Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 23.04.2026Справа № 554/5943/26 Провадження № 1-кс/554/5739/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районний суд міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження № 62025170010001171 від 22.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби призваного по мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді майстра-акумуляторника відділення ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,-
ВСТАНОВИВ:
23.04.2026 року до суду надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , мотивоване наступним.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170010001171 від 22.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
23.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2024 № 330 солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 призначено на посаду майстра-акумуляторника відділення ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , з 18.11.2024 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Однак 05.05.2025 до 08:30 години підозрюваний самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та не виконував обов`язки військової служби у період з 05.05.2025 по 23.04.2026 тобто понад три доби, в умовах воєнного стану. 23.04.2026 ОСОБА_5 у супроводі представників Полтавського ЗВСП прибув до ТУ ДБР у м. Полтаві, та кримінальне правопорушення було припинено.
Враховуючи викладене та суть інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, сторона обвинувачення приходить до висновку, що у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням підозрюваного під вартою, останній може продовжувати свою протиправну діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання, просили суд його задовольнити.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували стосовного даного клопотання та прохали застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, встановив наступне.
Слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170010001171 від 22.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
23.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Поняття «обґрунтована підозра», наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена також у рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.04.2026; актом та матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2025; наказами командира військової частини НОМЕР_1 про призначення на посаду та про призупинення військової служби у зв`язку з СЗЧ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя не надає оцінку зібраним доказам з точки зору їх достатності, законності, належності, а лише встановлює за їх сукупністю на даному етапі розслідування наявність чи відсутність фактів, що переконують у можливості особи вчинити кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слід виходити з того, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею встановлено наступне, підозрюваний ОСОБА_5 , через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема на вже допитаних свідків та інших свідків, яких ще належить допитати, з метою зміни чи відмови від наданих показань або з мотивів помсти за їх надання. Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 , з огляду на його нехтування вимогами чинного законодавства, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема ухилятись від явок до органів досудового розслідування та суду та не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вони є об`єктивно наявними, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Перебування підозрюваного на волі, на думку слідчого судді, може негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею враховано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування підозрюваного на волі, що дає можливість вчинити дії, зазначені у наведених ризиках.
Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За приписами ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України. Дане положення наділяє правом, а не зобов`язує не визначати розмір застави.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, інших даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», відповідно становить 65 560, 00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181-183, 193-194, 376 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження № 62025170010001171 від 22.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)», в межах строку досудового розслідування з 23.04.2026 року по 21.06.2026 року о 10 год. 20 хв.
ОСОБА_5 , взяти негайно в залі суду під варту.
ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 65 560, 00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на депозитний рахунок за наступними реквізитами для внесення коштів у вигляді застави:
Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UА398201720355289002000015950
Після внесення застави ОСОБА_5 може бути звільнений з-під варти у разі внесення застави у сумі 66 560, 00 грн. у національній грошовій одиниці.
У разі невнесення застави у визначеному розмірі підозрюваний залишається під вартою на раніше встановлений судом термін.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він утримувався.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується підозрюваний, негайно виносить розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомляє суд.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави на нього покладаються наступні обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;
-не відлучатися з населеного пункту за місцем розташування свого підрозділу військової частини НОМЕР_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії провадження) про зміну свого місця проживання, місця служби (роботи) та засобів зв`язку;
-утриматися від спілкування зі свідками в межах кримінального провадження № 62025170010001171 від 22.05.2025 року.
У разі невиконання (порушення) покладених на підозрюваного обов`язків застава звертається в дохід держави.
Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримувався підозрюваний, що у разі внесення застави при звільненні підозрюваного роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 135979230, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 23.04.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/5943/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: