Постанова № 13597701, 25.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 січня 2011 р. № 2-а- 16212/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В. при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

за участю:

представника позивача Житєньової К.Є. ,

представника відповідача Пивоварова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформтехтрейд"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Хот-Велл»звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 14.12.2010 р. №0002892330/0 про донарахування ТОВ «ВК «Хот-Велл»податкових зобовязань по податку на додану вартість.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 427911позивач змінив назву підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформтехтрейд" (далі по тексту Позивач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту №3245/23-304/35072634 від 01.12.2010 р. (в частині заниження податкових зобовязань з ПДВ за травень 2010 р. на суму 33596,00 грн.) про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ВК «Хот-Велл»(код 35072634) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 14.12.2010 р. №0002892330/0 є необґрунтованими та незаконними, оскільки прийняті на підставі помилкового рішення.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач по справі не мав права на податковий кредит за податковими накладеними виданими йому ТОВ "Автоматік Абсолют", оскільки останній згідно листа ДПІ у печерському районі м.Києва має стан платника - «10»- запит на встановлення місцезнаходження, а податкові декларації з ПДВ за травень 2010р. від 18.08.2010 №365798 , додаток 5 «Розшифровки ПЗ та ПК в розрізі контрагентів»до декларації з ПДВ за травень 2010р. від 18.08.2010 №365793 не визнано як податкова звітність.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи копії документів, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до довідки ЄДРПОУ одним з основних видів діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля, ремонт побутових електричних товарів тощо. З метою здійснення вказаних видів діяльності між позивачем та ТОВ «Автоматік Абсолют», укладено договір поставки промислових товарів, запасних частин та комплектуючих до них № 14/04-2010 від 14.04.2010 року

На виконання вказаного договору ТОВ «Автоматік Абсолют»надані податкові накладні на загальну суму 33595,70 грн. (податкові накладні № 050504 від 05.05.2010 року на загальну суму 54237,01 грн., в т.ч. ПДВ 9039,50 грн.; №050505 від 05.05.2010 року на загальну суму 98287,92 грн., в т.ч. ПДВ 16381,32 грн.; № 120504 від 12.05.2010 року на загальну суму 49049,28 грн., в т.ч. ПДВ -8174,88 грн.). На підставі зазначених накладних позивач включив до податкового кредиту 33595,70 грн. податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»та інформації ДПІ у Печерському район ім. Києва, встановлення, що ТОВ «Автоматік Абсолют»має стан платника «10»- запит на встановлення місцезнаходження, а податкові декларації з ПДВ за травень 2010р. від 18.08.2010 № 365798 , додаток 5 “Розшифровки ПЗ та ПК в розрізі контрагентів” до декларації з ПДВ за травень 2010р. від 18.08.2010 №365793 не визнано як податкова звітність. Враховуючи викладене вище відповідачем встановлено, що позивач не мав права на формування податкового кредиту у розмірі .

Проте суд не погоджується з правовою позицією відповідача, виходячи з наступного.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку на додану вартість особа, яка відповідно до вказаного закону зобовязана здійснювати утримання або внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Із досліджених в судовому засіданні копій податкових накладних, виданих ТОВ «Автоматік Авбсолют»позивачеві вбачається, що вони містять усі необхідні реквізити, встановлені для податкових накладних приписами відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

У пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, або відображення його у податковій звітності, або порушив умови заповнення та подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Із досліджених в судовому засіданні копії договору поставки, податкових, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, вбачається, що позивачем по справі здійснено подальше використання у господарській діяльності придбаних у ТОВ "Автоматік Абсолют" товарів.

Суд також зазначає, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним рішення субєкта владних повноважень. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а тому з урахування приписів ст..ст.162,171 КАС України вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку визначеному ст.94 КАС України

Керуючись ст.ст. 160, 167,185 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформтехтрейд" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити частково

Визнати протиправним податкове повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0002892330/0 від 14.12.2010 року

В іншій частині позовних вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Інформтехтрейд" (код 35072634) судовий збір у розмірі 1.70 (одна гривня 70 копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 28.01.2011 року

Суддя Зоркіна Ю.В.