Рішення № 135982000, 23.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37465/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 прийнято до провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якому позивач просить:

визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що була призначена ОСОБА_2 відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 № 94/975;

визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії від 19.07.2025 № 27/зм, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та скасовано попереднє рішення комісії від 28.02.2025 № 94/975, яким ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу у зв`язку з визнанням його особою з інвалідністю III групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;

зобов`язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як спадкоємиці за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у розмірі та порядку, визначених рішенням комісії Міністерства оборони України від 28.02.2025 № 94/975, прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що являється дружиною ОСОБА_2 . ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . 28 лютого 2025 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, дане рішення оформлене протоколом № 94/975 від 28.02.2025 року. Таким чином, комісією Міністерства оборони України перевірено всі обставини виникнення у ОСОБА_2 права на отримання одноразової грошової допомоги та встановлено відповідність вимогам законодавства у зв`язку з чим і прийнято рішення про її призначення ОСОБА_2 . Проте, 16 вересня 2025 року від Департаменту соціально забезпечення Міністерства оборони України надійшла відповідь № 220/13/24979 від 15.09.2025 року в якій повідомляється про те, що документи з інформацією про смерть 08 грудня 2024 року ОСОБА_2 надійшли 06.02.2025 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. В свою чергу, одноразова грошова допомога ОСОБА_2 була призначена Комісією, протокол № 94/975 від 28.02.2025, оскільки даних про смерть заявника, під час розгляду документів на засіданні Комісії про призначення одноразової грошової допомоги не було. Як висновок, вказано, що право ОСОБА_2 на одноразову грошову допомогу, яке не було реалізоване за життя, не переходить на членів його сім`ї спадкоємців, у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Комісією прийнято рішення, протокол від 18.07.2025 № 27/зм, про скасування пункту 37 протоколу засідання Комісії від 28.02.2025 № 94/975 щодо призначення одноразової грошової допомоги сержанту в запасі ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що факт смерті ОСОБА_2 08 грудня 2024 року не може бути підставою для припинення цього права, оскільки воно виникло до смерті та не було реалізоване лише з причин, що не залежали від заявника ОСОБА_2 . Одноразова грошова допомога має не компенсаційно-деліктний, а соціально-захисний характер, що обумовлює її відмінність від «відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я» у розумінні ст. 1219 ЦК України. Вона не є результатом правопорушення і не виплачується за рахунок винної особи, а надається державою з метою реалізації конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту військовослужбовців. Тому посилання Міністерства оборони України на ст. 1219 ЦК як на підставу для відмови у спадкуванні права на ОГД є необґрунтованим. Вважаємо, що одноразова грошова допомога, будучи майновим правом, підлягає включенню до складу спадщини згідно зі ст. 1218 ЦК України, якщо право на неї виникло за життя особи.

Позивач вказує,що скасування рішення через майже п`ять місяців (протокол № 27/зм від 18.07.2025) не лише суперечить принципу правової визначеності, але й порушує право спадкоємців на отримання майнових прав померлого. Таке рішення фактично позбавляє сім`ю ОСОБА_2 законно набутого права. З огляду на те, що ОСОБА_2 виконав усі необхідні дії для отримання виплати, мав законне право на неї і не встиг її отримати лише через смерть, вважаємо, що зазначена допомога повинна бути виплачена його дружині як спадкоємиці. Якби рішення Комісії було прийнято раніше, під час його життя, виплата безперечно належала б йому, а після смерті перейшла б у спадок. Сам факт запізнення з розглядом документів не може позбавити родину права на виплату, гарантовану державою.

Відповідно до розпорядження керівника апарату №1081 від 29.12.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу справі між суддями від 30.12.2025 справу №420/37465/25 передано для розгляду головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 14.01.2026 року прийнято справу до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від Міністерства оборони України надійшов відзив, у якому відповідач вказує, що позивач є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не відноситься до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідач зазначає, що на момент прийняття рішення Комісії МОУ від 08.02.2025 №94/975 у Комісії МОУ була відсутня інформація про те, що заявник ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який звернувся із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до прийняття Комісією МОУ рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги. А тому після виявлення факту смерті ОСОБА_2 , Комісія МОУ переглянула раніше прийняте нею рішення і ухвалила нове рішення, яким скасувала попереднє своє рішення. З урахуванням того, що рішення від 28.02.2025 подальшому вже було скасоване Комісією МОУ (Протоколу №27/зм від 19.07.2025) Міністерство оборони України вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог заявлених до Міноборони, так як Комісія МОУ приймаючи рішення викладене у Протоколі №27/зм від 19.07.2025 р. діяла законно і самостійно виправила помилкове своє рішення (Протокол №94/975 від 08.02.2025) після з`ясування того, що на момент його прийняття Комісії МОУ не було відомо, що заявник ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 у останнього не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги за рішенням комісії Міністерства оборони України (якого на той час навіть не існувало) і відповідні суми йому не належали за життя, тому і право на їх отримання не може бути набутим. Правовідносини, які стались між ОСОБА_2 та комісією Міністерства оборони України жодного правонаступництва не допускають.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що право в ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги виникло саме 25 вересня 2025 року, а подальші його дії пов`язані із зверненням до ТЦК та СП були спрямовані лише на реалізацію вже наявного права, тому твердження відповідача щодо відсутності в ОСОБА_2 права на отримання одноразової грошової допомоги за рішенням комісії Міністерства оборони України, якого на той час навіть не існувало, не відповідає вимогам законодавства. факт смерті не впливає на факт виникнення в ОСОБА_2 25 вересня 2025 року права на отримання одноразової грошової допомоги, адже право виникло до смерті, а подальше прийняття комісією МОУ рішення про призначення ОСОБА_2 такої виплати лише свідчить про те, що він звернувся за реалізацією свого права до уповноважених посадових осіб, які в свою чергу перевіривши підстави виникнення такого права лише сприяли в його реалізації. Крім того, після здобуття захворювань пов`язаних із захистом Батьківщини сім`я ОСОБА_2 несла грошові витрати пов`язані із покращенням стану його здоров`я та адаптацією до цивільного життя після проходження військової служби. Таким чином, факт неотримання грошової допомоги від Держави не вказує на відсутність здійснення заходів, спрямованих на адаптацію, реабілітацію та підтримку життєдіяльності ОСОБА_2 , що в свою чергу додатково вказує на право дружити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на її отримання.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується про шлюб від 15.11.1986 року.

