Ухвала суду № 135988944, 24.04.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1234/17

Провадження № 6/348/34/26

24 квітня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28 А), стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, м. Київ, 01001), боржник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 18, м. Надвірна, Івано-Франківської області,78405), про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області надійшла заява ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі №348/1234/17 від 04.04.2018, виданого Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості та видачу дубліката виконавчого листа у справі №348/1234/17.

Заяву обґрунтовує тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлений графік їх повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист №348/1234/17 від 04.04.2018 про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.

Між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» 22.08.2025 було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі, за кредитним договором відповідача. Таким чином, кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з цією заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №56737111 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. Державним виконавцем ВДВС 29.03.2019 вищевказане ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження будь-яких відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на цей час у зв`язку з відсутністю виконавчого документа не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Просить: замінити стягувана у виконавчому листі № 348/1234/17 від 04.04.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс»; видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 348/1234/17 від 04.04.2018 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Представник заявника в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив розглянути справу без його участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомили, будь-яких заяв та клопотань не подавали.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.09.2017 у справі №348/1234/17 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - 41 823 грн 82 коп. (сорок одну тисячу вісімсот двадцять три гривні 82 копійки) заборгованості по кредитному договору від 21.02.2011 року № б/н, яка виникла станом на 09.04.2017 року і складається із: тіла кредиту 10 195 грн. 70 коп.; нарахованих відсотків за користування кредитом 13 097 грн. 73 коп.; нарахованої пені 16 062 грн. 59 коп.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентна складова) 1 967 грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - 1 600 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

На виконання вказаного рішення Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області було видано два виконавчі листи №348/1234/17 та 12.04.2018 направлено на адресу позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується відповідною довідкою.

На підставі виконавчого листа №348/1234/17, виданого 04.04.2018 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - 41 823 грн 82 коп. заборгованості по кредитному договору від 21.02.2011 року № б/н, яка виникла станом на 09.04.2017 року і складається із: тіла кредиту 10 195 грн. 70 коп.; нарахованих відсотків за користування кредитом 13 097 грн. 73 коп.; нарахованої пені 16 062 грн. 59 коп.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентна складова) 1 967 грн. 80 коп. державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 20.07.2018 було відкрито виконавче провадження №56737111.

Постановою державного виконавця від 29.03.2019 ВП №56737111 виконавчий лист №348/1234/17, виданий 04.04.2018 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - 41 823 грн 82 коп. заборгованості по кредитному договору від 21.02.2011 року № б/н, яка виникла станом на 09.04.2017 року і складається із: тіла кредиту 10 195 грн. 70 коп.; нарахованих відсотків за користування кредитом 13 097 грн. 73 коп.; нарахованої пені 16 062 грн. 59 коп.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентна складова) 1 967 грн. 80 коп. повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з неможливістю встановити місце проживання боржника та не виявленням у боржника майна.

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.03.2019 ВП №56737111 виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання в строк до 29.03.2022.

Згідно з витягом АСВП від 27.03.2026 ВП № 56737111 завершено та відсутні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , де стягувачем є АТ КБ «ПриватБанк».

Між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» 22.08.2025 було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого, АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «Капіталресурс», а ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 21.02.2011, що підтверджується витягом з Реєстру боргових зобов`язань № 7 до укладеного договору факторингу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа).

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012 тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначила, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно.

Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення, заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із змісту п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Враховуючи те, що до заявника на підставі договору факторингу перейшли права вимоги заборгованості АТ КБ «ПриватБанк», в тому числі за договором, за яким боржником є ОСОБА_1 , і зобов`язальні відносини за яким не припинилися, при цьому виконавчий лист повернутий стягувачу через неможливість виконання, суд вважає, що заява ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача його правонаступником саме у відповідному виконавчому листі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (Далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно ч. 1, 2, п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

26.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 №2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження». Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, яким визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

На теперішній час строк дії воєнного стану в Україні триває.

Таким чином строк, встановлений для пред`явлення до виконання виконавчого листа №348/1234/17, виданого 04.04.2018 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - 41 823 грн 82 коп. заборгованості по кредитному договору від 21.02.2011 року № б/н, яка виникла станом на 09.04.2017, після його повернення державним виконавцем стягувачу 29.03.2019 не закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження, документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У постанові від 28.02.2024 у справі № 572/3591/19 (провадження №61-13454св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду підтримав подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах по перегляду судових рішень з приводу видачі дубліката виконавчого листа, та вкотре виснував, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання».

Стверджуючи про втрату виконавчого листа заявник надає лише постанову виконавця про його повернення та витяг з АСВП про відсутність виконавчих проваджень за виконавчим листом. Відсутність відкритого виконавчого провадження не може бути доказом на підтвердження факту втрати оригіналу виконавчого листа.

Доказів фактичного надсилання виконавчого документу виконавцем та не повернення відповідної поштової кореспонденції, відомостей від АТ КБ «ПриватБанк» щодо виконавчого документу, заявником не надано. Однак, відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять.

Отже, представником заявника не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який би свідчив про втрату оригіналу виконавчого документа. Крім того, заявником не здійснено активних дій для реалізації своїх прав в частині встановлення та з`ясування обставин його втрати.

При зверненні з вказаною заявою заявник повинен надати беззаперечні докази, які б свідчили, що лист від органу державної виконавчої служби на адресу стягувача не надходив, або втрата відбулася за інших обставин. Такими доказами можуть бути довідки органів поштового зв`язку, відповідна реєстрація вхідної документації за певний період, листи представників органу державної виконавчої служби, результати внутрішньої перевірки стану виконавчих проваджень, або проведення службового розслідування по факту втрати оригіналу виконавчого листа та результат його проведення, тощо.

Враховуючи те, що заявником не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого документа, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заявника про видачу дубліката виконавчого листа, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в цій частині належить відмовити.

Керуючись ст. 55, 260-261, 442, п. 17.4 ч. 1 «Перехідних положень» ЦПК України,

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити частково.

Замінити стягувача Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28 А) у виконавчому листі №348/1234/17, виданому 04.04.2018 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 41 823 грн 82 коп.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, а якщо проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст ухвали складено 24.04.2026.