих журналів.

Зважаючи на те, що стороною відповідача поставлено під сумнів достовірність зазначених фотокопій журналу реєстрації, а позивач повідомив про відсутність можливості надати їх оригінали або іншим чином не спростував цей сумнів, на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України, суд не бере їх до уваги.

З досліджених судом копій табелів обліку використання робочого часу, витребуваних судом за клопотанням позивача, вбачається, що протягом 2021 2024 років позивачу було обліковано робочий час у межах норм тривалості робочого часу, визначених на відповідні періоди часу. Також, з досліджених судом доказів не вбачається, що з позивачем не було проведено розрахунок за роботу у нічний час.

З досліджених доказів вбачається, що відповідачем було проведено розрахунок при звільненні позивача з роботи та останнім 23.09.2025 було отримано за період з 01.08.2021 по 25.03.2022 76 л. молока в рахунок заборгованості підприємства за спецхарчування.

Судом враховується, що наказ №30-В було видано 25.03.2022. На той момент був чинним припис ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якого у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Статтею 11 цього Закону у редакції станом на 25.03.2022 було передбачено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Отже, відповідач мав передбачене законом на момент видання наказу № 30-В право зупиняти дію окремих положень колективного договору та не повідомляти позивача про зміну умов його праці щодо його забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням у період дії воєнного стану.

Зважаючи на те, що сторонами не надавався суду Колективний договір (або його копія), суд позбавлений можливості оцінити твердження сторін про відповідність чи невідповідність їх дій приписам цього договору.

При цьому, суд враховує пояснення надані позивачем у судовому засіданні, що він знав про ненадання йому відповідного лікувально-профілактичного харчування, але вважав, що воно буде надано пізніше, а тому не звертався з цього приводу до відповідача чи суду.

Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав, про що заявлено у позові.

Керуючись ст. 244, 259, 264, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Переяславське виробниче управління комунального господарства про стягнення заробітної плати, інших належних працівникові виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Комунальне підприємство Переяславське виробниче управління комунального господарства, ЄДРПОУ 05473594, місцезнаходження: вул.Солонці, 1, м.Переяслав, Бориспільський район, Київська область, 08400.

Повне рішення складено 24.04.2026.

Суддя Д. В. Свояк