Рішення № 135979624, 24.04.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/17/26

Провадження № 2/690/155/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Багачевської міської ради Черкаської області про визнання права власності на житло за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

представник позивача ОСОБА_2 адвокат Токар О.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача та просить суд визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 та складається з кухні площею 15,3 м.кв., кімнати площею 16,8 м.кв., всього загальною площею 32,1 м.кв., що за життя належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вимоги позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 з жовтня 2015 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .. Квартира розташована у будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами розділеному на вісім індивідуальних квартир, зокрема квартира АДРЕСА_3 становить 9/100 будинку та складається з кухні площею 15,3 м.кв., кімнати площею 16,8 м.кв., всього загальною площею 32,1 м.кв.

Позивач почав мешкати у вказаній квартирі одразу після смерті його бабусі, власниці житла, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, так як не входив до першої черги спадкоємців, а заповіт ОСОБА_4 не залишала. Право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 набула її донька, мати позивача, ОСОБА_3 , яка повідомила сина, що оформить свої спадкові права на квартиру АДРЕСА_4 , та в послідуючому її син зможе успадкувати житло вже після матері. За такої домовленості ОСОБА_2 почав проживати у зазначеному помешканні яке вважав фактично своїм. Іншого власного житла позивач не має.

З роками позивач та його матір ОСОБА_3 через розбіжності у поглядах на життя перестали бути близькими та відсторонились одне від одного, і наразі спілкуються лише за необхідності та вкрай рідко.

ОСОБА_2 маючи на меті для себе підтвердити законність свого права на квартиру АДРЕСА_4 , як майбутнього спадкоємця матері, звернувся до ОСОБА_3 з проханням надати йому копію свідоцтва про право власності на квартиру в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , але мати повідомила, що ще не оформила своє право власності після смерті її матері, в тому числі зазначивши, що до нотаріуса у відведений законом піврічний строк вона з заявою про прийняття спадщини не зверталась.

Таким чином, позивач дізнався, що його право на житло де він проживає, як спадкоємця після матері у майбутньому не виникне, адже права власності на майно ОСОБА_3 не набула.

Визначаючи спосіб захисту права позивача, варто відзначити, що відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 та послідуюче звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини буде неефективним, адже наявність спадкоємців попередніх черг не є поважною причиною пропуску піврічного строку на подання заяви про прийняття спадщини. При цьому, враховуючи, що після смерті ОСОБА_4 минуло понад 10 років, а позивач весь цей час відкрито та безперервно користується майном бабусі, проживаючи на постійній основі в квартирі АДРЕСА_4 , утримуючи житло як у вигляді оплати комунальних послуг, так і підтримуючи належний стан помешкання шляхом періодичного проведення ремонтів, для нього законодавчо визначено можливість визнати своє право власності на зазначене житло шляхом визнання його в судовому порядку за набувальною давністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, згідно вимог ст. 128 ЦПК України належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Багачевського міського суду Черкаської області http://vt.ck.court.gov.ua, на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет, поважність причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило.

Представник відповідача Багачевської міської ради Черкаської області Огнива Т.В. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без її участі, заявлені вимоги визнає в повному обсязі та просить прийняти обґрунтоване рішення за наявними матеріалами справи.

Суд заслухавши представника позивача, свідків та дослідивши письмові докази справи, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю, вимоги позивача законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 з жовтня 2015 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .. Квартира розташована у будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами розділеному на вісім індивідуальних квартир, зокрема квартира АДРЕСА_3 становить 9/100 будинку та складається з кухні площею 15,3 м.кв., кімнати площею 16,8 м.кв., всього загальною площею 32,1 м.кв.

Позивач почав мешкати у вказаній квартирі одразу після смерті його бабусі, власниці житла, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, так як не входив до першої черги спадкоємців, а заповіт ОСОБА_4 не залишала. Право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 набула її донька, мати позивача, ОСОБА_3 , яка повідомила сина, що оформить свої спадкові права на квартиру АДРЕСА_4 , та в послідуючому її син зможе успадкувати житло вже після матері. За такої домовленості ОСОБА_2 почав проживати у зазначеному помешканні яке вважав фактично своїм. Іншого власного житла позивач не має.

З роками позивач та його матір ОСОБА_3 через розбіжності у поглядах на життя перестали бути близькими та відсторонились одне від одного, і наразі спілкуються лише за необхідності та вкрай рідко.

ОСОБА_2 маючи на меті для себе підтвердити законність свого права на квартиру АДРЕСА_4 , як майбутнього спадкоємця матері, звернувся до ОСОБА_3 з проханням надати йому копію свідоцтва про право власності на квартиру в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , але мати повідомила, що ще не оформила своє право власності після смерті її матері, в тому числі зазначивши, що до нотаріуса у відведений законом піврічний строк вона з заявою про прийняття спадщини не зверталась.

Таким чином, позивач дізнався, що його право на житло де він проживає, як спадкоємця після матері у майбутньому не виникне, адже права власності на майно ОСОБА_3 не набула.

Визначаючи спосіб захисту права позивача, варто відзначити, що відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 та послідуюче звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини буде неефективним, адже наявність спадкоємців попередніх черг не є поважною причиною пропуску піврічного строку на подання заяви про прийняття спадщини. При цьому, враховуючи, що після смерті ОСОБА_4 минуло понад 10 років, а позивач весь цей час відкрито та безперервно користується майном бабусі, проживаючи на постійній основі в квартирі АДРЕСА_4 , утримуючи житло як у вигляді оплати комунальних послуг, так і підтримуючи належний стан помешкання шляхом періодичного проведення ремонтів, для нього законодавчо визначено можливість визнати своє право власності на зазначене житло шляхом визнання його в судовому порядку за набувальною давністю.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

01 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 286/1652/18, провадження № 61-14916св19 (ЄДРСРУ № 91958525) досліджував питання щодо визнання право власності на нерухоме майно за рішенням суду за набувальною давністю. Так, суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного документа, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування положень частини першої статті 344 ЦК України. До цього висновку дійшов Верховний Суд України в Постанові від 27.09.2018р., по справі № 571/1099/16-ц.

Зазначені тлумачення норм права щодо інституту набувальної давності є усталеним у судовій практиці.

Норми права інституту набувальної давності регулюють один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередньому титулі права власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Тлумачення статті 344 ЦК України свідчить, що для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідні такі умови: річ, що опинилася у володінні особи, є об`єктивно чужою; володілець суб`єктивно вважає майно своїм; володілець майна має бути добросовісним; володіння здійснювалось протягом усього строку відкрито; володіння майном продовжувалось безперервно.

Аналіз категорії добросовісності заволодіння майном як умови набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України дає підстави для висновку, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного права означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно реалізовувати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки. При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього.

Таким чином, враховуючи добросовісне, вільне, відкрите, безперервне (більше 10 років) володіння позивачем квартирою АДРЕСА_4 , яку весь час він вважав своєю власністю внаслідок майбутньої активації права на спадкування після матері, оформити своє право в юридичному аспекті, позивач може шляхом визнання за ним права власності за набувальною давністю.

Також викладені обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

За вказаних обставин суд вважає за необхідним визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 та складається з кухні площею 15,3 м.кв., кімнати площею 16,8 м.кв., всього загальною площею 32,1 м.кв., що за життя належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач не ставить питання про відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, ст.16, 331, 375, 376 ЦК України та керуючись ст.6-13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Багачевської міської ради Черкаської області про визнання права власності на житло за набувальною давністю задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області 15 квітня 1999 року, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 та складається з кухні площею 15,3 м.кв., кімнати площею 16,8 м.кв., всього загальною площею 32,1 м.кв., що за життя належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило

Повний текст рішення виготовлено 24 квітня 2026 року.