Постанова № 13598178, 16.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2010 року 10:58 № 2а-10065/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомПриватного підприємства «Полімет»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень рішень

За участю представників сторін:

Від позивача: Дроботько О.В. - представник за довіреністю

Від відповідача: Волинець Д.В. представник за довіреністю

у судовому засіданні 16.12.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

ПП «Полімет»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 03.03.10р. №0001752306/0 та № 0001762306/0, від 04.06.10р. №0001752306/1 та №0001762306/1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит в сумі 4 359 грн. за господарськими операціями з ПП «Арон Трейд» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобовязань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, накладні, товарно транспортні накладні тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак заниження податку на прибуток на суму 544 834 грн., вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на те, що підставою для висновку про заниження податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що операції з поставки позивачу брухту чорних металів ПП «Арон Трейд»фактично не здійснювались, в звязку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, виданих невстановленою особою не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті якої занижуються податкові зобовязання з ПДВ та податку та прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, металобрухт позивачем фактично у ПП «Арон Трейд» не придбавався, а витрати на придбання та поставку вказаного товару, які позивач відніс до складу валових є надуманими, у звязку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському районі проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Полімет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.09р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.02.10р. №81/23-6/32912448.

Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 246155 грн., у тому числ по періодах: жовтень 2006 року в сумі 98378 грн., листопад 2006 року в сумі 83141 грн., грудень 2006 року в сумі 53872 грн., січень 2007 року в сумі 9281 грн., лютий 2007 року в сумі 1483 грн.; та порушення вимог п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті якого занижений податок на прибуток на загальну суму в розмірі 839 072 грн., у тому числі за 4 квартал 2006 року в сумі 294 239 грн., за 1 квартал 2007 року в сумі 121 895 грн., за 2 квартал 2007 року в сумі 223539 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 69 410 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 73 688 грн., за перший квартал 2008 року в сумі 56248 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності та фіктивності господарських операцій з ПП «Арон Трейд», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту на внаслідок виявлених порушень податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 03.03.10р., згідно з якими з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначені податкові зобовязання:

№ 0001762306/0 за платежем податок на додану вартість в сумі 6 539 грн., з якої: 4 359 грн. основного платежу та 2 180 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0001752306/0 за платежем податок на прибуток в сумі 817 251 грн., з якої: 544 834 грн. основного платежу та 272 417 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення рішення залишені без змін, у звязку з чим ДПІ у Печерському районі м. Києва винесені податкові повідомлення рішення від 04.06.10р. №0001752306/1 та №0001762306/1.

Правомірність вказаних податкових повідомлень рішень (з дробом 0,1) є предметом даного спору.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, між ПП «Полімет»в особі директора Майкова Юрія Юрійовича, який діє на підставі Статуту (покупець) з однієї сторони та ПП «Арон-Трейд»в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту (Постачальник) з іншого боку було укладено Договори №72/06 від 28.04.2006 та №07/13-1 від 06.02.2007.

Предметом договору №72/06 від 28.04.06р. є постачання брухту чорних металів, напівфабрикатів з чорних металів, металевих виробів та інше; кількість та вартість товару визначається сторонами в додатках до договору (приймально-здавальних актах).

ПП «Арон-Трейд»виписало на адресу ПП «Полімет»податкові накладні (перелік у додатку №12 до акту перевірки), накладні та приймально-здавальні акти ( перелік наведено в додатку №7 до акту перевірки.) Перелік товарно-транспортних накладних виписаних на адресу ПП «Полімет»наведено в додатку №7 до акту перевірки.

Згідно товарно-транспортних накладних перевізником зазначене ПП «Авторесурс 2000» (договір №35-2/06 від 28.02.2006 року за період з 02.10.2006 по 09.01.2007 року).

Предметом договору №07/13-1 від 06.02.07р. є постачання брухту чорних металів, кількість та вартість товару визначається сторонами в додатках до договору (приймально-здавальних актах).

Про виконання вказаного договору ПП «Арон-Трейд»виписало на адресу ПП «Полімет»податкові накладні (перелік у додатку №12 до акту перевірки), накладні та приймально-здавальні акти ( перелік наведено в додатку №8 до акту перевірки.)

Перевезення товару згідно товарно - транспортних накладних здійснювали: ТОВ «Автовіппостач» (договір №07/09-2 від 01.02.2007 року за період з 01.02.2007 по 26.02.2007 року); ТОВ «Розтек» (договір №07/09-9 від 01.02.2007 року за період з 01.03.2007 по 22.06.2007 року); ТОВ «Транспортна компанія «ТК» (договір №07/77-2 від 02.07.2007 року за період з 01.08.2007 по 17.12.2007 року); ТОВ «Компанія Алінекс XXI (договір №08/01-1 від 10.01.2008 року за період з 04.01.08р. по 21.01.08 року). Перевіркою встановлено, що розрахунки між ПП «Полімет»та ПП «Арон - Трейд»проводились у безготівковій формі. Згідно банківських виписок по розрахунковому рахунку №26000013401001, відкритому в ЗАТ "Укрінбанк", МФО 300142 ПП «Полімет»в оплату за поставлений брухт чорних металів перерахувало па розрахунковий рахунок ПП «Арон - Трейд»грошові кошти (перелік наведено в додатку №9 до акту перевірки); на кінець періоду, що перевірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість за відвантажений товар за розрахунками з ПП «Арон-Трейд»відсутня. Як зазначено в акті перевірки, згідно наданих пояснень директора ПП «Полімет»витрати на придбання товарів у ПП «Арон-Трейд»включались до валових витрат в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»декларації з податку на прибуток підприємства.

Суми ПДВ за податковими накладними (перелік яких зазначено у додатку 12) віднесені позивачем до складу податкового кредиту з жовтень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, відображені в реєстрах придбання товарів (робіт, послуг) за відповідні періоди та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ, які подані ПП «Полімет»до ДПІ у Печерському районі м. Києва за вищезазначені періоди.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій з ПП «Арон Трейд», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Так, перевіркою встановлено (сторінка 13 акту), що згідно інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДНА України (контрагенти)»та пошуково довідникової системи ДПА України директором, головним бухгалтером та засновником ПП «Арон-Трейд»в одній особі значився ОСОБА_4.

В ході аналізу податкової звітності ПП «Арон-Трейд», поданої до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську, відповідачем встановлено, що за період діяльності підприємства, відповідно до розрахунків комунального податку, кількість працівників на підприємстві складає 1 особа. Вказане підтверджується також і відомостями щодо юридичної особи із ЄДРПОУ (довідка у матеріалах справи), а також інформацією, наданою відповідачем (витяги з бази даних ДПІ за період з 1 кварталу 2006 року по 3 квартал 2007 року).

В ході розслідування кримінальної справи №70/107-08 слідчим ОВС СУ ПМ ДПА України було допитано свідка ОСОБА_4, про що оформлено протокол допиту від 07.12.08р.

Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_4 повідомив, що у 2005 році придбав ПП «Арон - Трейд» за вказівкою знайомого за винагороду; ОСОБА_4 підписував документи, договори, накладні, податкові накладні тощо, тобто виконував документообіг вказаного підприємства, товару фактично не було. Платіжні доручення ОСОБА_4 не підписував, оскільки при відкритті банківського рахунку укладались договори на використання системи клієнт банк для використання рахунку, про що видавались дискети, які вилучались у останнього невстановленими особами. Суми, які проходили про рахунках він не контролював.

На запитання слідчого, чи укладав ОСОБА_4 самостійно будь які угоди останній відповів, що до літа 2007 року не здійснював будь-яких угод. Свідок також повідомив, що ніяких товарно матеріальних цінностей не поставляв контрагентам, оплату від них не отримував, печаток на документах не ставив.

