Рішення № 135981829, 24.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовною заявою звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі позивач ГУ ПФУ в Одеській області) до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( далі відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 79670005 від 02.03.2026 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.

ІI. Позиція учасників справи.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що оскаржувана постанова відповідача від 02.03.2026 про накладення на Головне управління штраф в розмірі 10 200 грн. за невиконання без поважних причин судового рішення прийнята відповідачем без урахування того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі № 420/11580/25 виконано в межах покладених зобов`язань, зокрема, нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 в сумі 487 086,60 грн. буде виплачена після виділення Головному управлінню відповідних коштів, а відомості про його виконання в частині нарахованих сум внесено до реєстру судових рішень (скриншот додається). Оскільки виконання судових рішень здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету в порядку черговості їх надходження, а виділення коштів для виплати нарахованих доплат не залежить від Головного управління, то вказане не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а відтак позовні вимоги Головного управління є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідач не скористався правом у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали суду від 30.03.2026 року про відкриття провадження у справі надати відзив на позивну заяву, примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача 31.03.2026 року, що підтверджується відповідною довідкою, наявної в матеріалах справи.

08.04.2026 р. судом зареєстровано від третьої особи ОСОБА_1 пояснення, якими стверджує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 в адміністративній справі № 420/11580/25 в частині виплати пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, ГУ ПФУ в Одеській області по цей час є невиконаним та не виконується, а лист ГУ ПФУ в Одеській області за вихідним від 10.12.2025 № 1500-0405-5/198692 про повне виконання вищезазначених рішення суду та постанови державного виконавця не відповідає дійсності. Таким чином твердження ГУ ПФУ в Одеській області про те, що державним виконавцем не встановлені конкретні обставини невиконання вказаного рішення також не відповідає дійсності, а постанова Відділу примусового виконання рішень від 02.03.2026 у ВП № 79670005 є законною та обґрунтованою.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.03.2026 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.03.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 23 квітня 2026 року о 15:00 хв.

Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Зобов`язано відповідача разом з відзивом на позов надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 79670005 у межах якого відповідачем винесено оскаржувану постанову.

Ухвалою суду від 23.04.2026 р. продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

За даними КП ДСС, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 р. по справі № 420/11580/25

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.01.2025 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

17.11.2025 р. у зв`язку з набранням даним судовим рішенням законної сили Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/11580/25 від 17.11.2025 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити вказані дії.

24.11.2025 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79670005 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

10.12.2025 року ГУ ПФУ в Одеській області листом № 1500-0405-5/198692 повідомило відповідача, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі № 420/11580/25, ОСОБА_1 11.11.2025 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025. Розмір пенсії ОСОБА_1 становитиме 78 582,00 грн. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/11580/25 за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 з урахуванням фактично виплачених сум склала 487 086,60 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Постанова № 821). Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 в сумі 487086,60 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (копії перерахунків та розрахунку на доплату пенсії додаються).

12.02.2026 р. керуючись статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем винесено постанову ВП № 79670005, якою встановлено, що Боржником навмисно не виконуються вимоги виконавчого листу 420/11580/25 виданого 17.11.2025,після перерахунку пенсії у розмірі7 8582,00 грн. боржник продовжує сплачувати стару пенсію у розмірі 34301,40 грн. та за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 5 100 грн.

02.03.2026 р. керуючись статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем винесено постанову ВП № 79670005, якою встановлено, що станом на теперішній час до відділу не надано жодних відомостей (доказів) виконання рішення суду №420/11580/25 або поважності причин його невиконання, рішення суду залишається не виконаним, при цьому боржником не наведено причин поважності не виконання рішення суду у визначений судом спосіб та у встановлений виконавцем строк, зокрема постановою про відкриття виконавчого провадження. При цьому, обов`язок доведення поважності причин невиконання судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини. Беручи до уваги вищезазначене слід дійти висновку про те, що законні вимоги виконавця повторно ігноруються, рішення суду умисно не виконується без поважних причин. Таким чином, боржник належним чином повідомлений про свій обов`язок щодо здійснення дій, направлених на виконання рішення суду не виконує його без поважних причин. На підставі вказаного за повторне невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 10 200 грн.

Вважаючи, що у відповідача відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення штрафу за невиконання судового рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов), зокрема

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( стаття 1 Закону № 1404-VIII);

- підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (пункт 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII);

- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (частина 1 статті 18 Закону № 1404-VIII);

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. (пункт 1 частини 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII);

- за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. ( частина 1 статті 63 Закону № 1404-VIII);

- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. ( частина 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII );

- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. ( частина 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII);

- у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. ( частина 1 статті 75 Закону № 1404-VIII).

VI. Оцінка та висновок суду.

З системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, законодавцем визначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності накладення на боржника ГУ ПФУ в Одеській області у виконавчому провадженні ВП № 79670005 повторний штраф за невиконання ним рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 р. по справі № 420/11580/25 без поважних причин.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання поважною причиною не виконання судового рішення, з урахуванням наявних у справі доказів та доводів сторін, суд вказує про таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі № 420/11580/25, яким зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025 р., розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання вищевказаного рішення суду становить 78 582,00 грн. Загальна сума доплати пенсії за період з 01.01.2025 по 28.02.2026 склала 619 928,4 грн. (з 01.01.2025 по 30.11.2025 - 487 086,6 грн. та поточна заборгованість пенсії з 01.12.2025 по 28.02.2026 - 132 841,8 грн.).

Отже, рішення суду в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 є виконаним.

Разом з тим, станом на день подання даної позовної заяви (16.03.2026) заборгованість по виплаті, яка утворилась після виконання рішення суду по справі № 420/11580/25 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зменшилась та становить 611 466,98 грн.

За поясненням ГУ ПФУ, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 ОСОБА_1 було частково виплачено заборгованість в загальному розмірі 8461,42 грн., що підтверджується наданим скриншотом виплат в межах виконання рішення суду по справі № 420/11580/25 з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Крім того, Головним управлінням внесло відомості про виконання рішення у справі № 420/11580/25 до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що підтверджується наданим скриншотом з Реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Обґрунтовуючи протиправність накладення відповідачем повторного штрафу за невиконання рішення суду від 25.07.2025 р. по справі № 420/11580/25 без поважних причин, позивач покликається на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, кардинально відрізняється від порядку виконання судових рішень, який діяв до набрання чинності цієї постанови та передбачав виплату усієї суми боргу разово в порядку черговості набрання рішення суду, при наявності виділених на цю мету бюджетних коштів. А відтак,виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого Постановою № 821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Вказане підтверджується листом ГУ ПФУ в Одеській області від 10.12.2025 №1500-0405-5/198692, яким повідомлено відповідача про те, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам Позивача, суд враховує наступне.

Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно із пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2, Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Пунктом 3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2, визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Згідно із пунктами третім, четвертим цього Порядку, облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).

Видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата (пункт шостий Порядку).

Відповідно до пункту сьомого зазначеного Порядку, для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Згідно з приписом пункту восьмого Порядку, невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

З огляду на вказані приписи Порядку № 821, виплата залишкової суми доплати до пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 в сумі 611 466,98 грн., здійснюється відповідно до цього Порядку в сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями, а відтак суд вважає, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2022 р. у справі № 360/940/20.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.11.2025 по справі № 260/9788/23 виснував, що виплата перерахованих сум пенсії за відсутності виділення Пенсійним фондом України коштів для їх виплати та без фактичного перерахування коштів боржнику не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а дійшов висновку, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду та встановлені у даній справі обставини, суд вважає, що невиплата позивачу боржником у виконавчому провадженні ВП № 79670005 виплат пенсії на виконання вищевказаного рішення суду у справі № 420/7149/26 зумовлена не недбалістю боржника чи неналежним виконанням ним обов`язків, а сталася з незалежних від боржника причин, які є поважними в розумінні статей 63 та 75 Закону № 1404-VIII.

А відтак, суд дійшов висновку, у державного виконавця відсутні підстави для вирішення питання щодо накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення суду, відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1404-VIII.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Указані дії є правом виконавця, яке він реалізує в залежності від обставин виконавчого провадження, а не його обов`язком.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, Відповідач мотивуючи не виконання ГУ ПФУ рішення суду без поважних причин, вказує, що до відділу не надано жодних відомостей (доказів) виконання рішення суду №420/11580/25 або поважності причин його невиконання.

Натомість суд вказує, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження вчинення дій з перевірки доводів ГУ ПФУ, зазначених в листі № 1500-0405-5/198692 від 10.12.2025 року.

Крім того, як установлено судом, у зв`язку з невиконанням рішення суду у справі № 420/7149/26 старшим державним виконавцем винесено постанову ВП № 79670005 від 12.02.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., однак рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі № 420/5083/26 указана постанова була скасована з підстав того, що часткове невиконання судового рішення відбулося з незалежних від боржника причин.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 79670005 від 02.03.2026 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

VIІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд наголошує, що звернувшись з даним позовом до суду щодо оскарження рішення старшого державного виконавця в порядку ч.1 ст.287 КАС України, позивач - ГУ ПФУ не виступає суб`єктом владних повноважень.

У спірних правовідносинах, згідно до положень п.7, 9 ч.1 ст.4, ч.1 ст. 287 КАС України, суб`єктом владних повноважень виступає саме ВДВС, рішення якого оскаржено юридичною особою - боржником у виконавчому провадженні, на якого накладено штраф за невиконання вимог судового рішення.

Отже, оскільки в даному випадку позивач не здійснює владно-управлінські функції та звернувся до суду в якості юридичної особи - боржника у виконавчому провадженні, а відтак, не є суб`єктом владних повноважень у даних конкретних правовідносинах, тому судовий збір, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню на користь ГУПФ в силу вимог ч.1 ст.139 КАС України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 31.05.2023 року по справі № 815/4246/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами.

З урахуванням задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2662,40 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ: 20987385) до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Богдана Хмельницького, буд. 34, м. Одеса, 65605, код ЄДРПОУ: 45862901) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 79670005 від 02.03.2026 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна