Ухвала суду № 135988073, 24.04.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3845/25

Провадження № 6/165/22/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участі секретаря Попіки Ю.Г.

представника заявника Кучер О.О. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинськ заяву Державної казначейської служби України про встановлення, зміну способу або порядку виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25 лютого 2026 року у справі № 165/3845/25,

встановив:

07 квітня 2026 року представник Державної казначейської служби України Кучер О.О., яка діє на підставі довіреності, через систему «Електронний суд» подала заяву про встановлення, зміну способу або порядку виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25 лютого 2026 року у справі № 165/3845/25.

Вимоги заяви представник заявника обґрунтовує тим, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 25.02.2026 року у справі № 165/3845/25 позов ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури задоволено повністю. Вирішено стягнути з Держави Україна шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку на користь позивача ОСОБА_1 350 000,00 гривень, як відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури. Нововолинським міським судом Волинської області 01.04.2026 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист про стягнення коштів на користь стягувача, боржником у якому вказано Державу Україна. Вказана позиція Казначейства щодо належного способу виконання рішення суду підтверджується численною судовою практикою. Казначейство звертає увагу суду, що зміна способу виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25.02.2026 року у справі № 165/3845/25 жодним чином не обмежує права та можливості ОСОБА_1 на отримання коштів за виконавчим листом.

У зв`язку з наведеним, представник Державної казначейської служби України просить змінити спосіб виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25.02.2026 у справі № 165/3845/25, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення суду в такій редакції: «Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень, як відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури».

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 13 квітня 2026 року заяву прийнято до провадження, призначено судове засідання по розгляду вказаної заяви на 11 год. 45 хв. 23.04.2026 року.

У судовому засіданні представник Державної казначейської служби України Кучер О.О. підтримала вимоги поданої заяви, просила задоволити з підстав, викладених у ній. Посилаючись на те, що законодавством визначений інший механізм виконання рішень суду, у яких кошти стягуються з Держави, а саме за рахунок коштів цільової програми. Вважала, що таке формулювання резюлютивної частини рішення щодо порядку виконання ускладнює виконання судового рішення. Разом з тим, відповідаючи на питання суду, пояснила, що фактично виконання рішення за виконавчим листом, що виданий Нововолинським міським судом Волинської області 01.04.2026 року № 165/3845/25 та пред`явлений стягувачем до виконання 02.04.2026 року не розпочато, оскільки Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області здійснюється опрацювання матеріалів та збираються відповідні документи, зроблений запит до відповідача Волинської окружної прокуратури щодо наявності підстав для зупинення виконання рішення, отримано відповідь від відповідача, після розгляду судом питання про зміну способу виконання рішення за вказаною заявою, справу буде спрямовано до Державної казначейської служби України, оскільки остання здійснює виконання судових рішень, у яких боржником є Держава. Також пояснила, що із стягувачем з питань виконання судового рішення не контактували, будь-яких повідомлень-листів останньому не надсилали, оскільки, звертаючись із заявою про виконання судового рішення, стягувач не просив інформувати його про прийняття заяви та виконавчого листа до виконання. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять неможливим його виконання, ініціатором заяви суду не надано.

Позивач у справі (стягувач) ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про категоричне заперечення зміни способу виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25.02.2026 року у справі № 165/3845/25. Повідомив, що ним 02.04.2026 року подано до Головного управління ДКСУ у Волинській області заяву про виконання судового рішення та виконавчий лист Нововолинського міського суду Волинської області до виконання про стягнення на його користь коштів у сумі 350 000,00 грн. Станом на 23.04.2026 року рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25.02.2026 року у справі № 165/3845/25, яке підлягає примусовому виконанню на підставі виконавчого листа, не виконано. При цьому, відповідальними особами Головного управління ДКСУ у Волинській області не надано жодних належних та документально підтверджених обставин, які б істотно та об`єктивно ускладнювали або унеможливлювали виконання рішення суду. Вважав, що вказані обставини свідчать про бездіяльність, умисне затягування виконання судового рішення та порушення вимог чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про виконавче провадження».

Представник Волинської обласної прокуратури прокурор Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Лісневський К.В., будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що проти задоволення заяви не заперечує, просить задоволити.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи та заслухавши пояснення представника заявника, суд приходить до наступного висновку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України зазначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Так, в ході розгляду заяви встановлено, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 25.02.2026 року ухвалено стягнути з Держави Україна шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку на користь позивача ОСОБА_1 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень, як відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури.

Вказане рішення набрало законної сили 30 березня 2026 року, на підставі якого 01 квітня 2026 року видано виконавчий документ.

Із заяви ОСОБА_1 , поданої до суду, вбачається, що 02.04.2026 року останнім подано до Головного управління ДКСУ у Волинській області заяву про виконання судового рішення та виконавчий лист про стягнення на його користь коштів у сумі 350 000,00 грн., однак станом на 23.04.2026 року рішення не виконано.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Так, зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року справа № 6-1829цс15, постанова Верховного Суду від 10 червня 2019 року, справа № 350/426/16.

При зміні способу виконання рішення суду фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Всупереч вимогам законодавства України, у заяві Державної казначейської служби України про встановлення, зміну способу або порядку виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25 лютого 2026 року у справі № 165/3845/25 не зазначено, які саме обставини істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, до заяви також не долучено доказів на підтвердження існування таких обставин.

Крім того, матеріали справи не містять інформації та доказів прийняття до виконання виконавчого документа, поданого 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 до Головного управління ДКСУ у Волинській області, також не містять інформації, що виконання рішення суду розпочато, та які дії проведено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів задля забезпечення виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25.02.2026 року у справі № 165/3845/25, а також відсутня інформація про виникнення будь-яких труднощів та ускладнень, які виникли в процесі його виконання, що слугує підставою для зміни способу виконання рішення.

Зі слів представника Державної казначейської служби України Кучер О.О. у судовому засіданні стало відомо, що виконавчий документ по даній справі отримано 02.04.2026 року. На підставі п. 36 та п. 37 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, органом Казначейства скеровано до прокуратури лист про надання інформації про наявність або відсутність документів (відомостей), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача. Від прокуратури 22.04.2026 року отримано відповідь про відсутність підстав для такого зупинення, після чого протягом 5 днів здійснюється формування справи.

Із пояснень представника Державної казначейської служби України вбачається, що фактичне виконання рішення суду не розпочато, обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим на даний момент відсутні, також представник зазначила, що першочергово необхідно змінити спосіб виконання рішення, та лише в подальшому вчиняти дії, спрямовані на його виконання на підставі бюджетної програми КПКВК 3504030 «Заходи щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб».

З огляду на викладене, оскільки заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25.02.2026 у справі № 165/3845/25, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення суду в такій редакції: «Стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень, як відшкодуванняморальної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури», однак Державною казначейською службою України не надано жодних належних та допустимих доказів існування обставин, які б істотно та об`єктивно ускладнювали або унеможливлювали виконання рішення суду, зважаючи на те, що запропонована у заяві зміна способу виконання рішення суду обмежує права та можливості стягувача на отримання коштів за виконавчим документом № 165/3845/25, не спрямована на забезпечення належного виконання вказаного судового рішення, суд вважає, що заява про зміну способу виконання судового рішення у справі № 165/3845/25 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 260, 353, 435 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25 лютого 2026 року у справі № 165/3845/25 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 24.04.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС