Ухвала суду № 135982072, 24.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9281/26

УХВАЛА

24 квітня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву П`ятого апеляційного адміністративного суду про забезпечення позову по справі за його позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Госпітальна, 12г м. Київ, 01023), треті особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, Київська область, 01601) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До суду 01.04.2026 року через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов П`ятого апеляційного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 23.03.2026 у ВП № 80578036 про стягнення виконавчого збору.

Разом з позовом до суду надійшла заява позивача в порядку ст.152 КАС України про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Лазаревої А.І. від 23.03.2026 у ВП № 80578036 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн до набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року повернуто без розгляду заяву П`ятого апеляційного адміністративного суду про забезпечення позову по справі у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року позов залишено без руху надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року відстрочено П`ятому апеляційному адміністративному суду сплату судового збору до розгляду справи по суті. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ, призначено справу до судового розгляду на 10 год 00 хв. 28.04.2026 року.

23.04.2026 року до суду надійшла заява П`ятого апеляційного адміністративного суду про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Лазаревої А.І. від 23.03.2026 у ВП № 80578036 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі.

У заяві позивач зазначив, що оскаржуваною постановою старшого державного виконавця стягнуто виконавчий збір у безспірному порядку, що призведе до фактичного списання коштів з рахунків позивача, а також до можливих негативних наслідків для реалізації ним своїх повноважень як органу державної влади. У разі виконання постанови державного виконавця до вирішення справи по суті, може бути завдано істотної шкоди правам та інтересам позивача, а відновлення порушених прав стане утрудненим або неможливим.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст.151 КАС України встановлено, зокрема, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов`язаної із забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та позовну заяву, судом встановлено, що підставою для зупинення стягнення на підставі постанови заявник визначає можливе виконання оскаржуваної постанови державного виконавця до вирішення справи по суті.

При цьому, у заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що предметом позову є скасування постанови відповідача, на підставі якого ініційоване стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП №80578036.

Таким чином, питання пов`язані з вимогами позивача є предметом доказування у даній справі.

Суд вважає, що у разі задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суд фактично надасть оцінку обставинам справи без розгляду справи по суті, що не відповідає завданню та меті правового інституту забезпечення позову.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №826/7496/18, від 20.01.2021 року у справі №ЗПП/320/23/20 забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії (п.25-29 постанови від 20.01.2021 року)

Позивачем не надано до суду будь-яких об`єктивних доказів, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує, саме, очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150, 151,152,154,248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви П`ятого апеляційного адміністративного суду про забезпечення позову по справі за його позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Госпітальна, 12г м. Київ, 01023), треті особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, Київська область, 01601) про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва