Рішення № 135981796, 23.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42918/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000190/1 від 16.12.2025;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000370 від 16.12.2025.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані.

Позивач вказує у позові, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. Більш того, на запит відповідача були надані додаткові документи, які підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Отже, позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів основним методом - за ціною договору. Представником позивача надано всі передбачені ст. 53 Митного кодексу документи, які підтверджують митну вартість товару за першим методом - щодо ціни договору. Подані документи містять всі відомості щодо заявленої митної вартості та її складових, не мають розбіжностей чи ознак підробки в розумінні положень Митного кодексу України. Звідси, у відповідача були відсутні будь-які підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості, винесення картки відмови та рішення про коригування.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 25UA500580010014U1 від 16.12.2025 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Представник відповідача у відзиві вказує, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500580/2025/000190/1 від 16.12.2025 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 23.04.2026 у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 10.09.2024 між ТОВ «ДАНН.» (надалі за текстом іменується «Позивач»/ТОВ «Данн.») як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-00D/11 (надалі за текстом іменується «Договір»). Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №52724 від 10.12.2025 до Договору (надалі «товар»).

З метою митного оформлення, позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580010014U1 від 16.12.2025, в якій було визначено для митного оформлення товари за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) - 3212,44 дол. США.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу були подані документи:

- пакувальний лист (Packing List) №152/12/2025 від 10.12.2025;

- рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №152/12/2025 від 10.12.2025;

- коносамент (Bill of Lading) № UTRUST25093300B від 12.10.2025;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №52724/52390 від 12.12.2025;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №152/12/2025 від 10.12.2025;

- договір поставки №AUG - 00D/11 від 10.09.2024;

- специфікація №52724 від 10.12.2025 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024;

- додаткова угода № 1 від 25.09.2024 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024;

- додаткова угода № 2 від 17.12.2024 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024;

- додаткова угода № 7 від 04.08.2025 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025.

На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем листом №48993/1 від 16.12.2025 були надані прайс б/н від 09.12.2025, експертне дослідження № 509/25 від 12.12.2025, експортна декларація № 310120251210115036 від 10.12.2025 і комерційна пропозиція продавця.

16.12.2025 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500580/2025/000190/1 та видана картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000370.

В оскаржуваному рішенні відповідачем було зазначено наступне:

«…. За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник і виробник YUHUAN SUNSHI HVAC EQUIPMEN CO., LTD (Китай), торговельні марки. MIXXUS PREMIUM, ZERIX. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації № 52724 згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У наданому комерційному рахунку № 152/12/2025 відсутнє посилання на специфікацію № 52724 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. На момент відвантаження товару 12.10.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (інвойс від 10.12.2025 №152/12/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі NINGBO (Китай), судно SALAHUDDIN , але у порт CHORNOMORSK товар прибув згідно даних вказаних у наряде на судне HARRISON, рейс 88 що свідчіт о его перевантаженні з судна на судно але данние про те відсутні у товаросупровідних документах. Також, в наданій CMR № 52724/52390 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної кампанії, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Згідно з ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

16.12.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 09.12.2025 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 12.10.2025 №310120251210115036, в якій вказано порт відправлення Nansha New port, відмінний від даних, зазначених в поданому коносаменті порт відправлення Nansha(Китай) і місце видачі коносамента NINGBO (Китай), - що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 12.12.2025 №509/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.

16.12.2025 у своєму електронному повідомленні імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості.

Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з заявленою торговельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом:

Тов.1 0,7 5 дол.США/кг до 2,59 дол.США/кг (МД 25UA500580002844U9 від 16.04.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 183кг 2,59дол.США/кг товар «Ущільнювачі з вулканізованої гуми. Торговельна марка: MIXXUS PREMIUM. . Країна виробництва: CN»);

Тов.2 0.50дол.США/кг до 1.02 дол.США/кг (МД 25UA205140/2025/062252 від 06.10.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 72300кг 1.02дол.США/кг товар «Дзеркала скляні, без рам Торговельна марка: ZERIX Країна виробництва: CN»);

Тов.4 1.69дол.США/кг до 4.01дол.США/кг (МД 25UA504210/2025/001462 від 09.10.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 1312кг 4.01дол.США/кг товар «.Меблі з пластмаси. Шафа ПВХ Торговельна марка: MIXXUS PREMIUM. Країна виробництва: CN»).

Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000370, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному: «Згідно ч.6 ст. 54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п. 2 ч.2 ст. 52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012p. №4495-VI винесено рішення про коригування митної вартості від 16.12.2025 UA500580/2025/000190/1. Рішення про відмову може бути оскаржено у порядку, визначеному главою 4 МКУ. Декларанту роз`яснено права викладені: у п. 3 ст. 52, ст. 55 МКУ - щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантії відповідно до розділу Х МКУ; у главі 4 МКУ- щодо оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня або у суді.

Вважаючи вказане рішення та карту відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного в частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного в частині восьмій цієї статті, декларант не надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, надане забезпечення сплати митних платежів використовується для сплати відповідних митних платежів.

За приписами частин першої, другої та третьої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваних рішень, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якими співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості наявні посилання на митні декларації: 25UA500580002844U9 від 16.04.2025 щодо товару «Ущільнювачі з вулканізованої гуми. Торговельна марка: MIXXUS PREMIUM. Країна виробництва: CN», 25UA205140/2025/062252 від 06.10.2025 щодо товару «Дзеркала скляні, без рам Торговельна марка: ZERIX Країна виробництва: CN» та 25UA504210/2025/001462 від 09.10.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 1312кг 4.01дол.США/кг товар «Меблі з пластмаси. Шафа ПВХ Торговельна марка: MIXXUS PREMIUM. Країна виробництва: CN».

Разом з тим, визначення більшої ціни товару в зазначених митних деклараціях не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення зважаючи зокрема на те, що:

- митна декларація 25UA500580002844U9 датована 16.04.2025 (тобто на вісім місяців раніше декларації позивача) та крім того стосується товару Ущільнювачі з вулканізованої гуми, тоді як в декларації позивача зазначено товар Ущільнювачі з вулканізованої гуми, крім твердої - у оскаржуваному рішенні відсутня інформація, чи ці товари є ідентичними;

- митна декларація 25UA205140/2025/062252 датована 06.10.2025 (тобто на два місяці раніше декларації позивача) та у оскаржуваному рішенні відсутня інформація щодо того, чи є товар «Дзеркала скляні, без рам Торговельна марка: ZERIX Країна виробництва: CN» ідентичним товару, який декларувався позивачем;

- митна декларація 25UA504210/2025/001462 датована 09.10.2025 (тобто на два місяці раніше декларації позивача) та крім того стосується товару Меблі з пластмаси. Шафа ПВХ Торговельна марка: MIXXUS PREMIUM. Країна виробництва: CN, тоді як в декларації позивача зазначено товар Меблі з пластмаси. Шафа ПВХ з дзеркалом та підсвіткою - у оскаржуваному рішенні відсутня інформація, чи ці товари є ідентичними.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару підстави його винесення, суд зазначає таке.

Митним органом в оскаржуваному рішенні № UA500580/2025/000190/1 від 16.12.2025 зазначено, серед іншого, що у специфікації №52724, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню

Відповідно до п.1.4 договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024 детальний опис товару, що поставляється, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях, та згідно п.п.3.1-3.2 вказаного договору сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору; Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Тобто, специфікація складена у відповідності до умов договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами договору, а саме: обсяг та асортимент товару.

Щодо конкретної характеристики придбаного товару, матеріалами справи підтверджено, що митному органу разом із митною декларацією був наданий пакувальний лист (Packing List) № 152/12/2025 від 10.12.2025, який містить інформацію про виробника та торгову марку товару. Також наведена інформація зазначена у графі 31 МД № 25UA500580010014U1.

Щодо твердження митного органу, що у наданому комерційному рахунку №152/12/2025 відсутнє посилання на специфікацію №52724 як невід`ємну частину контракту, відповідно до якої сформована партія товарів, суд зазначає, що відповідачем не конкретизовано, яким чином дана обставина впливає на достовірність заявленої митної вартості.

Окрім того, у наданому до митного органу інвойсі №152/12/2025 від 10.12.2025 міститься посилання на номер договору, а саме №AUG-00D/11 від 10.09.2024, який було укладено між сторонами та крім того перелік, кількість та вартість товару, зазначена у специфікації відповідає переліку, кількості та вартості товару у рахунку-фактурі.

Твердження відповідача відносно того, що на момент відвантаження товару 12.10.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (інвойс від 10.12.2025 №152/12/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів, суд зазначає, що це в цілому не впливає на дійсність зовнішньоекономічної операції, її правомірність та обґрунтованість заявленої митної вартості з підстав того, що дата інвойсу після дати коносамента є допустимою за міжнародною комерційною практикою. Оформлення інвойсу після фізичного відвантаження не суперечить ані положенням контракту, ані ст. 53-58 МК України, якщо документи в сукупності підтверджують угоду.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що коносамент від 12.10.2025 №UTRUST25093300B було сформовано після рахунку-фактури від 10.12.2025 №152/12/2025, з чого суд не вбачає розбіжностей.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі NINGBO (Китай), судно SALAHUDDIN, але у порт CHORNOMORSK товар прибув згідно даних, вказаних у наряді на судно HARRISON, рейс 88 що свідчить про його перевантаження з судна на судно та що у наданій CMR №52724/52390 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної компанії, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи.

Згідно з інвойсом №152/12/2025 від 10.12.2025 поставка товару здійснювалась на умовах DPU Одеса, що також вказано в МД № 25UA500580010014U1 від 16.12.2025.

Комерційні умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Incoterms 2020 означають, що всі витрати і ризики, включаючи перевантаження, зберігання та доставку з розвантаженням, несе продавець.

Коносамент, на який посилається відповідач, є транспортним документом, який підтверджує морський етап перевезення, і зазначений в ньому маршрут не суперечить умовам DPU, а навпаки, підтверджує їх виконання - продавець забезпечує доставку до місця призначення з усіма супутніми логістичними витратами.

Суд вважає, що наявність витрат на перевантаження не впливає на митну вартість, якщо вона вже включена в ціну за умовами DPU. У такому разі декларант не має обов`язку окремо деталізувати такі витрати, якщо вони враховані у загальній договірній вартості та підтверджені контрактом та інвойсом.

Умови DPU покладають на продавця всі витрати до моменту розвантаження товару в Одесі; транзитне перевантаження у порту Constanta (Румунія) не змінює структуру витрат; дата інвойсу не впливає на факт продажу та відвантаження; а подальша доставка до Харкова не стосується формування митної вартості та не спростовує умов поставки, заявлених у зовнішньоекономічному контракті.

З цих же підстав суд не приймає доводи митниці про наявність витрат на перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт. Зазначене жодним чином не суперечить умовам DPU. DPU не передбачає, що весь маршрут має бути без перевантажень або виключно морським судном; перевантаження є частиною організованої доставки до місця призначення в Україні. Витрати на перевантаження, внутрішнє транспортування тощо - це витрати продавця, якщо інше не передбачено договором. Усі ці витрати вже враховані у вартості товару за умовами DPU: вони не є підставою для коригування митної вартості, якщо не впливають на ціну, сплачену за товар а вона відповідно задокументована інвойсом; коносамент і CMR підтверджують етапність і повноту доставки, а не суперечать умовам. Заявлені комерційні умови DPU документально підтверджуються всією сукупністю поданих позивачем документів, а всі витрати на доставку до місця призначення, включаючи перевантаження, вже включено до ціни за договором.

Крім того, сам факт того, що покупець може за власним бажанням здійснити страхування, не створює для нього обов`язку його здійснювати та не породжує обов`язку декларанта включати до митної вартості умовні, не підтверджені документально витрати. Митний орган не надав жодного належного й допустимого доказу на підтвердження того, що позивач здійснював страхування чи ніс витрати такого характеру. Припущення про можливість страхування не може свідчити про обґрунтованість сумнівів в митній вартості товару.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Суд погоджується з доводами позивача, що зазначене не є доказом порушення умов перевезення чи недостовірності поданих документів, а обумовлено звичайною логістичною схемою морського транспортування, що передбачає можливість транзитного перевантаження (transshipment) у проміжних портах та що стаття 138 Кодексу торговельного мореплавства України, в якій зазначені обов`язкові реквізити коносаменту не містить вимоги щодо обов`язкового зазначення у товаросупровідних документах інформації про кожне проміжне судно, яким фактично транспортувався вантаж, за відсутності зміни сторін договору перевезення, умов поставки або вартості товару. Сам факт перевантаження вантажу з одного судна на інше не впливає на ціну товару, не змінює базу для визначення митної вартості та не може сам по собі свідчити про її заниження.

Отже, доводи митниці про сумніви щодо достовірності поданих документів та митної вартості є необґрунтованими й не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості.

Також суд не приймає посилання митного органу на прайс продавця, комерційну пропозицію та експертне дослідження, оскільки за ч.2 ст.53 МК України не передбачено надання таких основних документів, а тому посилання на них в оскаржуваному рішенні не може свідчити про обґрунтованість сумнівів митниці щодо непідтвердженості митної вартості товарів, враховуючи, що надані декларантом документи не містять розбіжностей у митній вартості.

При цьому, прайс-лист та комерційні пропозиції продавця не є обов`язковими документами, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджує вартість імпортованого товару, тобто не є обов`язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі № 825/15796/16.

В постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17 Верховний Суд зазначив, що жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

Також є безпідставними зауваження митного органу щодо експертного дослідження від 12.12.2025 №509/25, оскільки відповідно до частини 5 статті 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).

Як встановлено судом, позивач подав такий висновок за власним бажанням на підтвердження митної вартості товару, але наявність такого висновку не є визначальною при встановленні митної вартості.

Посилання відповідача на те, що документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано суд також не приймає до уваги зважаючи на те, що умовам DPU передбачено, що ризики за товар до моменту вивантаження у визначеному договором місці несе саме вантажовідправник (продавець), а не позивач.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500580/2025/000190/1 від 16.12.2025 та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000370 від 16.12.2025 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «ДАНН.» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000190/1 від 16.12.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000370 від 16.12.2025.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальність «ДАНН.» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (код ЄДРПОУ 40929000, адреса: вул. Солом`янська, будинок 11, м. Київ, 03110).

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а).

Суддя П.П. Марин