Постанова № 13598267, 27.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2010 року 14:45 № 2а-8612/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Ніколаєнко О. С.

відповідача: не зявилися

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до Закритого акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос”

простягнення штрафних (фінансових) санкцій

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27жовтня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

02червня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос” (далі по тексту відповідач, ЗАТ “Компанія Інтерлогос”), в якому просить стягнути до бюджету суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13920,30грн. за порушення порядку проведення роздрібної торгівлі ПММ (паливно-мастильними матеріалами) за готівковою та безготівковою формою оплати з проведенням розрахункових операцій на неповну суму покупки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04червня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-8612/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28липня2010року. Судове засідання 28липня2010року відкладалося на 01жовтня2010року, а пізніше на 27жовтня2010року через неприбуття представників відповідача.

В судовому засіданні 27жовтня2010року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з неприбуттям в судові засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Компанія Інтерлогос” зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 28лютого1996року (ідентифікаційний код 23712217), взято на облік ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до матеріалів справи за ЗАТ “Компанія Інтерлогос” обліковується непогашена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13920,30грн. за порушення порядку проведення роздрібної торгівлі ПММ (паливно-мастильними матеріалами) за готівковою та безготівковою формою оплати з проведенням розрахункових операцій на неповну суму покупки.

Зазначена сума штрафу виникла у звязку з прийняттям ДПІ у Голосіївському районі м. Києва рішення від 13грудня2007року №0011402305, яким відповідачу за порушення вимог пунктів 1-3 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13920,30грн.

На підставі статті 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 4.6 -4.7 статті 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого з наказом Державної податкової адміністрації України від 21червня2001року №253, рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій 13грудня2007року №0011402305 вручено уповноваженій особі відповідача 08січня2008року, про що є підпис на корінці рішення 13грудня2007року №0011402305.

Як вбачається з матеріалів справи ЗАТ “Компанія Інтерлогос”, не погоджуючись із зазначеним рішенням, оскаржило його в апеляційному порядку до ДПА у м. Києві, проте скарга ЗАТ “Компанія Інтерлогос” залишилася без задоволення, а рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13грудня2007року №0011402305 без змін.

Крім того, ЗАТ “Компанія Інтерлогос” звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій від 13грудня2007року №0011402305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17лютого2009року у задоволенні позову ЗАТ “Компанія Інтерлогос” відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва, проте ухвалою від 20квітня2009року апеляційну скаргу ЗАТ “Компанія Інтерлогос” на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17лютого2009року залишено без змін.

Судом встановлено, що станом на час розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №2а-8612/10/2670 сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13920,30грн. за порушення порядку проведення роздрібної торгівлі ПММ (паливно-мастильними матеріалами) за готівковою та безготівковою формою оплати з проведенням розрахункових операцій на неповну суму покупки, нарахована ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі рішення від 13грудня2007року №0011402305 залишилася відповідачем не погашеною.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.

Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

З матеріалів справи також вбачається, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17лютого2009року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 20квітня2009року набрали законної сили, є обовязковими і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, в адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17лютого2009року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 20квітня2009року встановлена правомірність рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій 13грудня2007року №0011402305, така обставина є преюдиційною в розумінні процесуального закону та не потребує доказування у даному судовому провадженні.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пунктів 1-3 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені відповідачу рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13грудня2007року №0011402305 застосовано в межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос” (03680, м.Київ, просп. Академіка Глушкова, 12, ідентифікаційний код 23712217) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31117104700002, до ГУ ДКУ у м. Києві, код 26088788, МФО 820019) заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 13920,30грн (тринадцять тисяч девятсот двадцять гривень тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко