Ухвала суду № 135978918, 24.04.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5051/26

Провадження №1-кс/524/1006/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026 слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024172030000106 від 27.09.2024,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024172030000106 від 27.09.2024, яке погоджене з прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 .

На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 27.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах та складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів і внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «ГП Комплексні рішення», вчинив ряд кримінальних правопорушень, які полягають у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах та складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей вчинене за попередньою змовою групою осіб.

21.04.2026 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; та нетяжкого злочину передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, за який законом передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Слідчий та прокурор в клопотанні стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України вважають, що останній вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до особливо тяжких корупційних та нетяжких злочинів, про що зібрано достатньо доказів і може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з числа працівників ТОВ «КЗТВ» чи іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, тому будь-які інші запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть запобігти наведеним ризикам, а тому просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього певних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, підтримав, посилаючись на викладені в клопотанні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_4 в ході судового розгляду просив зменшити розмір застави.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію пізодрюваного, зазначила, що наразі пояснень щодо обґрунтованості підозри давати не будуть. Крім того, долучила характеризуючи дані відносно підозрюваного: відомості щодо його майнового стану. Також зазначила, що з 20005 року останній не здійснює підприємницьку діяльність, має на утриманні малолітнього сина, є внутрішньо-переміщеною особою та здійснює постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий та прокурор обґрунтовують свої доводи, вивчивши заперечення ОСОБА_4 та його захисника, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, одне з яких являється особливо тяжким корупційним злочином, доведених ризиків , а також таке:

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

У ході розгляду клопотання встановлено, що 27 вересня 2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024172030000106внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, з приводу вчинених ОСОБА_4 незаконних дій пов`язаних із заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах і складанням та видачею службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенням до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

21 квітня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями документів, долучених до клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме: заявою про вчинення кримінальних правопорушень, в якому представник потерпілого зазначає спосіб вчинення кримінального діяння щодо заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та внесення завідомо неправдивих відомостей і розмір шкоди, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 680 від 28.07.2025, відповідно до якої саме ОСОБА_4 зроблені підписи на офіційних документах, до яких внесено недостовірні данні та висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № СЕ-19/117-26/973-ЕК від 14.04.2026, який підтвердив розмір шкоди; світлокопіями прибуткових ордерів, податкових накладних, видаткових накладних, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, а також безпосередньо в судовому засіданні слідчий та прокурор зазначили про наявність ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду і незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Суд погоджується із твердженням щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення нових кримінальних правопорушень і незаконного впливу на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки в даний час досудове розслідування не завершено.

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов?язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання. Оскільки підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, один з яких є особливо тяжкими корупційним, за вчинення яких передбачена, по-перше, санкція у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків і іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з числа працівників ТОВ «КЗТВ» чи іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, зокрема, підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам та відмови від дачі показань на його користь, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом. Ризик незаконного впливу на свідка у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадїї досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об?єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Слідчий суддя також зазначає, що обов?язок щодо заборони спілкування підозрюваного із іншим підозрюваним є доречним на цьому етап досудового розслідування з огляду на те, що кожний співучасник відповідає за спільно вчинене кримінальне правопорушення у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого), тому має метою запобігання унеможливлення визначення конкретних меж відповідальності кожного зі співучасників, оскільки згодом суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю обвинувачення повинен встановити межі відповідальності кожного зі співучасників з огляду на характер і ступінь участі кожного з них у вчиненому кримінальному правопорушенні, які, у свою чергу, обумовлюються виконуваною функцією (роллю), усвідомленням характеру дій інших співучасників та низкою інших обставин.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання обґрунтоване і до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 статті 177 КПК України, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім і така недостатність була доведена слідчим та прокурором в клопотанні та в суді, з огляду на те, що сплативши заставу, підозрюваний буде обмежений в можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, як за межами місця розташування органу досудового розслідування на території України, так і за її межами, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК, а також суму майнової шкоди (збитків) 1972164 грн., у завданні якої підозрюється особа, помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Разом з тим, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує доведення трьох ризиків і фактичну відсутність наразі будь-яких соціальний чинників для підозрюваного щодо запобігання таким, факт обґрунтованої підозри у вчинення особливо тяжкого та нетяжкого кримінальних правопорушень, суму інкримінованої шкоди та вважає, що таким розміром застави має бути 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Слідчий суддя не бере до уваги наявність у ОСОБА_4 на утриманні малолітньої дитини на матері, яка є особою з інвалідність, оскільки дані факти не нівелюють розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Також, слідчий суддя зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави ніяким чином не перешкоджає здійсненню підозрюваним догляду за матір`ю. В судовому засіданні достеменно не встановлено майновий стан ОСОБА_4 , а тому наразі відсутні причини зменшення розміру застави.

Керуючись ст.ст.177,178,181,184,192-194,196,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024172030000106 від 27.09.2024 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 998400 (дев`ятьсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень

Застава відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 998400 гривень, може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26304855 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ Код банку отримувача (МФО)820172 Рахунок отримувачаUA398201720355289002000015950.

В платіжному документі в призначені платежу ОБОВ`ЯЗКОВО зазначається для ЗАСТАВИ: назва суду; інформація про постанову (ухвалу) судді чи суду та прізвище, ім`я, по батькові підсудного (дана інформація необхідна для оперативного повернення застави в порядку передбаченому чинним законодавством).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави, внести кошти в сумі 998400 гривень або забезпечити їх внесення заставодавцем на зазначений рахунок та надати до суду документ, що це підтверджує.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання до ГУ ДМС у Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

5) утримуватися від спілкування з представником потерпілої юридичної особи ТОВ «КЗТВ» ОСОБА_7 , свідками: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10