Ухвала суду № 135978450, 16.04.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2590/21

Провадження №1-кп/369/335/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12020115410000402 від 04 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бішек Киргизстан, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

25 лютого 2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020115410000402 від 04 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, 03.12.2020, близько 17:00 год, (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні торгівельної зали гіпермаркету №5 ТОВ «Епіцентр К», що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, 6, шляхом вільного доступу, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, та з метою незаконного збагачення, скориставшись відсутністю інших осіб поблизу себе, таємно викрав належні гіпермаркету №5 ТОВ «Епіцентр К» товарноматеріальні цінності, а саме: ліхтар LED EMOS P3537 1W 110Lm. - y кількості 1 шт., вартістю без урахування ПДВ 65, 80 грн., двостороння акрилова стрічка у кількості 1 шт. вартістю без урахування ПДВ 97, 50 грн., електроди Монолит у кількості 3 шт. вартістю без урахування ПДВ 170, 00 грн., ЧВ-свердло по дереву у кількості 1 шт. вартістю без урахування ПДВ 100, 73 грн., диск розпалюваний у кількості 1 шт. вартістю без урахування ПДВ 228, 75 грн., ЧВ-Реле напруги Ілєком VR у кількості 1 шт. вартістю без урахування ПДВ 447, 74 грн., загальною вартістю 1562 грн. 51 коп. без урахування ПДВ, які поклав до кишень куртки, в яку був одягнений.

Після цього, ОСОБА_5 бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, пройшов через розрахункові каси гіпермаркету, не розрахувавшись за вищевказані речі, направився до виходу вказаного гіпермаркету, однак злочин ОСОБА_5 не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_5 був затриманий працівниками охорони даного магазину.

Вказані умисні дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 року, головуючим суддею призначено ОСОБА_1 .

У судовому засіданні головуючий суддя оглянувши матеріали кримінального провадження, поставила на обговорення питання про закриття кримінального провадження, оскільки інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 діяння підлягає декриміналізації, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала щодо закриття кримінального провадження з вказаних вище обставин.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , вину визнав, просив декриміналізувати інкриміноване йому діяння.

Представник потерпілого ТОВ «Епіцентр К» - ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився про дату, місце та час проведення судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку. При цьому, на адресу суду надіслав заяву про проведення підготовчого судового засідання та подальшого судового розгляду за його відсутності.

За таких обставин суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному № 12020115410000402 від 04 грудня 2020 року та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, відповідно до якого ч. 2 ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» викладена в наступній редакції: «Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Пунктом 5 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з підпуктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2102 грн.

Отже, неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2021 рік з 01 січня 2021 року складає 1051 грн (50 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня). Тобто 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складає суму 2102 грн.

Отже, згідно з новою редакцією ст. 51 КпАП України, відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 525.50 грн. Відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення складає від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 525.50 грн до 2102 грн.

Таким чином, починаючи з 09 серпня 2024 року, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) є кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення складає більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2020 році становить 2102 грн, тобто вартість такого майна має бути більше за 2102 грн.

Звідси, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) не є кримінально-караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

При цьому суд бере до уваги приписи ч. 1 ст. 5 КК України, якими визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому вказані зміни в законодавстві, які пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи наведене вище та повертаючись до обставин цієї справи, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна 03 грудня 2020 року на загальну суму 1562 грн 51 коп., тобто дії обвинуваченого ОСОБА_5 не є кримінально караним діянням.

За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, відсутність заперечення сторони обвинувачення стосовно закриття кримінального провадження з цих підстав, кримінальне провадження № 12020115410000402 від 04 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

При цьому, судом встановлено, що обвинувачений має середню освіту, офіційно не працевлаштований, осіб на утримані не має, раніше не судимий.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує, згідно з ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, 314, ст. 369-372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020115410000402 від 04 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння закрити.

Речові докази:

- DVD-R диск марки «Verbatim», срібного кольору, з пам`яттю, 7 Gb з цифровими відео файлами, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) діб з моменту її оголошення до Київського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1