Крім того, СУ ПМ ДПА України під час перевірки було надано протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_5 від 18.12.2008 року (особи, яка займалась оформленням бухгалтерських документів різних підприємств, серед яких ПП «Арон-Трейд»), з якого вбачається, що у 2007 знайомі принесли до офісу фірми ОСОБА_5 печатку та дискету по управлінню рахунками, в тому числі, ПП «Арон Трейд»; грошові кошти, які надходили від різноманітних юридичних осіб з різними призначеннями платежів на рахунки ПП «Арон-Трейд»перераховувались та акумулювались на рахунку ТОВ «Ініціативна Група», які в подальшому перераховувались на рахунки фізичних осіб. ОСОБА_5 повідомив, що займався оформленням бухгалтерських документів (накладних, податкових накладних, договорів на поставку товарів), видавав печатку представникам клієнта або ставив сам печатку на документах, та іноді сам підписував їх від імені директорів.

За наведених обставин та пояснень, за відсутності управлінського та технічного персоналу на підприємстві контрагента позивача, відсутні підстави вважати товарними господарські операції з постачання товару.

Покликання позивача на те, що транспортування придбаного брухту чорних металів підтверджується товарно-транспортними накладними не спростовують доводи податкового органу про фіктивність господарських операцій з придбання металобрухту з огляду на те, що перевіркою також встановлено, що підприємства, які зазначені у товарно-транспортних накладних перевізниками товару ТОВ «Автовіппостач»(договір №07/09-2 від 01.02.2007 року за період з 01.02.2007 по 26.02.2007 року); ТОВ «Розтек»(договір №07/09-9 від 01.02.2007 року за період з 01.03.2007 по 22.06.2007 року); ТОВ «Транспортна компанія «ТК»(договір №07/77-2 від 02.07.2007 року за період з 01.08.2007 по 17.12.2007 року); ТОВ «Компанія Алінекс XXI (договір №08/01-1 від 10.01.2008 року за період з 04.01.08р. по 21.01.08 року); ПП «Авто ресурс 2000»(договір №72/06 від 28.04.06р.) мають ознаки фіктивних.

Так, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Автовіппостач»анульовано з 28.08.07р, платника оголошено банкрутом; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Розтек»анульовано, місцезнаходження не встановлено, фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації, кількість працюючих 1 особа; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Транспортна компанія «ТК»анульовано, в ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Компанія Алінекс ХХІ»анульовано, в деклараціях з податку на прибуток за 2008 рік у рядку 04.3 «Витрати на оплату праці»вказаним платником проставлені прочерки, що свідчить про відсутність найманих працівників; свідоцтво платника ПДВ ПП «Авторесурс 2000»анульовано 30.07.08р., в звязку з відсутністю оподатковуваних поставок протягом 12-ти послідовних місяців, в деклараціях з податку на прибуток за 2006 рік у рядку 04.3 «Витрати на оплату праці»вказаним платником проставлені прочерки, що свідчить про відсутність найманих працівників.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару фактично не мали товарного (реального) характеру, придбання таких товарів оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами. Як зазначалось вище, особа яка від імені контрагента позивача підписувала документи, договори, накладні, податкові накладні при допиті дала показання про те, що товару фактично, а виконувався лише документообіг вказаних операцій підприємства (сторінка 4 протоколу допиту свідка від 07.12.08р.).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

За наведених правових норм та враховуючи те, що податкові накладні підписані особою, яка від імені ПП «Арон Трейд»не здійснювала господарської діяльності, у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів у ПП «Арон Трейд».

За встановлення судом факту не придбання товарів у ПП «Арон Трейд»сама по собі наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до податкового кредиту, так як такі накладні видані та підписані невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи.

За таких обставин, державна реєстрація ПП «Арон Трейд»в ЄДРПОУ на момент оформлення вказаних документів сама по собі не може бути доказом придбання товарів у вказаного підприємства, а тому доводи позивача з цього приводу не заслуговують на увагу.

Необґрунтованими суд вважає також і доводи позивача про те, що договори не визнані недійними в судовому порядку.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що повязані з його недійсністю.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на суму 4 359 грн., завищення валових витрат за вказаними господарськими операціями та заниження у звязку з цим податкових зобовязань з ПДВ в сумі 4 359 грн. та податку на прибуток в сумі 554 834 грн. Штрафні (фінансові) санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень застосовані правомірно відповідно до п.17.1.3. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та з урахуванням строків давності, що визначені ст. 15 цього ж Закону.

Отже, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 21.12.10р.