25 вересня 2024 року Обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_2 було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюванням пов`язаним із захистом Батьківщини.

22.11.2024 року ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975.

26.11.2024 року заява та додані документи, разом із висновком про призначення одноразової грошової допомоги, направлені до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер, про що видано свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

28 лютого 2025 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги (протокол № 94/975).

19.07.2025 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, яким скасовано пункт 37 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 №94/975 щодо призначення одноразової грошової допомоги сержанту в запасі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), звільненому 10.04.2024, який є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, оскільки ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а допомога у зв`язку з установленням інвалідності призначена 28.02.2025 (протокол №27/зм).

Згідно довідки приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І.М. від 31.07.2025 року № 360/02-14, спадкоємцем за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , яка прийняла спадщину в установлений законом строк.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII).

Відповідно до ст. 1-2 Закону №2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 2 Закону №2011-XII гарантовано, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

У відповідності з пунктом 1 статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 22 Порядку №975 передбачено, що призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 23 Порядку №975, керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.

Строки подання рішення розпорядника бюджетних коштів уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги, а також строки видання наказу про виплату уповноваженим органом одноразової грошової допомоги встановлюються міністерствами та державними органами.

Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів.

Згідно з пунктом 24 Порядку №975, одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначеній одержувачем виплати.

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається, з матеріалів справи 22.11.2024 року ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975.

При цьому, 28 лютого 2025 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги (протокол № 94/975).

Водночас, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що видано свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Разом з тим, протокольним рішенням від 19.07.2025 року, скасовано пункт 37 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 №94/975 щодо призначення одноразової грошової допомоги сержанту в запасі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), звільненому 10.04.2024, який є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, оскільки ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а допомога у зв`язку з установленням інвалідності призначена 28.02.2025

В протокольному рішенні 19.07.2025 року комісією зазначено, що допомога була призначена, оскільки даних про смерть заявника на час призначення допомоги не було. Згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України права та обов`язки особи не входять до складу спадщини, зокрема це стосується прав на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, прав на допомогу або інші виплати, встановлені законом. Отже, право заявника на допомогу не може переходити до членів його сім`ї. Ураховуючи, що ОСОБА_2 , який був звільнений з військової служби, помер до призначення одноразової грошової допомоги, члени його сім`ї не мають права на одержання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності.

В той же час, з матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що ІНФОРМАЦІЯ_7 до Департаменту соціально забезпечення Міністерства оборони України було направлено лист за вих. від 05.02.2025 року № 943/2324, яким повідомлено про смерть ОСОБА_2 .

Відтак, станом на дату прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги сержанту в запасі ОСОБА_2 (28.02.2025 року) відповідачу достеменно повинно було бути відомо про смерть ОСОБА_2 .

Що стосується посилання відповідача на те, що оскільки ОСОБА_2 помер до призначення одноразової грошової допомоги, члени його сім`ї не мають права на одержання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, суд звертає увагу, що відповідно до абз. 4 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв`язку - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Тобто, право на одноразову грошову допомогу у померлого ОСОБА_2 виникло саме з 25 вересня 2024 року (дата встановлення інвалідності), а не з 28.02.2025 (дата рішення), як вважає відповідач.

При цьому, згідно з статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Поряд з цим, слід зазначити, що спори, які стосуються виплати недоодержаних сум розглядаються в порядку цивільного судочинства, а тому суд, в межах даного спору, не надає оцінку спадковим питанням.

Крім того, в протокольному рішенні від 19.07.2025 року, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум зазначено, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про скасування попереднього рішення та відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: Відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975.

Однак, приписами чинного законодавства не передбачено право комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум переглядати раніше прийняті рішення.

Ні Порядком № 975, ні Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ні Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071 не передбачена така підстава для скасування рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії від 19.07.2025 № 27/зм, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та скасовано попереднє рішення комісії від 28.02.2025 № 94/975, яким ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу у зв`язку з визнанням його особою з інвалідністю III групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, є протиправним та підлягає скасуванню.

За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії тощо.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Міністерства оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як спадкоємиці за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у розмірі та порядку, визначених рішенням комісії Міністерства оборони України від 28.02.2025 № 94/975, прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Міністерства оборони України про на користь позивача слід стягнути 968,96 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що була призначена ОСОБА_2 відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 № 94/975.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії від 19.07.2025 № 27/зм, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та скасовано попереднє рішення комісії від 28.02.2025 № 94/975, яким ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу у зв`язку з визнанням його особою з інвалідністю III групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як спадкоємиці за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у розмірі та порядку, визначених рішенням комісії Міністерства оборони України від 28.02.2025 № 94/975, прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

Стягнути з Міністерства оборони за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмір 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних сил України, 6, ЄДРПОУ 00034022).

Суддя П.П.Марин