Ухвала суду № 135979972, 24.04.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

24 квітня 2026 р. Справа № 120/1600/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення №0178050705 від 16.11.2023.

Ухвалою від 11.02.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

06.03.2025 представником відповідача подано клопотання про залишення даного позову без розгляду. Клопотання мотивоване пропуском позивачем строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник відповідача вказав, що в межах поданої позовної заяви позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення №0178050705 від 16.11.2023. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення станом на дату подання позовної заяви є узгодженням, як і сума податкового зобов`язання визначена у податковій вимозі №0000955-1312-0232 від 05.04.2023 року у розмірі 380900,00 грн.

Представник податкового органу зазначає, що станом на момент подання позовної заяви у даній справі питання узгодження податкового повідомлення-рішення №0178050705 від 16.11.2023 досліджено у межах адміністративної справи №120/13369/24 за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Рішення у вищезазначеній справі набрало законної сили 24.02.2025 року.

Представник відповідача вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0178050705 від 16.11.2023 направлялось відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 . Однак, вказанн поштове відправлення поверталися не вручені з відміткою поштового відділення зв`язку: "за закінченням терміну зберігання". Також зазначає, що позивач самостійно визначила свою податкову адресу, за якою вона взята на облік як платник податків у контролюючому органі. При цьому у податкового органу відсутні відомості про зміну податкової адреси в тому числі платник податків не повідомляв вказані зміни.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу контролюючим органом у відповідності до вимог статті 59 та статті 42 Податкового кодексу України направлено за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення у зв`язку із чим відлік строку для звернення до суду розпочався саме із зазначеного строку.

Представник відповідача також наголошує, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направлена контролюючим органом може свідчити про зловживання платником податків своїми правами.

Визначаючись щодо поданого клопотання, суд виходив із наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За змістом пункту 58.19 статті 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно ж до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 дійшов висновку, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті. Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення-рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Суд дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Водночас, судова палата дійшла висновку, що пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Окрім того, у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду дійшла висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Отже, строк на оскарження податкових повідомлень-рішень у разі, якщо позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження таких рішень є загальним, згідно ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дати, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права, про що також зазначив представник позивача у позовній заяві.

Як встановлено судом, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області, датоване 16.11.2023.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу позивача вул. Лялі Ратушної, буд. 3, м. Хмільник, проте таке поштове повідомлення було повернуто до відправника із поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте 16.11.2023 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області та направлене рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу надіслана на адресу позивача (вул. Лялі Ратушної, буд. 3, м. Хмільник), однак поштове відправлення 21.12.2021 року повернулося на адресу податкового органу з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач не отримала, тож була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про його винесення податковим органом 16.11.2023.

У той же час позивач у поданій позовній заяві зазначає, що дізналась про застосовані до неї штрафні санкції у грудні 2024 року при перевірці особистого кабінету платника податків.

Суд враховує, що позивачу не було вручено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2023 №0178050705. При цьому, як слідує з матеріалів справи позивач отримала спірне податкове повідомлення-рішення та копії матеріалів фактичної перевірки, саме 07.01.2025 року, у відповідь на поданий адвокатський запит.

Отже, днем, коли позивач дізналася про порушення своїх прав та інтересів спірним податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2023 №0178050705 являється день отримання представником позивача засвідчених матеріалів службової перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме 07.01.2025.

При цьому позивач звернулась із позовною заявою до суду 06.02.2025, тобто з дотриманням встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Тож, суд приходить до висновку, що строк звернення з цим позовом до суду позивач не пропустила, як наслідок у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення даного позову без розгляду, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна