Рішення № 135978781, 13.04.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/58/26

Провадження № 2/379/283/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючого судді - Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С ТА Н О В И В:

14.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку тривалістю три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі змісту позовної заяви вбачається, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 30.07.2025 року ЄУН № 379/188/25 встановлено факт смерті ОСОБА_3 . Позивач 29 жовтня 2025 року звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті тітки ОСОБА_3 , в чому їй було відмовлено через пропущення строку подання даної заяви. У зазначеній постанові нотаріус вказав, що позивач не проживала постійно зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим відповідно до статті 1269 Цивільного кодексу України була зобов`язана подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Роз`яснено право позивачки на звернення до суду з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позивач вказує, пропуск строку для прийняття спадщини у даній справі був зумовлений виключними та надзвичайними обставинами. На момент відкриття спадщини позивач об`єктивно не мала юридичної можливості підтвердити сам факт смерті спадкодавиці в Україні. Смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, а отримання оригіналу свідоцтва про смерть, його легалізація та подальше використання в Україні були неможливими внаслідок припинення дипломатичних відносин, розриву міжнародного співробітництва у сфері правової допомоги та збройної агресії російської федерації проти України. Лише після встановлення факту смерті у судовому порядку позивачка вперше отримала реальну юридичну можливість підтвердити факт відкриття спадщини та розпочати процедуру її прийняття відповідно до вимог чинного законодавства України. Тому, просить суд встановити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Невгада О.В.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.03.2026 підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник адвокат Поліщук Р.А. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачка подала до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник позивачки подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, як представника, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника Таращанської міської ради. Не заперечує проти задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Через канцелярію суду надала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі. Не заперечує проти задоволення позову, а також стверджує, що вона не претендує та не буде претендувати на спадщину після смерті тітки ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотань сторін по справі про проведення судового розгляду за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації Ханти-Мансійський автономний округ Юрга, м. Ніжнєвартовськ, актовий запис № 170219860008802295008 від 16.11.2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 16.11.2021 року.(а.с.15).

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме одна третина житлового будинку в АДРЕСА_1 , яким вона не встигла розпорядитися за життя, хоча при цьому видавала довіреність (а.с.25,26) на ім`я ОСОБА_4 (чоловіка заявниці) (а.с.13), якого уповноважувала здійснити дарування належного їй майна на території України її племінниці ОСОБА_1 , тобто заявниці по справі.

Право власності на 1/3 житлового будинку, в АДРЕСА_1 , було набуте в порядку спадкування за законом покійною ОСОБА_3 (а.с.20-21), після смерті її матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19).

Також, право власності (на іншу частину) на 1/3 житлового будинку, в АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в спадковому реєстрі 19.04.2001 року державним нотаріусом Таращанської державної нотаріальної контори Бойко Л.В. під номером №1205 - належить ОСОБА_2 (а.с.22), рідній сестрі заявниці, після смерті її тітки ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.17).

Одна третя частка у праві власності на житловий будинок належала ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 05 жовтня 1983 року державним нотаріусом Таращанської державної нотаріальної контори Київської області Лосіцької Л.П., за реєстровим №2139 та зареєстрованого 24 жовтня 1983 року в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації, записаного у реєстрову книгу №20 (а.с.20-21).

Право власності (на іншу частину) на одну третину житлового будинку, в АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в спадковому реєстрі 20.05.2020 року приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області під номером №1205 - належить заявниці по справі ОСОБА_1 , після смерті її матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.23, 24).

Одна третя частка у праві власності на житловий будинок належала ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 05 жовтня 1983 року державним нотаріусом Таращанської державної нотаріальної контори Київської області Лосіцької Л.П., за реєстровим №2139 та зареєстрованого 24 жовтня 1983 року в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації, записаного у реєстрову книгу №20.

Після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , тітки заявниці ОСОБА_1 , одна третя частки у праві власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , - залишається неуспадкованою.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 30 липня 2025 року у справі № 379/188/25, що набрало законної сили 03.09.2025 встановлено факт смерті ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка міста Тараща Київської області, РН0КПП: НОМЕР_2 , померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації - Ханти-Мансійський автономний округ - Юрга, м. Ніжнєвартовськ, актовий запис - №170219860008802295008 (а.с.40-44).

Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Федкевич Н.М. № 184/02-31 від 29.10.2025 ОСОБА_1 відмовлено у поданні заяви про прийняття спадщини після померлої тітки ОСОБА_3 , у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 встановленого строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю спільної з померлим реєстрації (а.с.38).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 29.10.2025 року за № 83061587, наданої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Федкевич Н.М, спадкова справа після померлої ОСОБА_3 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а.с.39).

Через неможливість вирішення питання щодо визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини в позасудовому порядку, остання звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положень про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Положеннями ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п.24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п.32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п.32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Як роз`яснено у п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Суд визнає поважними наведені позивачем причини пропуску визначеного законом строку для прийняття спадщини, адже позивачка на момент відкриття спадщини об`єктивно не мала юридичної можливості підтвердити сам факт смерті спадкодавиці в Україні. Смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, а отримання оригіналу свідоцтва про смерть, його легалізація та подальше використання в Україні були неможливими внаслідок припинення дипломатичних відносин, розриву міжнародного співробітництва у сфері правової допомоги та збройної агресії російської федерації проти України, а тому позивач пропустила строк для прийняття спадщини в силу об`єктивних обставин. Факт смерті тітки ОСОБА_3 було встановлено на підставі рішення Таращанського районного суду Київської області лише 30 липня 2025 року у справі № 379/188/25, тому позивач не змогла своєчасно подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 тривалістю 3 місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.4,5,89, 264,265,268,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області третя особа яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 місяці з дня набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати лишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04054955, місцезнаходження: вул. Героїв Чорнобиля, буд. 1, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область, індекс 09501.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 20 квітня 2026 року.

Суддя О.В. Невгад