Ухвала суду № 135986134, 23.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/13622/26

Провадження 1-кс/127/5273/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 22025020000000189 внесеного до ЄРДР 06.11.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Могилів-Подільський, Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22025020000000189 внесеного до ЄРДР 06.11.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно, перебуваючи на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Чечельницький центр первинної медико-санітарної допомоги» (Гайсинський район, смт. Чечельник, вул. Антонішина, буд. 60Б), не пізніше вересня 2025 року організував протиправний механізм, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, через виготовлення медичних висновків форми № 080-4/о шляхом внесення невстановленими досудовим розслідуванням особами до них недостовірних відомостей про наявність порушень функцій організму, через які особи не можуть самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребують постійного стороннього догляду.

В подальшому, на підставі виготовлених висновків вказаної форми із недостовірними відомостями особи призовного віку неправомірно отримували відстрочки від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за близькою особою (п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Так, ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного задуму, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, усвідомлюючи, що відповідно до своїх повноважень не зможе його реалізувати самостійно, залучив підпорядкованих йому лікарів сімейної медицини КНП «Чечельницький ЦПМСД», які входять до складу лікарсько-консультативної комісії, та надавав їм вказівки щодо внесення завідомо недостовірних відомостей до висновків форми №080-4/о про стан здоров`я осіб.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою реалізації злочинного задуму, спрямованого на незаконне збагачення та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 08 січня 2026 року на виконання прохання жительки с. Вербка Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам з числа лікарів сімейної медицини, що входять до складу лікарсько-консультативної комісії КНП «Чечельницької ЦПМСД», виготовити висновок форми № 080-4/о на ім`я її чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом внесення недостовірних даних про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду. Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму кабінеті директора КНП «Чечельницький ЦПМСД», отримав від ОСОБА_7 кошти у сумі близько 4 тис. грн.

У подальшому, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не раніше 21 січня 2026 року, отримавши акт №11 від 21.01.2026 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, подав визначені чинним законодавством України документи, в тому числі виготовлений висновок вказаної форми на ім`я свого батька ОСОБА_8 із завідомо недостовірними відомостями про стан його здоров`я, до ІНФОРМАЦІЯ_5 і 03 лютого 2026 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за близькою особою батьком, неправомірно отримав відстрочку від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації терміном до 03 травня 2026 року.

Далі, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму, спрямованого на незаконне збагачення та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 15 січня 2026 року на виконання прохання жительки жителька с. Вербка Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам з числа лікарів сімейної медицини, що входять до складу лікарсько-консультативної комісії КНП «Чечельницької ЦПМСД», виготовити висновок форми № 080-4/о на ім`я її чоловіка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом внесення недостовірних даних про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду. Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму кабінеті директора КНП «Чечельницький ЦПМСД», отримав від ОСОБА_10 кошти у сумі близько 4 тис. грн.

У подальшому, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не раніше 16 січня 2026 року, отримавши акт №4 від 16.01.2026 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, подав визначені чинним законодавством України документи, в тому числі виготовлений висновок вказаної форми на ім`я свого батька ОСОБА_11 із завідомо недостовірними відомостями про стан його здоров`я, до ІНФОРМАЦІЯ_5 і 16 січня 2026 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за близькою особою батьком, неправомірно отримав відстрочку від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації терміном до 03 травня 2026 року.

Також, ОСОБА_4 , діючи умисно, продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму, спрямованого на незаконне збагачення та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 21 січня 2026 року на виконання прохання жителів селища Чечельник Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та її сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам з числа лікарів сімейної медицини, що входять до складу лікарсько-консультативної комісії КНП «Чечельницької ЦПМСД», виготовити висновок форми № 080-4/о на ім`я свого чоловіка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , шляхом внесення недостовірних даних про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду. Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму кабінеті директора КНП «Чечельницький ЦПМСД», отримав від ОСОБА_14 кошти у сумі близько 8000 грн.

У подальшому, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не раніше 21 січня 2026 року, отримавши акт №9 від 21.01.2026 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, подав визначені чинним законодавством України документи, в тому числі виготовлений висновок вказаної форми на ім`я свого батька ОСОБА_15 із завідомо недостовірними відомостями про стан його здоров`я, до ІНФОРМАЦІЯ_5 і 03 лютого 2026 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за близькою особою батьком, неправомірно отримав відстрочку від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації терміном до 03 травня 2026 року.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

22 квітня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 06.02.2026;

- протоколом обшуку від 21.04.2026;

- протокол тимчасового доступу до документів від 21.04.2026;

- протоколом затримання від 21.04.2026.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя зобов`язаний в сукупності дослідити всі обставини, у тому числі те, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку. Санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`яти до восьми років.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Згідно із вимогами ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, цього Кодексу та інших законів.

Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України інкримінований злочин відносяться до категорії тяжких злочинів).

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення;

- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальних громад та України в цілому).

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик впливати на свідків та інших осіб причетних до даного кримінального правопорушення свідчать такі обставини:

- наявність обґрунтованих підстав вважати, що дії підозрюваного ОСОБА_4 мали систематичний характер, і вчинялись у змові з іншими особами, відомості про яких він на даний час приховує і перебуваючи на волі може незаконно впливати на них з метою уникнення більш тяжкого покарання та приховання слідів скоєних кримінальних правопорушень.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:

- поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , яка виражається у вчиненні кримінальних правопорушень умисно з корисливих мотивів.

Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, на підставі вищевикладеного жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене сторона обвинувачення вважає за доцільне не обирати щодо підозрюваного ОСОБА_4 альтеративний запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі вищевикладеного, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, разом з тим по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні він визнає, обставини оголошеної йому підозри є правдивими, просив слідчого суддю при вирішенні питання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити йому розмір застави, який на переконання суду буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу є необґрунтованим, ризики зазначені у клопотанні є недоведеними, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, має міцні соціальні зв`язки, утримує своїх батьків, котрі являються особами з інвалідністю, визнає вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні та має намір співпрацювати із органом досудового розслідування. Просив слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а у випадку якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою визначити ОСОБА_4 розмір застави.

Слідчий суддя заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.

На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.

Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.

За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.

В даному випадку, з`ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.

Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

За приписами ч. 4ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні нетяжкого та тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потенційних інших підозрюваних, задля уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Разом з тим, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування запобіжного заходу до підозрюваного в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, тому враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 15 годин 05 хвилин 20 червня 2026 року (відповідно до протоколу затримання) в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 20 червня 2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя