Ухвала суду № 135983637, 24.04.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1830/14-ц

Провадження № 2-зз/209/4/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Ковальова-Писарева А.Б., розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування арешту майна. Просить суд зняти арешт з нерухомого майна, зареєстрований 20 березня 2015 року (номер запису 9118489) та зобов`язати орган державної виконавчої служби внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На обґрунтування клопотання зазначає, що йому стало відомо про наявність арешту нерухомого майна, зареєстрованого 20 березня 2015 року (номер запису 9118489), накладеного в межах виконавчого провадження №ВП 46345460. Зазначене виконавче провадження було відкрито на підставі судового наказу у справі №209/1830/14-п від 07 квітня 2014 року про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зобов`язання за судовим наказом виконані у повному обсязі, заборгованість відсутня. Незважаючи на це, арешт продовжує існувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що порушує його права як власника майна.

Вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані матеріали, суддя дійшов висновку про повернення клопотання без розгляду з таких підстав.

07 квітня 2014 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська у справі №209/1830/14-ц було видано судовий наказ за заявою ТОВ "Крона" про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (інші відомості про боржника суду невідомі) на користь ТОВ "Крона", знаходиться за адресою - 51912 м.Дніпродзержинськ, вул.Димитрова 63-1, р/р НОМЕР_2 в відділенні "Дніпродзержинська філія" ПАТ КБ Приватбанк, МФО 305299, ЄДРПОУ 32401217 (інші відомості про стягувача суду невідомі) в рахунок погашення боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - 2286,85 грн.(дві тисячі двісті вісімдесят шість грн. 85 коп.) та сплачений заявником судовий збір - 121,80 грн.

Згідно роздруківки, долученої заявником до клопотання, 20 березня 2015 року бело накладене обтяження - арешт нерухомого майна, номер запису 9118489, підстава для реєстрації: постанова ВП №46345460, ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, Дніпропетровська обл., обтяжувач: Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції.

Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, арешт на нерухоме майно накладений в рамках виконавчого провадження №46345460. Однак, на яке саме майно накладено арешт, в клопотанні не зазначено, копія постанови про відкриття виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження до клопотання не додано. Встановити, на підставі якого документу було відкрито виконавче провадження, не вбачається можливим.

Заявник ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження - боржником.

Згідно ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, за приписами ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Положеннями ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №607/3894/17.

З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).

Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту клопотання, арешт на майно заявника було накладено в рамках виконавчого провадження, тому питання про зняття арешту не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Відповідно до ст.448 ЦПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Скарга повинна містити: 1)найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги. До скарги додаються:1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Оскільки клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту з нерухомого майна підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 448 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.Б. Ковальова-Писарева