Рішення № 135979338, 24.04.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/247/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2026 р. селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Рябченка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням але без виклику сторін, без проведення судового засідання, в приміщенні Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2026 року, до Шишацького районного суду Полтавської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свій позов тим, що раніше відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з первісним кредитором - ТОВ «МІЛОАН», відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти але скористувавшись ними в подальшому не виконала умови даного договору, щодо повернення кредитних коштів та плати за їх користування, в зв`язку з чим в неї утворилася заборгованість перед первісним кредитором, а оскільки в подальшому позивач уклав з первісним кредитором договір факторингу (договір про відступлення права вимоги) то до нього перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Всупереч умовам вказаних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідачка продовжує не виконувати свого зобов`язання та припинила повертати надані їй кредитні кошти у строки передбачені даними договорами, в зв`язку з чим в неї перед позивачем утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 876,00 грн. (згідно наданого позивачем розрахунку) яку позивач просить стягнути на його користь з відповідачки разом з понесеними ним судовими витратами (які складаються зі сплати судового збору, витрат на допомогу адвоката, судові витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику).

Одночасно в даному позові представник позивача справу просив розглянути в порядку спрощеного позовного провадження та за його відсутності.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року, було відкрито провадження у цивільній справі, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням але без виклику сторін, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, роз`яснено в даній ухвалі права та обов`язки сторін, встановлено час та дату розгляду даної справи.

Копію вищевказаних ухвал та копію позовної заяви з додатками до неї було направлено відповідачу на його зареєстроване місце проживання, поштовий конверт з вищезазначеними вкладеннями було повернуто на адресу суду з довідкою ОСОБА_2 про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», отже відповідач копію ухвали не отримав, в зв`язку з тим, що не проживає за зареєстрованим місцем проживання, (зареєстроване місце проживання вказане позивачем у позові підтверджено інформацією наданою сектором з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області).

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач в установлений законом порядок був повідомлений про дату та час розгляду справи відзив на позов, клопотань заперечень або заяв стосовно розгляду справи не надав, до суду не з`явився.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

16 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (ЄДРПОУ 40484607) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис» в електронній формі було укладено Договір № 9770376 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та супутні документи до вказаного договору: паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, анкету-заяву, що разом є Кредитним договором. Відповідно до умов даного договору а саме строковості, платності та поворотності позичальниці ОСОБА_1 було надано споживчий кредит в розмірі 3 000,00 грн. (шляхом переказу на банківську карту позичальниці ОСОБА_1 ) яка в свою чергу отримавши та скористувавшись наданими їй кредитними коштами не виконав умови вищевказаного договору в частині повернення кредитних коштів та плати за користування ними, в результаті чого в нього утворилася заборгованість, яка відповідно до розрахунку первісного кредитора становить 12 876,00 грн. та в свою чергу складається:

1) 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту;

2) 3 876,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту;

3) 6000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Разом з тим позивач у своєму позові вказує іншу суму заборгованості в розмірі 19 876,00 грн. який не знаходить в матеріалах справи ніякого документального обґрунтування та підтвердження її розрахунком первісним кредитором або позивачем.

25.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (43950742) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (ЄДРПОУ 40484607) було укладено Договір Факторингу №ДО-20251125 (відступлення права вимоги) з додатками до даного договору у відповідності до умов якого позивач ТОВ «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до витягу з реєстру боржників набув права грошової вимоги за Кредитним договором №9770376 від 16.07.2025 де боржником значиться відповідачка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) а загальний розмір заборгованості становить 12 876,00 грн. (який в свою чергу складається з: 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3 876,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; 6000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями), що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином вищевказані договори є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що обставини на які посилається позивач, щодо стягнення з відповідачки 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 3 876,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту, підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими судом, в той же час відповідачем не надано жодних заперечень, відзиву по справі або належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 6000,00 грн.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме 16.07.2025.

Таким чином, суд вважає за необхідне заявлені вимоги позивача задовольнити частково та стягнути на його користь з відповідача заборгованість без штрафних санкцій в розмірі 6000,00 грн. що відповідно становить 6 876,00 грн. (3000,00 + 3876,00).

У вимозі про стягненні заборгованості за штрафними санкціями суд вважає за необхідне відмовити.

Що стосується розподілу судових витрат, то суд робить наступні висновки.

Так, відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати /окрім договору про надання правничої допомоги/ детальний опис робіт /наданих послуг/, виконаних адвокатом /для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті/ та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом на правничу допомогу та між останнім та адвокатом Богомоловим В.В. було укладено договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року.

Відповідно до прас-листа, заявки про надання правової допомоги, ти витягу з акту про надання юридичної допомоги адвокатом було надано правову допомогу позивачеві вартістю 7000,00 грн.

На думку суду, витрати позивача на професійну допомогу є документально підтвердженими. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем не подавалося, хоча відповідно до положень частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

У своїй Постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) Верховний Суд висловив позицію про те, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Таким чином, суд позбавлений можливості зменшення заявлених судових витрат на правничу допомогу за власною ініціативою та вважає необхідним стягнути їх з відповідачки на користь позивача в заявленому останнім розмірі.

Крім того позивач вказує на понесені ним витрати в розмірі 381,74 грн. на направлення відповідачці копій процесуальних документів поштовим зв`язком, що підтверджуються відповідними квитанціями та наданими позивачем відповідними доказами, а отже відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України належать до судових витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій необхідних для розгляду справи, а отже відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача відповідно до пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №522 від 25.02.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено судом частково а саме 34,6% (6876,00 х 100 : 19 876,00) то стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає пропорційно сума судового збору та витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій (381,74+2662,40) х 34,6%, що дорівнює 1053,27 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у справі в загальному розмірі 8053,27 грн. (7000,00+1053,27).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 141, 264-265, 268, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154 місто Київ проспект Соборності будинок 30-А приміщення 321) заборгованість за Кредитним договором №9770376 у розмірі 6 876,00 грн. та судові витрати у справі в загальному розмірі 8053,27 грн. а всього стягнути 14 929 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 27 копійок, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області В. В. Рябченко