Рішення № 135976998, 22.04.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 345/6754/25

провадження №2/165/440/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Король І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, який укладений з відповідачем ОСОБА_2 22 червня 2002 року Копанківською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області. Від шлюбу дітей не мають. Вимоги позивач обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, через несумісність характерів та різні погляди на життя, небажання проживати разом, відсутність взаєморозуміння та любові. Позивач зазначає, що весною 2024 року відповідач ОСОБА_2 виїхав до Республіки Польща, де працевлаштувався та створив нову сім`ю. Вважає, що спільне проживання, примирення і збереження сім`ї є неможливим.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.12.2025 ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. Просила справу розглядати у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо розірвання шлюбу.

У судовому засіданні встановлено, що сумісне життя подружжя є неможливим, збереження сім`ї суперечать інтересам сторін, які тривалий час не живуть однією сім`єю, не підтримують подружніх взаємин, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 56 Сімейного кодексу України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що сторони не бажають зберегти сім`ю і для цього не приймають ніяких заходів, що вони не підтримують сімейних відносин, проживають окремо, беручи до уваги, що відповідач позов визнав, що не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, про надання строку для примирення сторони не клопотали, а тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і позов задовольняє.

Згідно з ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач при подачі позову до суду сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується документально (а.с.3).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, у відповідності зі ст.ст. 141,142 ЦПК України слід повернути позивачу з державного бюджету 605,60 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову та стягнути з відповідача на користь позивача 605,60 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 206, ст. 263, ст. 264, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 22 червня 2002 року Копанківською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, актовий запис №4, розірвати.

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого 25.11.2025 в сумі 1211,20 грн (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №N1MWM4985M, код отримувача 37951998, отримувач ГУК в Ів.-Фр. об. ТГ м. Калуш 22030101), що становить 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу не змінювати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук