Рішення № 135977210, 23.04.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8318/25

Провадження № 2-о/0274/54/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"23" квітня 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Айрапетян А. А.,

учасники справи, присутні в судовому засіданні:

заявниця ОСОБА_1 , її представник адвокат Паламарчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Райгородська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, державний нотаріус Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Ганна Анатоліївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Короткий виклад доводів заяви

04.12.2025 ОСОБА_1 , через представника адвоката Паламарчука Сергія Володимировича, звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що її мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку кадастровий номер 1820880601:03:002:0370 площею 0,1400 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 отримала у спадщину від свого чоловіка, батька заявниці, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила спадкових прав на неї.

Заявниця звернулась до Бердичівської державної нотаріальної контори за оформленням спадщини після своєї матері ОСОБА_2 , проте їй було відмовлено в зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.

Вона зверталась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері. Однак рішенням від 15.10.2025 року їй відмовлено. Фактично нею було обрано неправильний спосіб захисту.

На час смерті ОСОБА_2 вона одна була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Із самого народження і до дня смерті обох батьків заявниця проживала разом з ними по АДРЕСА_1 , хоч і була зареєстрована із 2004 року в АДРЕСА_2 , оскільки придбала там садибу. Мати мала онкологічне захворювання та вона (заявниця) проживала до смерті матері, мала із нею спільний побут. Вона здійснювала витрати по утримання будинку, мала спільний бюджет із матір`ю, доглядала за матір`ю, та після смерті здійснювала її поховання.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 08.12.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі, задоволено клопотання про виклик свідків, витребувано відомості про коло спадкоємців після ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Заявниця та її представник адвокат Паламарчук С.В. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали із підстав наведених у заяві.

Заявниця пояснила, що вона зареєстрована у с. Бистрик, проте там не проживає. Вона постійно проживала у батьківському будинку по АДРЕСА_1 . Мати тяжко хворіла перед смертю та вона за нею здійснювала постійний догляд. На спадщину після матері претендує лише вона. До складу спадщини входить земельна ділянка у с. Бистрик. За адресою: АДРЕСА_3 вона не проживала. Там недобудова та немає умов для проживання. За тією адресою зареєстрований її чоловік, а тому інколи вона вказувала цю адресу як її місце проживання.

Представник заінтересованої особи - Райгородської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Борисенко О.А. у поданій заяві від 10.12.2025 просила справу розглядати без представника сільської ради, рішення ухвалити за наявними у справі матеріалами.

Державний нотаріус Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Ганна Анатоліївна у направленій до суду заяві від 11.12.2025 просила справу розглядати за її відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_2 (а.с. 10, 12, 14).

Державний нотаріус Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Ганна Анатоліївна повідомила суд, що згідно матеріалів спадкової справи спадкоємцями після ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.03.2004 року державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори Житомирської області видано свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок на ім`я ОСОБА_2 . Інших спадкоємців згідно матеріалів спадкової справи немає.

Також в провадженні Бердичівської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа №110/2025 щодо майна ОСОБА_2 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03.05.2025 року від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 (а.с. 33).

Постановою державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Г. від 03 травня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,14 га, що розташована у с. Бистрик Бердичівського району після ОСОБА_2 , у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 9).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 жовтня 2025 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини суд встановив, що за ОСОБА_3 на парві власності рахується земельна ділянка, площею 0,14 га, що розташована у с. Бистрик Бердичівського району, передана для обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно з державним актом серії ЖТ 02-02 № 002135 (а.с. 7-8).

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що заявниця її племінниця. Заявниця по АДРЕСА_4 проживала завжди, доглядала своїх батьків до смерті.

Свідок ОСОБА_5 , пояснила, що заявниця її братова. Заявниця жила із своїми батьками до смерті по АДРЕСА_5 . Там також проживала певний час також і сестра заявниці. Їй не відомо про іншу адресу місця проживання заявниці.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що заявниця його знайома. Його батьки та заявниця і її чоловік товаришували. Заявниця проживає у будинку на перехресті вулиць Руська та Сакко і Ванцетті у м. Бердчеві. Яка там точна адреса він не знає. У тому будинку він бачив і сина заявниці ОСОБА_7 . Вони із дитинства туди приїжджали. На момент смерті матері заявниці, ОСОБА_8 там проживала, бо він приходив до її сина ОСОБА_9 . Після смерті матері заявниці вони по цей день там живуть. Один раз в тиждень вони до них приїздили і бачили, що вони там жили. У будинку він був та речі їх бачив.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що заявниця на день смерті матері проживала по АДРЕСА_5 у будинку матері. Заявниця доглядала матір, яка важко хворіла. Заявниця завжди проживала в тому будинку.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона рідна сестра ОСОБА_12 . Її сестра проживала постійно на день смерті їх матері по АДРЕСА_1 . Заявниця там завжди жила. Це батьківський будинок.

При повторному допиті свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона проживає у с. Гардишівка. Спадщину після їх із заявницею батька прийняла лише мати. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в будинку вона зареєструвалася 27 вересня 2016 року. Тобто, вона не прийняла спадщину та на спадщину після матері, тобто на земельну ділянку в с. Бистрик, вона не претендує. Ту земельну ділянку фактично використовує її сестра. Категорично стверджує, що заявниця постійно на день смерті їх матері із нею по АДРЕСА_4 , хоч і була зареєстрована у с. Бистрик. Проте там не проживала, бо там немає умов. Сестра здійснювала за матір`ю догляд. Крім того, у АДРЕСА_3 сестра не проживала, оскільки умов для проживання там також немає. Там недобудований будинок чоловіка сестри.

Застосовані норми права, позиція суду

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про задоволення заяви із таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, а тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено у пунктах 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, зокрема послідовні та узгоджені показання свідків, враховуючи, що заявниця є єдиною спадкоємицею після смерті матері, а також те, що Райгородоцька сільська рада не заперечила проти задоволення заяви, і судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у заявниці іншого місця проживання на час смерті спадкодавиці, суд дійшов висновку про доведеність факту постійного проживання заявниці разом зі спадкодавицею - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

А тому заяву слід задовольнити.

Керуючись статтями 212-215, 259, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Заінтересовані особи: Райгородоцька сільська рада Бердичівського району Житомирської області, місцезнаходження за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Райгородок, вул. Соборна, 11, ЄДРПОУ 04345569,

державний нотаріус Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Ганна Анатоліївна, місцезнаходження за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Володимирська, 1-А.

Суддя І. Ю. Хуторна